
- •Несумісні поєднання лікарських засобів
- •Фізичні ( фізико – хімічні ) несумісності
- •Взаєморозчинність (зміщуваність) окремих розчинників
- •Вплив відносної вологості повітря на відволожування порошків
- •Вплив деяких факторів на розплавлений й відволожування сумішей лікарських речовин
- •Перелік лікарських речовин, які у вигляді порошків відпускаються у вощених капсулах
- •Компоненти, що утворюють евтектичні суміші
- •Хімічні несумісності
- •Розчинність у воді деяких солей і основ алкалоїдів і азотистих основ
- •Осадження алкалоїдів-основ і синтетичних азотистих основ з водних розчинів їх солей
- •Сумісність солей алкалоїдів і азотистих основ з лужними речовинами в мікстурах
- •Сумісність солей алкалоїдів і азотистих основ з бензоатами, саліцилатами, бромідами і йодидами (а. А. Фелсберг, в. А. Шидловска)
- •Несумісності вітамінів
- •Несумісності вітамінів з деякими лікарськими речовинами
- •Фармакологічні несумісності
Хімічні несумісності
Хімічні несумісності - це такі несумісності, які супроводжуються не-передбачуваними хімічними реакціями одночасно прописаних лікарських засобів. В основі цих несумісностей лежить різна інтенсивність хімічних реакцій, в результаті яких утворюються речовини неактивні або малоактивні, а часто і отруйні. Характер взаємодії між лікарськими речовинами може бути найрізноманітнішим і залежить від фізико – хімічних властивостей речовин, виду лікарської форми, рН дисперсійного середовища та його здатності реагувати з лікарськими речовинами чи сприяти реакції взаємодії. Хімічні несумісності можуть бути обумовлені найрізноманітнішими реакціями, швидкість протікання яких залежить особливо від виду лікарської форми і температурного режиму. Найбільшу складність викликає виготовлення багатокомпонентних ін'єкційних розчинів і очних крапель, що вимагають теплової стерилізації, яка прискорює повільно протікаючі реакції у сотні разів і нерідко робить сумісні при кімнатній температурі сполуки несумісними. Класифікувати хімічні несумісності можна подвійно: за візуальними ознаками протікаючих реакцій: утворення осаду; зміна кольору, запаху і виділення газів, зміни, що протікають без видимих зовнішніх проявів; за типом хімічної реакції: окислювально-відновні, обміну, гідролізу, витіснення, нейтралізації. Ми будемо дотримувати класифікації за візуальними ознаками протікаючих хімічних реакцій. Тим більше, що ті самі зовнішні прояви, наприклад, осад, можуть виникати в лікарських препаратах в результаті різних хімічних процесів.
Утворення осаду. Ці групи несумісностей - найбільш розповсюджені і в основному виявляються у рідких лікарських формах. Розрізняють утворення осадів отруйних і неотруйних. Часто неотруйні осади, що випали, не мають терапевтичної активності вихідних речовин і значно змінюють характер впливу ліків на організм. Випадання осаду з розчинів може привести до неправильного дозування, що особливо важливо для осадів, які являють собою отруйні чи сильнодіючі речовини. Тому такі лікарські препарати відпускати не можна. Причини утворення осаду можуть бути різні: - осадження алкалоїдів, азотистих основ, серцевих глікозидів, дубильних речовин, похідних барбітурової кислоти, сульфаніламідних препаратів, сполук важких металів, антибіотиків; - витіснення слабких кислот (основ) із солей більш сильними кислотами (основами), реакції окислення-відновлення, нейтралізації, обміну.
Таблиця 6
Розчинність у воді деяких солей і основ алкалоїдів і азотистих основ
Назва |
Розчинність |
Назва |
Розчинність |
Атропін |
1:400 |
Стрихнін |
1:6400 |
Бруцин |
1:1600 |
Теобромін |
1:1300 |
Гіосциамін |
1:500 |
Теофілін |
1:200 |
Дибазолу основа |
мало |
Термопсис |
розч. |
Дибазолу саліцилат |
мало |
Хінін |
1:1560 |
Димедролу саліцилат |
1:1250
|
Хініну бензоат
|
1:350
|
Димедролу саліцилат |
мало
|
Хініну саліцилат
|
мало
|
Кодеїн |
1:150 |
Хініну сульфат |
1:800 |
Кокаїн |
1:700 |
Хінідин |
1:2000 |
Кофеін |
1:80 |
Еметин |
1:1000 |
Морфін |
1:10000 |
Етакридину основа |
мало
|
Папаверин |
1:50000 |
Етилморфін |
1:500 |
Пілокарпін |
розч. |
Етилморфіну гідробромід |
1:200
|
Платифілін |
мало |
Етилморфіну гідройодид |
1:400
|
Промедолу гідробромід |
1:170
|
Етилморфіну гідрохлорид |
1:12
|
Промедолу гідройодид |
1:160
|
Ефедрин
|
1:36
|
Утворення осаду алкалоїдів і азотистих основ відбувається під впливом лугів, аміаку і водорозчинних карбонатів, гідрокарбонатів, боратів, барбітуратів, солей сульфаніламідів, двозаміщених фосфатів, солей важких металів, сполук йоду з калію йодидом, дубильних речовин. Навіть лужне мило може викликати, відразу або через деякий час, виділення осаду. Як правило, велика частина алкалоїдів у вигляді солей добре розчиняється у воді, Це тому і використовується завжди у водних розчинах. Як відзначалося в розділах, присвячених стабілізації ін'єкційних розчинів і очних крапель, солі слабких основ і сильних кислот стійкі лише в кислому середовищі, У лужному середовищі багато слабких основ мало розчинні у воді і випадають в осад. Щоб надалі було легше орієнтуватися у можливості утворення осадів, у табл. 6 приведена розчинність у воді азотистих основ та основ алкалоїдів. Слід враховувати, що деякі алкалоїди й азотисті основи не осаджуються лугами (чи речовинами, що обумовлюють у результаті їх гідролізу лужне середовище) внаслідок значної розчинності їх основ у воді, наприклад, кодеїн, ефедрин. Легко розчинна у воді і основа пілокарпіну, але в лужному середовищі утворюється ізопілокарпін, який терапевтичне значно менш активний. Хінін і кодеїн не осаджуються аміаком, а морфін розчинний у надлишку їдких лугів. Не осаджуються лугами також основи пілокарпіну, термопсину, ефедрину, платифіліну внаслідок значної розчинності у воді. Утворення осаду солей слабких основ і сильних кислот залежить від рН середовища ( табл. 7 ).
Таблиця 7