
- •1. Управління охороною праці
- •2.2. Служба охорони праці підприємства
- •Розрахунок потрібного повітрообміну.
- •2. Розрахунок природної організованої вентиляції(аерації)
- •Розрахунок природного освітлення
- •4 Розрахунок штучного освітлення
- •4.4 Розрахунок штучного освітлення методом використання світлового потоку
- •5. Розрахунок штучного освітлення методом питомої потужності(методом ват)
- •7. Розрахунок звукоізоляції виробничого приміщення за допомогою звукоізолюючої перегородки
- •8 Розрахунок звукоізоляції
- •9 Розрахунок захисного заземлення
- •10 Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Вимоги до освітлення приміщень громадських і адміністративно-побутових споруд (відповідно до дбн в.2.5-28-2006)
- •Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •Утримання евакуаційних шляхів і виходів (відповідно до напб а.01.001-2004)
5. Розрахунок штучного освітлення методом питомої потужності(методом ват)
Потужність кожної лампи для забезпечення нормативної освітленості визначається за формулою:
PЛ = P * S / NЛ (1.20)
де PЛ – потужність однієї лампи, Вт;
P – питома потужність, Вт / м2;
S – площа приміщення, м2;
NЛ – кількість ламп у освітлювальної мережі, дорівнює добутку кількості світильників на число ламп у світильнику: NЛ = n • NC.
Розрахунок системи освітлення починається з вибору типу світильника. Тут враховується висота приміщення та технологічні особливості виробництва.
Світильники типу «Глубокоизлучатель» и світильники з ртутними лампами великої потужності типу «Дифузний» використовують в приміщеннях висотою не менш 7-10 м.
Світильники типу «Универсаль» використовують у приміщеннях висотою 3-6 м. Світильники с люмінесцентними лампами, а також світильники типу «Люцетта» використовують для освітлення конструкторських приміщень, виробничих приміщень з світлим фарбуванням, малим виділенням пилу и висотою підвісу 4-5 м.
Світильники «Универсаль», «Люцетта», «Глубокоизлучатель» використовуються тільки для ламп розжарювання.
Після вибору типу світильника необхідно визначити схему розміщення світильників та, виходячи зі схеми розташування, розрахувати їх кількість. Найчастіші використовують схеми квадратного и прямокутного розміщення світильників. Відстань між світильниками L (в метрах) визначають за допомогою таблиці 3.10. У неї наведені оптимальні відношення відстані між світильниками(рядами світильників) до висоти підвісу світильника h над робочій поверхнею.
Відстань світильника від стелі: h С = 0.2 •с, висота робочої поверхні hР - 0.8м. Висота підвісу світильників над рівнем робочої поверхні: h = с - h С - hР ,м.
Співвідношення між висотою підвісу світильника над рівнем робочої поверхні та відстанню між світильниками або їх рядами: λ = L/ h;
λ – вибирається залежно від типу світильника за таблицями.
L – відстань між рядами світильників, м. Тоді відстань між рядами світильників: L = λ • h;
На основі прийнятої схеми розміщення світильників і відстані між рядами світильників при звісної площаді виробничого приміщення визначається кількість світильників NС, що потрібна:
NC = (а • в) / L2 (1.21)
Питома потужність залежить від величини нормативної освітленості, площі і висоти приміщення, типу і розміщення світильника і коефіцієнта запасу. Її значення - у таблиці 3.11
Таблиця 9 – Питома потужність ламп розжарювання
Розрахункова висота |
Площа приміщення |
Мінімальна освітленість у розрахункової точці Е, лк. |
||||||
75 |
100 |
150 |
200 |
300 |
400 |
500 |
||
2 - 3 |
10 –15 |
6.5 |
8.7 |
13 |
17.4 |
26 |
35 |
43 |
15 –25 |
5.5 |
7.3 |
11 |
14.6 |
22 |
29 |
37 |
|
25 - 50 |
4.5 |
6 |
9 |
12 |
18 |
24 |
30 |
|
50 –150 |
3.7 |
5 |
7.5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
|
150 – 300 |
3.3 |
4.4 |
6.6 |
8.8 |
13.2 |
17.6 |
22 |
|
300 і більше |
3.1 |
4.1 |
6.2 |
8.2 |
12.4 |
16.4 |
21 |
|
3 - 4 |
10 –15 |
8.4 |
11.2 |
16.8 |
22.5 |
33 |
45 |
56 |
15 – 20 |
7.2 |
9.6 |
14.44 |
19.2 |
29 |
38 |
48 |
|
20 – 30 |
6.4 |
8.5 |
12.8 |
17 |
25.5 |
34 |
42 |
|
30 – 50 |
5.5 |
7.3 |
11 |
14.6 |
22 |
29 |
36 |
|
50 – 120 |
4.3 |
5.8 |
8.7 |
11.6 |
17.4 |
23 |
28 |
|
120 – 300 |
3.7 |
4.9 |
7.4 |
9.8 |
14.8 |
19.6 |
25 |
|
300 і більше |
3.4 |
4.5 |
6.8 |
9 |
13.6 |
18 |
23 |
Таблиця 10 - Оптимальні відносні відстані меж світильниками
Тип світильнику |
Відносна відстань між світильниками λ та їх рядами |
|
при кілька рядному розтошуванні |
при однорядному розтошуванні |
|
Глибоковипромінювач(Глубокоизлучатель) |
0,8-1,4 |
0,8-1,4 |
Универсаль |
1,2-2,0 |
1,0-1,8 |
Люцетта |
1,4-1,8 |
1,3-1,8 |
Світильники с ДРЛ |
0,7-1,4 |
- |
6 Розрахунок сумарного рівня звукового тиску на робочому місці
У приміщенні з ПЕОМ мають місце шуми механічного і аеродинамічного походження, широкосмугові із аперіодичним підсиленням під час роботи принтерів. Орієнтовні еквівалентні рівні звукового тиску джерел шуму, що діють на оператора на його робочому місці, представлені в таблиці 2. Допустимий еквівалентний рівень шуму для робочого місця оператора складає 65 дБА [ДСН 3.3.6.042-99].
Таблиця 11 – Рівні звукового тиску від різних джерел.
Джерело шуму |
Рівень шуму, дБА |
Жорсткий диск |
45 |
Вентилятор |
45 |
Принтер |
55 |
Сканер |
50 |
Рівень шуму, що
виникає від декількох некогерентних
джерел, що працюють одночасно,
підраховується на підставі принципу
енергетичного підсумовування рівня
інтенсивності окремих джерел:
,
(1.22)
де Li - рівень звукового тиску і-го джерела шуму; n - кількість джерел шуму.
За наявності декількох джерел шуму з однаковим рівнем інтенсивності Li загальний рівень шуму визначають за формулою: L= Li+ 10lg n.
Отримані результати розрахунку порівнюється з допустимим значенням рівня шуму для даного робочого місця. Якщо розрахований рівень шуму перевищує допустиме значення, то необхідні спеціальні заходи зі зниження шуму. До них відносяться: облицьовування стін і стелі залу звукопоглинальними матеріалами, зниження шуму в джерелі, правильне планування устаткування і раціональна організація робочого місця оператора.