4.4 Розрахунок штучного освітлення методом використання світлового потоку

Цей метод застосовується для розрахунку загального рівномірного освітлення приміщень. При цьому відома кількість та розташування освітлюваних приладів на стелі приміщення. Світловий потік ламп розраховується за формулою:

F = (Е_Н * К_З * Z * S) / (N* n* ), (1.12)

де F – світловий потік лампи, що розраховується, Лм;

Е_Н – нормована освітленість, лк;

К_З – коефіцієнт запасу (К = 1,2…1,7); коефіцієнт запасу враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1,5);

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1…1,5);

S - площа приміщення, м²;

N – число світильників;

n – число ламп в світильнику;

 - коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (ρст.) і стелі (ρстелі)).

Значення  визначають в залежності від показника (індексу) приміщення i:

i = (A * B) / (H_P * (A + B)), (1.13)

де A і B – довжина і ширина приміщення, м;

H_P – висота підвісу світильників над рівнем робочої поверхні, м.

h = H – hp – hc

hp = 0,8 м, висота робочої поверхні над підлогою; hc = 0,5 м, відстань світлового центру світильника від стелі, Н – висота приміщення.

Кількість світильників(коли невідома їх кількість) можна визначити за формулою:

N = (A * B) / L² (1.14)

L = h * λ (1.15)

де L – відстань між рядами світильників, м.

Т аблиця 8 - Коефіцієнт використання світлового потоку світильників з люмінесцентними лампами і лампами ДРЛ

Тип світильнику ЩОД црд ПВЛ-1 ВОД,ВЛВ,ВЛН ВЛО				ПВЛ-1				ВОД,ВЛВ,ВЛН				ВЛО
р стелі,%	70 70	50 50	0		70 70	50 50	0		70	70 50	50 0		70 70	50 З0
р стін, %	50 50	50 З0	0		50 50	50 З0	0		50	50 50	З0 0		50 50	50 10
р роб ,%	ЗО 10	10 10	0		ЗО 10	10 10	0		ЗО	10 10	10 0		ЗО 10	10 10
І				Коефіцієнт використання у відсоткахвідсотках								відсотках
0,5	23 22	16 14	10		18 17	13 10	9		19	18 17	14 10		24 21	18 15
0,6	29 28	21 18	12		23 22	17 13	12		23	22 20	17 13		27 26	22 19
0,7	33 32	24 21	14		26 25	20 16	14		26	25 24	20 16		31 29	25 22
0,8	37 35	27 24	16		29 28	22 18	16		29	27 26	22 18		34 32	28 25
0,9	40 38	З0 27	18		32 З0	24 20	18		32	ЗО 28	25 20		36 34	З0 28
1	43 41	32 29	19		34 32	26 22	20		34	32 ЗО	27 21		38 36	32 З0
1,1	46 43	34 31	20		36 34	28 24	22		36	33 31	28 22		41 38	34 32
1,25	49 46	37 34	22		39 36	ЗО 26	24		38	35 33	З0 24		43 40	36 34
1,5	54 50	40 37	24		43 39	33 29	27		41	38 36	33 27		44 42	38 36
1,75	57 53	43 40	25		46 42	36 31	29		44	40 38	35 29		48 44	40 38
2	60 55	45 42	27		48 44	38 33	31		46	42 40	37 31		50 46	42 40
2,25	63 57	47 44	28		51 45	40 35	32		48	43 41	39 33		52 47	44 41
2,5	65 59	48 45	29		52 47	41 37	34		49	44 42	40 34		54 48	45 42
3	68 61	50 48	ЗО		55 49	43 39	36		52	46 44	42 36		56 50	47 45
3,5	71 63	52 50	31		57 51	45 41	38		54	48 46	44 38		56 51	48 46
4	73 65	54 51	32		59 52	47 43	40		55	49 47	45 40		59 52	49 48
5	76 67	56 53	34		62 54	49 45	41		57	50 48	47 41		61 54	51 49

Варіант 2

Для розрахунку загального рівномірного штучного освітлення приміщень застосовується метод коефіцієнта використання світлового потоку, за допомогою якого визначають кількість світильників для даного приміщення.

Порядок проведення розрахунків:

1. Розраховують приблизну кількість світильників загального освітлення у приміщенні за формулою:

N = (A·B)/L²                                                        (1.16)

2. Визначають світловий потік однієї лампи світильника Ф за формулою:

Ф = (Ен·S·Z·Кз)/(N·n·η),                                              (1.17)

де E_Н – нормована освітленість, лк, визначається за таблицею 5.1 для відповідного розряду зорової роботи;

S – площа приміщення, що освітлюється, м²;

К₃ – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп, визначається за довідником (для кабінетів, робочих приміщень громадських будівель, торговельних залів тощо К3 = 1,5 при освітленні газорозрядними лампами, Кз = 1,3 при освітленні лампами розжарювання);

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ; Z = 1,1 для люмінесцентних ламп);

N – кількість світильників (розрахована попередньо за формулою 1.16)

n – кількість ламп в світильнику (для світильників з газорозрядними лампами, прийняти тип світильника ЛПО-01 із кількістю ламп n = 2); для світильників з лампами розжарювання прийняти тип світильника УПМ-15 відповідно із n = 1);

η – коефіцієнт використання світлового потоку.

3. Визначивши світловий потік лампи Ф, за таблицею 5.2 вибирають найближчу стандартну лампу, причому її світловий потік не повинен відрізнятись від розрахункового більше ніж на (-10) – (+20) %.

Розраховують необхідну кількість світильників у приміщенні NН за формулою:

N = EнS·Кз·Z / (Ф·n·η)                                                (1.18)

4. Розраховують очікувану освітленість у приміщенні ЕР за необхідної кількості світильників NН і відомих всіх інших значеннях за формулою:

Ер = (Ф·N·n·η)/(S·Z·Кз)                                                (1.19)