3. Визначення площі, з якої стебла зрізуються за один хід ножа.

Виявляють форму та розміщення ділянок, з яких стебла зрізуються сегментом за один хід. Сегмент при русі справа ліворуч зрізує на першому пальці всі стебла, розташовані нижче лінії 1₁΄ - 1₁ - 2₁ - 2₁΄, а при русі зліва праворуч стебла будуть зрізані на другому пальці нижче лінії 3₁΄ - 3₁ - 4₁ - 4₁΄.

При сході з першого пальця сегмент А₁₁ захоплює стебла, відігнуті пальцем з ділянки 2₁ - 2₁΄ - 3₁΄ - 3₁ - 2₁ і відгинає їх разом з стеблами з ділянки 5₁ - К - 2₁ - 3₁ - 4₁ - 5₁ до лінії перерізування 5₁ - 4₁. Нa цій лінії будуть перерізані стебла, відігнуті другим пальцем з ділянки 5₁΄ - 5₁ - 4₁ - 4₁΄ - 5₁΄. Стебла з цих двох ділянок будуть розподілятися уздовж лінії перерізування 5₁ - 4₁ рівномірно. З ділянки 1₁ - 1΄₁ - К - 5₁ - 5₁΄ - 1₁΄ стебла будуть відхилені другим пальцем ліворуч і пальцьовим брусом чи виступами пальців уперед і в точці 5₁ будуть зрізані пучком.

Площі, які зрізуються сегментом А₁₁ при русі зліва праворуч, на рис. 2 заштриховані. Напрямок лінії штрихування зі стрілками на кінцях, умовно показує напрямок відгинання стебел до лінії перерізування. Зa хід ножа зліва праворуч сегмент зрізує стебла на другому пальці з площі:

,

де f₁ - площа, з якої стебла відгинаються до лінії перерізування сегментом;

f₂ - площа, з якої стебла відгинаються до лінії перерізування пальцем;

f₃ - площа, з якої стебла зрізуються пучком в початку перерізування – точці 5₁.

Площа, з якої стебла, зрізуються за один хід ножа, визначають за формулою:

. (18)

4. Визначення висоти стерні.

Висота стерні після зрізу стебел визначається за формулою:

, (19)

де Н_зр - висота зрізу, м;

g_i - відгинання стебел, м.

Максимально можливе поперечне відгинання стебла g_i характеризується відрізком:

, (20)

де t_o - відстань між пальцями, t_о=76,2 мм;

b₁ - ширина передньої основи пальцьової пластини, b₁=20 мм;

α - кут нахилу леза сегмента до напрямку руху машина, α=30^о.

Цей відрізок можна також приблизно визначити заміром відстані між точками 3₁΄ - 4₁. Максимальне поздовжнє відгинання стебел в напрямку руху машини характеризується відрізком g₂ між точками 1₁΄ і 5₁.

5. Побудування графіка зміни швидкості руху сегмента.

Графік зміни швидкості будують для визначеної точки сегмента, наприклад т. А₃. Його розташовують в нижній частині діаграми на прямій, яка паралельна основі сегмента. Спроектувавши на цю пряму точку А₃ в початку і в кінці робочого ходу, отримують відрізок, рівний ходу сегмента S. На цьому відрізку радіусом r=S/2 будують півколо, яке являє залежність , де - швидкість руху сегмента, х - переміщення сегмента. Положення точки А₃ в початку різання на другому пальці визначається точкою 5₁. Положення точок А₃ в кінці різання визначається, якщо через точку 4₁ провести пряму, паралельну лезу сегмента, тоді лінія 4₁ – А₃΄ буде відповідати положенню правого леза сегмента в кінці різання на другому пальці. Спроектуємо на графік зміни швидкості руху сегмента точки 5₁ і А₃΄, відповідні початку і кінцю різання. На діаграмі отримуємо відрізки l_n і l_к, пропорційні швидкості різання в указані миті. Ці швидкості рівні:

на початку різання на другому пальці:

, (21)

в кінці різання на другому пальці:

, (22)

де m - масштаб швидкості.

Масштаб визначається за формулою:

, (23)

де - максимальна швидкість руху сегмента;

S - береться з креслення (рис. 2).

Швидкість:

, (24)

де r - радіус кривошипа, м;

ω - кутова швидкість, рад/с.

. (25)