6.2. Розрахунок різального апарата сегментно-пальцьового типу

(Вихідні дані наведені в додатку Ж)

6.2.1. Визначити величину подачі ножа та частоту обертів кривошипного вала привода ножа.

6.2.2. Побудувати траєкторію абсолютного руху ножа.

6.2.3. Визначити площу, з якої стебла зрізуються за один хід ножа.

6.2.4. Визначити висоту стерні.

6.2.5. Побудувати графік зміни швидкості руху сегмента.

6.2.6. Виконати силовий розрахунок ножа.

1. Величина подачі:

, (16)

де h₁ - висота сегмента;

k₁ - коефіцієнт пропорційності, k₁=0,7...0,9.

Частота обертання п кривошипного вала привода ножа

, (17)

де υ_тіп мінімальна швидкість жатки.

2. Побудова траєкторії абсолютного руху ножа (рис 2).

Для побудови:

а) відкладають горизонтально величину хода ножа S і перпендикулярно їй величину L;

б) на основі S, як на діаметрі, будують півколо радіусом r=S/2;

в) дугу півкола радіусом S і подачу L поділяють на однакову кількість частин (6, 8, 12) і відповідно позначають точками 1, 2... 6 і 1΄, 2΄,...6΄;

г) через точки 1, 2,...6 на дузі півкола проводять вертикальні лінії, а через точки 1΄, 2΄,...6΄ - горизонтальні лінії. Одержують точки перетину 1˝, 2˝,...6˝;

д) з'єднавши точки 1, 2,...6 плавною кривою, отримують абсолютну траєкторію руху будь-якої точки сегмента.

Порядок побудови діаграми руху сегмента різального апарата складається такий:

Рис. 2. Схема роботи різального апарата

а) викреслюють сегмент в положеннях: А₁ - початкове, А₁₁ - на відстані S ліворуч і на відстані L уперед від попереднього положення; А₁₁₁ - на відстані 2L попереду початкового положення сегмента;

б) проводять осі симетрії двох пальців О₁ - О₁ і О₂ - О₂ на відстані t₀;

в) паралельно лініям О₁ - О₁ і О₂ - О₂ проводять траєкторії руху т - т передніх і п - п задніх точок лез пальцьових пластинок;

г) за допомогою шаблона будують траєкторію руху крайніх точок активних лез сегмента А₁ - А₁, А₂ - А₂;

д) знаходять положення крайніх точок активних лез сегмента в мить сходу (точки сходу) з лез пальцьових пластинок і в мить набігання їх (точки набігання) на леза пальцьових пластинок. Ці положення визначаються точками перетину траєкторії А₁ - А₁, А₂ - А₂ для передніх і А₃ - А₃ для задніх точок активних лез сегмента з траєкторіями передніх т - т і задніх п - п активних лез пальцьових пластинок. Наприклад, точка А₁ минає пальцьову пластинку в точці 1₁, а набігає на неї в точці 2₁, точка А₃ набігає на пальцьову пластинку в точці 5₁;

є) визначають положення лінії набігання (лінії перерізування). Наприклад, при переміщенні сегмента зліва праворуч праве його лезо починає зрізати на пальці в точці 5₁ і закінчує перерізування стебел на цьому пальці в точці 4₁. Перерізування стебел відбувається на лінії 5₁ - 4₁;

ж) проводять лінію 1₁ – 1₁΄, 2₁ – 2₁΄, 3₁ – 3₁΄, 4₁ - 4΄, 5₁ – 5₁΄, які показують напрямки нахилу стебел пальцями. Ці лінії повинні бути направлені до осі сегмента пальців від точок 1₁, 2₁, 3₁, 4₁ і 5₁ до лез пальцьових пластинок і відхилені на кут тертя φ від перпендикуляра (φ=26° 30').