
- •1. Що вивчає наука колоїдна хімія? Визначте, дві основні ознаки колоїдного стану речовини.
- •Що таке поверхневий натяг і в яких одиницях він вимірюється? Проаналізуйте, як залежить поверхневий натяг від природи речовини, що утворює поверхню міжмолекулярної взаємодії.
- •Проаналізуйте, які поверхневі явища вивчає колоїдна хімія?
- •6.Що називають когезією, адгезією і змочуванням? Які параметри використовують для їх кількісної характеристики?
- •7.Визначте взаємозв'язок між адгезією і здатністю рідини змочувати тверду поверхню. Які Ви знаєте ліофобні і ліофільні поверхні?
- •Що називається адсорбцією і як кількісно її характеризують? Визначте що таке ізотерма, ізостера й ізопікна адсорбції.
- •11.Що таке поверхнева активність? Які речовини називаються поверхнево-активними, поверхнево-інактивними, поверхнево-індиферентними? Наведіть приклади.
- •14.Напишіть рівняння ізотерми адсорбції теорії мономолекулярної адсорбції Ленгмюра. Як визначають константи рівняння Ленгмюра?
- •15.Проаналізуйте рівняння Ленгмюра в залежності від величин с і р.
- •19. Проаналізуйте відмінності між фізичною і хімічною адсорбцією.
- •20.Проаналізуйте, чим відрізняються колоїдні пар від істинно розчинних. Наведіть приклади. Що називають критичною концентрацією міцелоутворення?
- •Проаналізуйте методи визначення ккм. Які фактори впливають на ккм?
- •Дайте оцінку явища солюбілізації. Чим обумовлене це явище? Яке його практичне значення? Які існують способи включення солюбілізата в міцели пар? Що таке пряма і зворотна солюбілізація?
- •23.Проаналізуйте, будову подвійного електричного шару за теоріями Гельмгольца-Перена, Гуї-Чепмена, Штерна. Дайте оцінку можливості практичної реалізації теорії Гельмгольца та назвіть недоліки теорії.
- •23.Проаналізуйте будову міцели ліофобного колоїду. Дайте назву іонам, які входять до складу міцели. З яких частин складається міцела?
- •25.Дайте визначення агрегативної і седиментаційної стійкості ліофобних дисперсних систем.
- •30.Проаналізуйте різницю між ліофільними і ліофобними дисперсними системами. Наведіть приклади.
6.Що називають когезією, адгезією і змочуванням? Які параметри використовують для їх кількісної характеристики?
Розглянемо трифазні системи, такi, як газ-рiдина-тверде тiло, рiдина-рiдина-тверде тiло чи газ-рiдина-рiдина. У таких системах спостерiгаються мiжмолекулярнi взаємодiї як мiж частинками однiєї фази, так i частинками рiзних фаз на межi їх подiлу.
Розглянемо стовпчик рiдини з площею перетину, що дорiвнює одиницi (рис. 1.5). Щоб розiрвати цей стовпчик, треба витратити роботу для подолання сил зчеплення молекул у фазi – сил когезії.
Притягання атомів або молекул усередині однієї фази називають когезією. Робота когезії (Wк) – це робота, необхідна для розриву об'ємної фази із перетином 1 см2 з утворенням при цьому двох нових поверхонь (2 см2) там, де поверхня була відсутня: робота когезії дорівнює:
Wк = 2σр/г |
(1.35) |
Адгезiя – це мiжфазна взаємодiя, або взаємодiя мiж приведеними в контакт поверхнями конденсованих тіл рiзної природи. Механізми адгезiї можуть бути різними: хiмiчний, дифузiйний, електричний, адсорбційний, механічний та iнші.
|
Рис. 1.5. Роботи когезії та адгезії |
Наприклад, розглянемо з'єднання рiдкого i твердого стовпчиків, площа контакту яких дорiвнює одиницi. Щоб розiрвати ці стовпчики, треба витратити роботу для подолання сил зчеплення молекул у різних фазах – сил адгезії. Таким чином, замість однієї поверхні поділу рiдина-тверде тiло виникає дві поверхні подiлу (повітря-рiдина i повітря-тверде тiло). Робота адгезii, Wа – це робота розриву міжфазного поверхневого шару 1 см2 з утворенням двох нових поверхонь 2 см2 замість однієї поверхні, яка мала місце раніше. Робота адгезii визначається з рівняння Дюпре:
Wа = σр/г + σт/г – σт/р |
(1.36) |
Адгезія для системи рідина-тверде тіло або рідина-рідина зумовлює процес змочування. Явище змочування зумовлене міжмолекулярною взаємодією різних речовин.
Явища адгезії та змочування в природі та техніці – це склеювання матеріалів, нанесення покриття, отримання бетону, гуми, зварювання металів, друкування, фарбування тощо.
Адгезiя – це самочинний процес і є результатом прагнення системи до зменшення поверхневої енергії.
Змочування – це поверхневе явище, що полягає у взаємодії рідини й твердого тіла, місце якого може заступати рідина. За наявності та за участю в змочуванні третьої фази (газу) змочування називають контактним. Якщо тверде тіло занурено у рідину (беруть участь дві фази), то таке змочування називають імерсійним.
Контактне змочування характеризується величиною косинуса крайового кута. Це кут, утворений дотичною до міжфазних поверхонь (рис.1.6), які проведено в точці дотикання трьох фаз, та вимірюваний у бік рідини.
|
Рис. 1.6. Крайовий кут змочування |
Поверхнева енергія σт/г прагне розтягнути краплю по поверхні, а σр/г і σр/т – стиснути краплю. Сили поверхневого натягу можна уявити у вигляді векторів сил, за рівноваги між ними існує співвідношення (закон Юнга):
σт/г = σт/р +σр/г ·cosθ
cosθ
=
|
(1.37) |
Сумісне розв'язування рівнянь Юнга і Дюпре дає рівняння Юнга-Дюпре, яке пов'язує роботу адгезії з косинусом крайового кута змочування:
Wа = σр/г (1+ cosθ) |
(1.38) |