62. Поділ приміщень на класи за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом

За ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом приміщення підрозділяють на такі класи: без підвищеної небезпеки (відсутні ознаки як підвищеної, так і особливої небезпеки), з підвищеною небезпекою (присутня лише одна ознака підвищеної небезпеки) і особливо небезпечні приміщення (наявність хоча б однієї ознаки особливої небезпеки або одночасно двох чи більше ознак підвищеної небезпеки).

63. Термічна дія струму.

Термічна дія струму є наслідком перетворення електричної енергії в теплову при проходженні через ділянки тіла людини. Вона виявляється у виді опіків окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури органів, що лежать на шляху протікання електричного струму. При тривалому нагріванні в органах можуть спостерігатися функціональні розлади.

64. Електролітична дія струму. Механічна дія струму.

Електролітична дія струму виражається в розкладанні внутріпшьоклітинної рідини і крові на позитивні і негативні іони, що викликає зміну їхнього фізико-хімічного складу. Механічна дія струму виражається у виникненні електродинамічного ефекту, що може спричинити розшарування, розриви тканин організму

65. Біологічна дія струму.

Біологічна дія виявляється в роздратуванні і порушенні живих тканин організму електричним струмом, величина якого значно перевищує рівень біострумів, що може виявлятися в порушенні внутрішніх біоелектричних процесів.

66. Електричні травми.

Дії електричного струму на організм людини нерідко приводять до різних електричних травм, які розділяються на дві зосновні групи: 1 -місцеві електричні травми; 2 — електричні удари. Місцеві електричні травми викликають ураження окремих ділянок живих тканин організму людини. Електричні удари призводять до ураження життєво важливих органівдн При електричних ударах струм впливає на групи м'язів тіла людини, що може привести до судорог, до зупинки подиху чи серця.

67. Фібриляція.

Фібриляція — найнебезпечніший наслідок від проходження електричного струму через тіло, бо відновити роботу фібрилюючого серця в людини можна тільки своєчасним застосуванням спеціального апарата «дефібрилятора»; цей апарат має право застосовувати тільки лікар.

68. Умови горіння.

Горіння- екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум'я або світіння. Торюче середовище є обов'язковою передумовою виникнення пожежі. Пожежі або вибухи в будівлях та спорудах можуть виникати або через вибух устаткування, що в них знаходиться, або внаслідок пожежі чи вибуху безпосередньо в приміщенні, де використовуються горючі речовини та матеріали. Залежно від агрегатного стану та ступеня подрібненості речовин, горюче середовище може утворюватися твердими речовинами, легкозаймистими та горючими рідинами, горючим пилом та гррючимитазами. Виникнення пржежонебезпечного горючого середовища усередині апаратів з легкозаймистими та горючими рідинами можливе за наявності пароповітряного простору та температури у діапазоні температурних меж спалахування. У суміші з повітрям горючий пил утворює горюче середовшце підвищеної небезпеки, а також може вибухати. Горюче середовище у приміщеннях виникає в ,разі виходу ,пилу через нещільності апаратів та трубопроводів, а всередині апаратів, та трубопроводів -$рли співвідношення горючого пилу₍ з повітрям складає вибухонебезпечну концентрацію. Горючі гази, мають здатність проникати через незначні непцльності та тріпгини. Тому їх зберігають у герметичних посудинах і апаратах. Але в разі пошкоджень або порушень правил експлуатації останніх, гази можуть виходити у навколишнє середовище І утворювати; з повітрям пожежовибухонебезпечщ суміші. Усередині апаратів гази можуть утворювати горюче- та вибухонебезпечне середовище, коли вони досягають вибухонебезпечних концентрацій при певних співвідношеннях з киснем повітря.