11)Ви лаборант-бактеріолог.В бактеріологічну лабораторію сес надійшов гній з абсцесу для виділення патогенної мікрофлори.

Стафілококи факультативні анаероби ,але краще ростуть при наявності кисню.Ростуть і розмножуються на звичайних середовищах ,добре ростуть на середовищах з кров’ю,найкращі вимоги-37 градусів,рН 7.2-7.4. Елективними середовищами є жовточно-сольовий агар і сольовий агар.На МПА колонії стафілокока випуклі круглі непрозорі блискучі.

Гній висівають на жовточно сольовий агар (гній з відкритих ділянок)або на агар з 5% крові(закриті гнійні процеси)за методом Дригальського(Одну краплю матеріалу вносять в чашку і стерильним скляним шпателем розподіляють по поверхні середовища. Потім цим же шпателем (не пропалюючи його в полум'я пальника) роблять такий же посів у другій і третій чашках).Паралельно з гною роблять мазки ,фарбують по граму і мікроскопіюють.

На дослідження стафілокока беруть-гній з уражених участків;виділення слизових носу,зіва;мокроту;сечу;дуоденальний вміст;кров:блювотні маси;промивні води шлунку

Викликає захворювання:піодермія,фурункули,карбункули,абсцеси.Запальні процеси різних тканин і органів-ангіна,цистіт,остеомієліт,холіцистит ,сепсис і септикопіємія;харчові токсикоінфекції,стафілококова пневмонія,синдром обпеченої шкіри(синдром Лаєла) та інші.

12) Ви лаборант-бактеріолог і проводите ідентифікацію чистої культури за рухливістю.

Для визначення рухомості культури роблять посів уколом петлі в стовпчик 0,3-0,4% напіврідкого агару, не доходячи до дна пробірки. Рухливі штами ростуть дифузно, викликаючи помутніння середовища, нерухомі - ростуть строго по уколу. Слабо рухомі штами викликають помутніння окремих ділянок агару зазвичай поблизу уколу

За характером руху рухливі бактерії поділяють на плаваючі і ковзаючі (плазують). Орган руху плаваючих бактерій – джгутики

За характером розташування джгутиків та їх кількості рухливі бактерії умовно ділять на чотири групи:

1) монотрихи - один полярно розташований джгутик (Vibrio cholerae);

2) лофотрихи - пучок джгутиків на одному кінці (Pseudomonas methanica);

3) амфітрихи-пучки джгутиків на обох кінцях клітини (Spirillum volutans);

4) перітрихи - безліч джгутиків, розташованих навколо клітини (coli. Salmonella typhi).

13. ви лаборант-бактеріолог і проводите дослідження шовного хірургічного матеріалу на стерильність. Необхідно:

1. Поживні середовища для посіву: цукровий бульйон Хотінгера, серед. Сабуро, тіогліколеве середовище.

2.Посів: Шовний матеріал стерильним пінцетом дістають з дистильованої води, кладуть в чашку Петрі, стерильними ножицями розрізають на шматочки довжиною 2-5см. Окремі шматочки засівають на 2 пробірки кожного середовища. Посіви ставимо в термостат 37 С, інкубуємо 12-14 діб, продивляючись кожного дня ( посіви на серед. Сабуро при 20-22 С). При наявності росту матеріал визнається нестерильним.

3. Підготовка шовного матеріалу для перевірки на стерильність: Кетгут зберігають в спиртовому розчині йоду, для нейтралізації йоду кетгут поміщають на 24 год в 10% розчин гіпосульфіта і на 24 год в стерильну дистильовану воду. Шовк зберігають в спирті, перед посівом шовк витримують 24 год в стерильній дистильованій воді.

14.Ви лаборант-бактеріолог і вивчаєте культуральні властивості мікроорганізмів на другому етапі мікробіологічного дослідження випорожнення хворого на ентероколіт:

1. Готуємо мазок з підозрілої колонії, на ЕМС колонії блакитні чи фіолетові, вологі злегка випуклі з рівним краєм, середньої величини. Фарбуємо простим методом( при простому методі фарбування використовується один фарбник); метиленовий синій 3-5хв, або фуксин Пфейффера 1-2хв.,промиваємо водою.

2.Морфологія ешерихій:палички з округленими краями, поліморфні.

3. . На агарі Ендо лактозопозитивні ешеріхії утворюють фуксиново-червоні колонії з металевим блиском, лактозонегативні – блідо-рожеві чи безколірні з темним центром. На середовищі Левіна формують темно-фіолетові колонії з металевим блиском, а лактозонегативні – безколірні. На середовищі Плоскірєва - відповідно- рожево-червоні та безколірні.

15.Ви лаборант-бактеріолог і працюєте в стерилізаційній кімнаті бактеріологічної лабораторії районної СЕС:

1.Підготовка чашок Петрі, флаконів, пробірок до стерилізації: Лабораторний посуд перед стерилізацією потрібно ретельно вимити, висушити і загорнути в папір. Чашки Петрі загортають в папір по одній чи по декілька, або вкладають в спеціальні металеві пенали. Флакони, пробірки закривають ватно-марлевими пробками. Пробка має входити в горлечко посуду на 2/3 своєї довжини, не дуже туго, але й не вільно. Поверх пробок на кожну посудину, окрім пробірок, одягають паперовий ковпачок. Пробірки зв’язують по 5-50 штук і обгортають їх поверх папером.

2.Підготовка градуйованих, пастерівських піпеток, піпеток Мора до стерилізації: у верхні кінці піпеток вставляють ватні тампони. Градуйовані піпетки загортають в довгі смужки паперу, шириною 4-5см. На папері відмічають об’єм загорнутої піпетки. Гострі кінці пастерівських піпеток запаюють в полум’ї пальника і загортають в папір по 3-5 штук.

3. Стерилізацію скляного лабораторного посуду проводять у автоклаві(парою під тиском). Існує така залежність: 0атм- 100С; 0.2 атм- 105С; 0.4атм- 110С; 0.5атм – 112С; 1 – 121С; 2 – 127С; 2.5 – 134С. Також можна проводити стерилізацію у сухо жаровій шафі: 165С- 1год; 180С- 40 хв.

16. Ви лаборант бактеріологічної лабораторії і готуєте в бактеріологічній кухні поживні середовища для діагностики холери і туберкульозу.

1. рН оптимум для холерного вібріону – 8.5-9, а для збудника туберкульозу рН 6.2-6.8.

Визначення рН середовищ орієнтовно проводять за допомогою індикаторних папірців. Для точного визначення рН користуються потенціометром, користуючись склянні електроди відповідно до інструкції чи компаратором( прилад Міхаеліса). При приготуванні середовищ зазвичай користуються індикатором метанітрофенолом, який змінює колір в діапазоні 6.8-8.4.

17. Ви лаборант бактеріологічної лабораторії обласної СЕС. В лабораторію доставлений гній з післяопераційної рани:

1.готуємо мазок: матеріал стерильною піпеткою чи петлею наносять на середину предметного скла. Другим предметним склом покривають перше так, щоб вільними залишились третина першого і другого скелець. Скельця розсовують в сторони. Отримуємо два мазки. Висушуємо на повітрі, фіксуємо.

3.механізм фарбування за Грамом : на фіксований мазок наносимо генціанфіолетовий на 1-2 хв, змиваємо розчином Люголя 1-2 хв( до почорніння), змиваємо етанолом 20-30 с, змиваємо водою 2 с, наносимо фуксин Пфейффера 1-2 хв, змиваємо водою 2 с.

18.Ви лаборант мікробіологічної лабораторії науково-дослідного інституту і вивчаєте морфологічні властивості мікроорганізмів в бульйонній культурі:

1.виготовлення мазка з бульйонної культури: на знежирене предметне скельце наносимо культуру, круговими рухами рівномірно розподіляючи її. Петлю прожарюємо в полум’ї, мазок висушуємо на повітрі, фіксуємо.

2. Фарбуємо простим методом( при простому методі фарбування використовується один фарбник); метиленовий синій 3-5хв, або фуксин Пфейффера 1-2хв.,промиваємо водою.

3. властивості мікроорганізмів, за якими проводять ідентифікацію: морфо-тінкторіальні, культуральні, біохімічні(ферментативні), серологічні(антигенна структура), біологічний метод, алергічний метод.

19. Ви лаборант-бактеріолог. В лабораторії проводиться дослідження випорожнень хворої дити з діагнозом коліентерит. Виділену чисту культуру ешерихій ідентифікують за антигенними властивостями :

1. Кишкова паличка має складну антигенну структуру. У неї розрізняють три типи антигенів: О (соматичний), К (капсульний) та Н (джгутиковий). О-антиген термостабільний і пов'язаний з ліпополісахаридами клітинної стінки. О-антигени визначають серологічну групу ешерихій. К-антиген складається з кількох компонентів — термостабільних (А, М) і термолабільних (В, Ь). Ешерихії містять близько 100 типів К-антигенів. Н-антиген термолабільний. Описано 50 їх типів. Поєднання антигенів характеризує антигенну формулу ешерихій і вказує на їх серогрупу та сероваріант. Існує міжнародна домовленість про порядок розміщення символів антигенів у формулі ешерихій: О, К, Н. Аглютинуючі сироватки для серологічної ідентифікації ешерихій: проводимо РА на склі з полівалентними ешерихіозними сироватками: ОКА, ОКВ, ОКС, ОКД, ОКЕ, при на явності позитивної РА на склі з однією сироваткю проводиться РА з усіма типовими сироватками, що входять до складу комплексної(полівалентної).

2.Орієнтовна РА на склі з полівлентною ешерихіозною аглютинуючою ОКА-сироваткою:

Досліджують 10 колоній з чашки. На предметне скло наносять бак. петлею чи піпеткою краплю ешерихіозної ОКА сироватки. Сухою бак.петлею беруть невелику частку колонії, яка за культуральними та морфологічними ознаками підозріла на кишкову паличку, і розмішують в сироватці.

3.класифікація:

ЕТКП- ентероколітичні кишкові палички – холероподібні захворювання дітей та дорослих.

ЕІКП- ентероінвазивні кишкові палички – дизентеріє подібні захворювання

ЕПКП- ентеропатогенні кишкові палички – діарея у дітей у 1й рік життя.

ЕГКП- ентерогеморагічні кишкові палички – геморагічний коліт з ураженням нирок.

20.Ви лаборант бактеріологічної лабораторії і працюєте у відділі комунальної бактеріології над дослідженням водопровідної води. При дослідженні на БГКП на секторах в чашках з середовищем Ендо відмічається ріст мікроорганізмів червоного кольору з металевим блиском:

1. Проба на оксидазу: 1й метод: з серед. Ендо знімають петлею 2-3 колонії кожного типу і наносять на поверхню фільтровального паперу, змоченого диметилпарафенілендиаміном. Позитивна реакція характеризується посинінням штрихів, зроблених з клоній. 2й спосіб: реактив можна нанести на ізольовану колонію на серед. Ендо( червона колонія – синіє).

2.Негативна проба на оксидазу про наявність в воді БГКП. Проводиться посів на напіврідке середовище з глюкозою і індикатором, чи на середовище ГПС з бродильними трубками – для виявлення ферментації вуглеводу до кислоти і газу. За наявності кислоти і газу вираховуємо колі-титр і колі-індекс.

3.Колі-індекс – кількість кишкових паличок, знайдених в 1 л води.(Н: не більше 3)

Колі-титр – найменша кількість води, в якій знайдено одну кишкову паличку. (Н: не менше 333)

Можна користуватися двома методами : титраційним(бродильним) та методом мембранних фільтрів. Бродильний : засіваємо 3 об’єми по 100мл води у флакони з 10 мл концентрованого ГПС , 3 об’єми по 10 мл води у пробірки з 10 мл ГПС подвійної концентрації та 3 об’єми по 1 мл в пробірки з 10 мл ГПС нормальної концентрації.

Ставимо посіви в термостат на 24 год 37 С. З посівів, що забродили зробити висі на сектори серед. Ендо, в термостат 24 год, 37 С. З підозрілих колоній( червоні, малинові з металевим блиском, опуклі, вологі) робимо мазки і фарбуємо за Грамом, за наявності Гр- паличок ставимо пробу на оксидазу, якщо вона негативна, це свідчить про наявність у воді БГКП. За допомогою таблиць вираховуємо колі-індекс та колі-титр.

21.Ви лаборант мікробіологічної лабораторії і працюєте над вивченням нового антибіотику, його бактеріостатичної дії:

Для визначення бактеріостатичної дози антибіотика використовують метод серійних розведень від 32 одиниць до 0.5(одиниць дії О.Д.). в кожну пробірку додають однакову кількість виділеної чистої культури. Через добу інкубування знаходимо останню в ряду прозору пробірку – це і буде мінімальна бактеріостатична доза. Для контролю вибираємо культуру і середовище без культури(КК, КС)

3. Антибіотики розрізняють по механізму протимікробної дії – бактерицидна і бактеріостатична. Бактерицидна дія проявляється в наслідок:А) Порушення синтезу оболонки мікроорганізмів і клітини без оболонок гинуть (пеніциліни, цефаласпорини).Б) Порушення проникливості мембрани мікробної клітини, тому порушується транспорт в клітину і з неї, тому клітини гинуть (полі міксини, протигрибкові антибіотики).Бактеріостатична дія: Порушення синтезу білка в середині клітини і тому затримується ріст і розвиток мікроорганізмів. (Тетрацикліни, левоміцетини, макроліти, аміноглікозиди). Аміноглікозиди і левоміцетини на деякі мікроорганізми діють бактерицидно.

22. Ви лаборант бактеріологічної лабораторії . з метою забезпечення протиепідемічного режиму ви контролюєте поточну і заключну дезінфекцію в лабораторії

1.розрахунки наважки для приготування 3% розчину хлорантаїну 0.5 л.

3г – 1л

Х г- 0.5л х= 1.5 г

2.готуємо розчин хлорантаїну: зважуємо на вагах 1.5г сухого порошку, висипаємо в колбу і доливаємо 500 мл води.

3.Класифікація дезрозчинів за механізмом дії:

1. поверхнево активні

2. окисники

3. солі важких металів

4. барвники

5. спирти, луги, кислоти

6. формальдегіди.

23. ви лаборант бактеріологічної лабораторії і проводите другий етап бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу – виділень з ока при кон’юнктивіті:

1.

2.Пересіваємо на скошений агар: беремо частину колонії бак. петлею і вносимо в пробірку з скошеним агаром, розтираємо матеріал на поверхні середовища зигзагоподібними рухами, знизу вгору, починаючи від межі конденсату.

3.Різні види мікроорганізмів по-різному ростуть на середовищах. Ці відмінності слугують для їх диференціації. Одні добре ростуть на простих середовищах, інші – вимогливіші і ростуть тільки на спеціальних. Мікроорганізми можуть давати рясний ріст, помірний або поодинокі колонії. Культури можуть бути безбарвними, сіруватими, сіро-блакитними. Культури мікроорганізмів утворюють пігмент, який має різноманітне забарвлення: біле, жовте чи золотисте у стафілокока, синьо-зелене- в синьо-зеленої палички, пігмент, який розчинний у воді, фарбує не тільки колонії, а й середовище.

24

1 и 2)Реакцію плазмокоагуляціі ставлять прискореним способом на склі «слід тест» і в преціпітаціопних пробірках. Прискореним способом постановки реакції користуються при масових обстеженнях, пов'язаних з вивченням великої кількості мікробних культур. При вивченні штамів прискореним методом на предметне скло наносять краплю води і до утворення рівномірної каламутності суспендується досліджувану бактеріальну культуру. Після цього до краплі мікробної суспензії додають краплю розведеної 1: 5 плазми крові кролика. При позитивній реакції плазма коагулює в найближчі 15-60 с, при сумнівною - після 1 хв, при негативній реакції утворення згустка не відбувається протягом 3 хв. При постановці реакції пробірочним способом у дві стерильні Преципітаційні пробірки наливають по 0,5 мл плазми, розведеною ex tempore 1: 5 фізіологічним розчином хлориду натрію після чого в кожну пробірку вносять по 1 петлі 18-20-годинної культури стафілокока. Одну пробірку "Д" засівають досліджуваної культурою, "К" -завідомо патогенним, плазмокоагулі-рующим штамом стафілокока.

Засіяні пробірки витримують протягом 3 ч. Якщо за вказаний час коагуляції плазми не відбувається, пробірки залишають при кімнатній температурі ще на 18 ч. Якщо і через цей час згортання плазми не відбудеться, випробувана культура є коагулазоотріцательних. Одночасно в термостат ставлять кілька пробірок з незасіяної плазмою (другий контроль). У тих випадках, коли хоча б в одній пробірці другого контролю настає коагуляція плазми, обумовлена мікробним забрудненням то результат досвіду не враховується.

3)

25

1)Полоска змочена антитоксичною сироваткою до дифтерії(розводять так щоб в 1 мл було 500 антитоксичНих одиниць). Полоску паперу змочують в 0,25 мл сироватки(125 АО).

2)розплавити на водяній баніпри 90 градусах спец мпа в пробірках до 10 мл.Остудити агар до 50 градусів+2 мл кінської сироватки(3 мл бичачої сироватки).Вилити в стерильні чашки петрі і розподілити обережними коливаннями. Обжареним пінцетом взяти полоску фільтрувального паперу,попередньо простерилізовану.Перенести в стерильну чашку петріі змочити у 0,25 мл протидитерійної сироватки.Стерильним пінцетом перенести полоску на середовище мпа. культуру засіяти методом бляшок.Якщо лінії преципітації чіткі і зливаються з лініями конрольних штамів то культура токсигенна.Якщо лініх перехрещують з лініями контролю або відсутні,то культура не токсигенна.

3)дифтероїди не мають зерен Бабеша-Ернста(волютинових),у мазках розміщуються частоколом,РА з полівалентною дифтерійною сироваткою для диференціації збудника дифтерії від інших представників роду коринебактерій. Реакція на цистиназу(коринебактерії викликають почорніння по уколу,а навколо хмарка темно-коричневого кольору).Проба на уреазу(культуру засівають у бульйон з сечовиною і індикатором-крезоловий червоний. Результат через 30-40 хв.Якщо змінився колір то це не збудник дифтерії).

26

1 и 2) Морфологічні властивості менінгококів: кавові зерна або бобоподібна форма,спор і джгутиків не утворюють,ніжна апсула. Гр - .Є фімбрії для адгезії до клітин оболонки верхніх дихальних шляхів. Аероби і факультативні анаероби. Вибагливі до середовищ(до них треба додати сироватку або кров).На щільному середовищі колонії ніжні прозорі безбарвні слизової консистенції,на рідких-помутніння і осад,на поверхні мб плівка.

3)Сироватковий агар,напіврідкий агар для збагачення

27

1)Полоска змочена антитоксичною сироваткою до дифтерії(розводять так щоб в 1 мл було 500 антитоксичНих одиниць). Полоску паперу змочують в 0,25 мл сироватки(125 АО).

2)розплавити на водяній баніпри 90 градусах спец мпа в пробірках до 10 мл.Остудити агар до 50 градусів+2 мл кінської сироватки(3 мл бичачої сироватки).Вилити в стерильні чашки петрі і розподілити обережними коливаннями. Обжареним пінцетом взяти полоску фільтрувального паперу,попередньо простерилізовану.Перенести в стерильну чашку петріі змочити у 0,25 мл протидитерійної сироватки.Стерильним пінцетом перенести полоску на середовище мпа. культуру засіяти методом бляшок.Якщо лінії преципітації чіткі і зливаються з лініями конрольних штамів то культура токсигенна.Якщо лініх перехрещують з лініями контролю або відсутні,то культура не токсигенна.

3)біовари гравіс і мітіс. Властивості: гравіс:цистиназа,глюкоза,крохмаль,токсигенність. Мітіс: цистиназа,глюкоза,токсигенність.

28

Реакція Вассермана - імунологічна реакція, вживана для діагностики сифілісу.

Реакція Вассермана відноситься до групи реакцій зв'язування комплементу (див. Борде-Жангу реакція). Вона заснована на здатності сироватки крові хворого на сифіліс утворювати комплекс з відповідними антигенами.

Кров для реакції Вассермана необхідно брати натщесерце або через 6 годин після прийому їжі.

Для постановки реакції необхідні такі інгредієнти: 1) досліджувана сироватка, 2) антигени, 3) комплемент, 4) гемолітична сироватка, 5) еритроцити барана. Перед постановкою реакції Вассермана досліджувану сироватку необхідно прогріти у водяній бані при 4 ° 56 ° протягом 30 хв. з метою інактивації власного комплементу і стабілізації глобулінів. В якості антигену використовують спиртові екстракти ліпоїдів з патологічних або нормальних тканин. Антигени для реакції Вассермана випускають в готовому вигляді із зазначенням титру і способу розведення.

Всі інгредієнти для реакції Вассермана беруть в однаковому обсязі - 0,5 або 0,25 мл. З метою міцної фіксації комплементу на специфічному комплексі суміш досліджуваної сироватки, антигену і комплементу поміщають у термостат при t ° 37 ° на 45-60 хв. (I фаза реакції), після чого вносять гемолітичну систему, що складається з баранячих еритроцитів і гемолітичної сироватки (II фаза реакції), і пробірки знову поміщають у термостат на 30-60 хвилин до настання гемолізу в контролі, де: 1) антиген замінюють фізіологічним розчином , 2) замість досліджуваної сироватки вносять фізіологічний розчин. Існує ряд модифікацій реакції Вассермана.

Ступінь позитивності реакції Вассермана прийнято позначати кількістю хрестів (мал. 28): + + + + повна затримка гемолізу, рідина не пофарбована, всі еритроцити в осаді; + + + виражена затримка гемолізу, рідина рожева, еритроцити в осаді; + + часткова затримка гемолізу , рідина забарвлена ??інтенсивно, осад еритроцитів ясно видно; + слабка затримка гемолізу, рідина інтенсивно забарвлена, осад незначний, слабо помітний; - повний гемоліз, рідина забарвлена ??інтенсивно, осаду немає.

29

1и 2)Досліджувану культуру у мпб,і в пробірку папірець на сірководень(змочний оцтовкислим свинцем;папірець чорніє) і на індол(лакмусом;папірець розовіє).

3)Ешерихії:сірководень. Ряд гісса до кг.

Сальмонели: тифу: глюкоза і маніт до кг;мальтоза до к;сірководень.Паратифу А:глюкоза і маніт до кг;мальтоза до кг; Паратифу В:глюкоза і маніт до кг;мальтоза до кг;сірководень.

Шигели:Григорєва-шиги:глюкоза,мальтоза,молоко до к; флекснера:глюкоза,маніт,мальтоза,молоко до к;мб індол або сірководень.Бойда:глюкоза,маніт,мальтоза,молоко до к;Зонне:глюкоза,сахароза,маніт,мальтоза,сахароза,молоко до к.

30

1)Кришку і горлишко протерти стерильним тампоном,фламбувати,замість пробки стерильна ватно марлева пробка. Видалити газ-1 година при 43 градусах.

2)Зробити розведення 1:10 та 1:100 і висіяти на мпа,кількість колоній що виростуть помножити на відповідні розведення і знайти середнє арифметичне.

3)Визначаємо БГКП(Рід ешерихії,ентеробактер,цитробактер,серацеа,клебсієла),ЗМЧ,патологічні м/о родини кишкових бактерій у т.ч. й сальмонел,лейконоскоп.

31

1 и 2)Реакція Асколі ставиться для діагностики сибірської виразки з метою виявлення антигену сибіркових бацил. Для постановки реакції преципітації необхідно мати: преципітиногену - гаптен B. Antrachis (екстракт з тканин), преціпітіни (преципитирующая сібіреязвенная сироватка) і фізіологічний розчин.

Приготування термопреціпітіногена.

1. 8 колбочку, що містить 1 г подрібненої шкіри або 1 мл культури В. ап1Ьгас! 3, налити 10 мл фізіологічного розчину.

2. Колбу помістити в киплячу баню на 30-45 хвилин.

3. Просрільтровать через асбестно еату. Фільтрат повинен бути абсолютно прозорий.

Для реакції преципітації фільтрат розводиться в 100 разів і більше.

Постановка реакції кільце.

1) У преціпітеціонную пробірку наливається 0,3 мл пре-ціпітірующей сироватки цільної або в розведенні 1:5, 1:10.

2) По стінці пробірки обережно нашаровується преціпі-тиноген-

Реакція вважається позитивною, якщо на кордоні двох рідин утворюється каламутне кільце випадаючого білка не пізніше 5-15 хвилин.

При постановці реакції преципітації застосовують такі контролі:

а) антиген і фізіологічний розчин;

б) специфічна сироватка і фіз. розчин;

в) антиген і неспецифічна сироватка.

У всіх контрольних пробірках помутніння не повинно бути Для реакції преципітації користуються спеціальними Преципітаційні пробірками висотою 40-60 мм і діаметром 4-5 мм, преципитация у вузьких пробірках настає значно швидше і проявляється більш чітко, ніж у звичайних пробірках, їх ретельно миють і висушують, щоб скло їх було абсолютно прозорим і сухим.

3)Забір матеріалу и дослідження виконують в спец захисних костюмах. Посуд має бути етикетований та перевірений на цілісність до внесення в нього матеріалу. Після внесення матеріалу посуд закривають пробками та парафінують. Предметне скло підписують до нанесення мазка. Посуд з матеріалом обгортають серветкою.змоченою у 5% розчині лізолу або карболової кислоти. Пробірки вкладають у металеві пенали а чашки петрі у у металеві бани і помічають де верх.транспортують спец транспортом.

32

1)Наносимо кефір на предметне скло,за необхідності додаємо фіз розчин і фарбуємо метиленовим синім.

2)В мазку при мікроскопії маємо виявляти лише ту флору яка була заявлена виробником.

3)ЗМЧ,БГКП(Рід ешерихії,ентеробактер,цитробактер,серацеа,клебсієла),Визначення патогенних м/о у т.ч. й сальмонел,визначення специфічної мікрофлори,визначення коагулазопозитивного стафілококу.