І. Повторність

Традиційно під повторністю в злочинах проти власності розуміється повторність як злочинів одного виду, так і споріднених злочинів (див. примітку до ст. 185 КК та абз. 1 п. 20 ППВСУ).

При розбої повторність наявна, тільки якщо особа вчинила розбій чи бандитизм.

“2. Розбій, вчинений … особою, яка раніше вчинила розбій (!) або бандитизм…”

На практиці виникають наступні проблеми при тлумаченні цієї ознаки:

1) не визначено, що треба розуміти під словом “розбій” – лише злочин, передбачений ст. 187 КК, чи й інші види ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 410 КК. Очевидно, за принципом всі сумніви на користь винного, таку ознаку слід тлумачити у вузькому значенні.

2) не визначено, чи у всіх випадках бандитизму наявна така ознака, чи лише у тих, коли банда створена для вчинення розбійних нападів. Оскільки ст. 257 КК охоплює будь-які його прояви, практика виходить з широкого тлумачення ознаки “особою, яка раніше вчинила бандитизм”. Водночас, якщо банда створюється для вчинення конкретного розбійного нападу. Подія із створення банди є водночас початком готування до розбою, тому повторність розбою не інкримінується.

/приклад: створено банду для нападу на банк. момент початку злочинів один і той самий: закінчене створення банди + готування до розбою/

При вчиненні декількох посягань на власність перший злочин одержує за відсутності інших кваліфікуючих ознак самостійну кваліфікацію – ч. 1 ст. ХХХ, а інші злочини кваліфікуються як вчинені повторно.

Повторність при розкраданні слід відрізняти від вчинення продовжуваного злочину. Визначення продовжуваного злочину проти власності – див. абз. 4 п. 20 ППВСУ.

Проблемним є питання про необхідність єдиного джерела вилучення майна або єдиного потерпілого. У літературі радянських часів така ознака називалася як обов’язкова для продовжуваного злочину, а в абз. 12 п. 20 про неї не йдеться. Очевидно, підхід практики буде: можливість різних джерел або потерпілих.

Деякі вчені вважають, що спільна мета при продовжуваному розкраданні може характеризуватися не ознаками майна (викрасти 100 чи 100000 гривень), а наміром вчиняти злочин ,“поки буде можливість”. На сьогоднішній день таке тлумачення суперечить роз’ясненню Пленуму про “єдиний злочинний намір на заволодіння конкретним майном”.

19.02.2013 – Семінар 1

Найважливішим (ключовим) моментом для кваліфікації крадіжки як розкрадання з корисливим мотивом є момент виникнення умислу на протиправне обернення чужого майна на свою користь; щоб кваліфікувати вчинене як крадіжку, цей умисел має бути сформований до початку виконання дій об’єктивної сторони.

Завдання:

кіоск – сховище чи приміщення або і те, і те?

гараж без льоху – сховище чи приміщення?

гараж з льохом – сховище чи приміщення?

статті 185, 186, 187 КК.

Задачі 2, 5 з Глави 28.

у ситуаціях, коли виникає сумнів, чи досягає сума певної межі, вважаємо, що досягає.

20.02.2013 – Лекція 3 іі. Група осіб за попередньою змовою

Зміст цієї ознаки у злочинах проти власності роз’яснений в п. 24 ППВСУ і пов’язується з об єднанням дій співвиконавців злочину (У ППВСУ зазначено, що кожен з них безпосередньо виконує діяння, які повністю або частково утворюють об’єктивну сторону складу злочину). Там же зазначається, що можливий розподіл функцій.

На практиці допускається більш широке тлумачення ознаки “група осіб”:

1) в справах про осіб співвиконавцями визнають і тих осіб, які не вчиняли насильницьких дій щодо потерпілого, але заволоділи його майном;

2) для злочинів, пов’язаних з проникненням, зокрема крадіжок, дій осіб, які стоять на сторожі, в багатьох випадках розглядають як спів виконавство (в цій ситуації беруть за орієнтир роз’яснення постанови…);

3) формулювання “безпосередньо виконує діяння” сприймається практикою з урахув. положень ч. 2 ст. 27

Проблемним є інкримінування ознаки “група осіб” при переростання одних злочинів проти власності в інші (зокрема йдеться про переростання крадіжки або шахрайства в грабіж чи розбій). Очевидно, в таких випадках домовленість, яка існувала до початку вчинення першого злочину (попередня домовленість), стосувалася лише першого способу заволодіння майном, проте на практиці при переростанні така ознака “переноситься” на наступне посягання.

ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 → ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ст. 186 → ч. 2 ст. 186 КК.

Особливості кваліфікації за групою осіб при переростанні крадіжки або грабежу в розбій дивитись в абз. 3 п. 24 ППВСУ. Відповідне роз’яснення сприймати критично у частині кваліфікації дій осіб, які “скористалися чужим насильством” для заволодіння майном потерпілого.