30.03.2013 – Лекція 9

ЮСЗ, передбачені ст. 255 та 260 КК, дослідити самостійно.

До числа злочинів терористичного характеру за чинним КК можна віднести ті ЮСЗ, які передбачені ст. 258 – 258-5 КК.

Стаття 258 КК.

Безпосередній об’єкт – громадська безпека у розумінні безпеки життя і здоров’я невизначеної кількості фізичних осіб, власності, довкілля.

Об’єктивна сторона – визначена законодавцем у своєрідний спосіб, виділяються родові ознаки діяння (дії, які створювали небезпеку), а також три діяння, які мають розглядатися як його різновиди (застосування зброї, вчинення вибуху, вчинення підпалу).

Перше із вказаних діянь є відтворенням юридичної конструкції “делікт створення небезпеки”. При цьому виникає наступне – традиційне розуміння змісту ознаки “застосування зброї’ (детальніше див. лекції до ст. 296 КК) охоплює як випадки створення загрози для життя чи здоров’я людей, так і випадки, коли потерпілому спричиняється реальна шкода; отже, незрозуміло, чи йдеться у ч. 1 ст. 258 КК про випадки, коли застосування зброї призвело до реальної шкоди життю і здоров’ю потерпілого? За умови позитивної відповіді на таке запитання можна стверджувати, що наявна неузгодженість окремих формулювань у ч. 1 ст. 258 КК і ознаку “інші дії, які створювали небезпеку” не можна вважати родовою по відношенню до інших проявів діяння.

Суб’єктивна сторона – лише прямий умисел та спеціальна мета, якою за текстом ст. 258 КК може бути:

1) порушення громадської безпеки;

2) залякування населення;

3) провокація воєнного конфлікту;

4) провокація міжнародного ускладнення;

5) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами;

6) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного.

Лише 5) і 6) – справжні погляди терориста.

1), 2), 3), 4) – проміжна мета, причому виділяти порушення громадської безпеки для злочину, який посягає на громадську безпеку, не є коректно.

З точки зору …. неоднозначними в плані кваліфікації … коли особа вчиняє діяння, що утворює ОС теракту за винагороду, тобто на замовлення і при цьому метою теракту є привернення уваги до поглядів замовників, а не самого терориста. за відсутності в поведінці суб’єкта іншої мети, характерної для теракту, його дії не можна кваліфікувати за ч. 1 ст. 258 КК.

реальний вплив на прийняття рішення, вчинення або невчинення дій адресатами знаходиться поза межами ЮСЗ і не має значення для кваліфікації.

Суб’єкт – з 14 років.

Кваліфіковані види теракту:

повторність (ч. 2 ст. 258 КК)

група осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 258 КК)

заподіяння значної майнової шкоди(ч. 2 ст. 258 КК)

інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 258 КК)

загибель людей (ч. 3 ст. 258 КК)

Ознака “тяжкі наслідки” може охоплювати різні прояви шкоди (власності, довкіллю), в тому числі і шкоду для здоров’я людей. Традиційно тяжкі наслідки щодо шкоди здоров’ю розглядаються як заподіяння ТТУ хоча б одній людині чи СТТУ двом чи більше людям.

У зв’язку з цим проблемними в плані кваліфікації є випадки, коли діяння, передбачені ч. 1 ст. 258 КК, призводять до заподіяння ССТУ одній людині або ЛТУ. Очевидно, кваліфікація має здійснюватися за сук ч. 1 ст. 258 та ст. 122, 125, 128 КК.

Кваліфікуючі ознаки “значна майнова шкода, тяжкі наслідки, загибель людей” у ст. 258 передбачають завдання реальної шкоди. Якщо суб’єкт мав намір спричинити певну шкоду, але фактично вона не була спричинена, хоча й мала місце загроза її настання, дії суб’єкта кваліфікуються без інкримінування зазначених вище ознак як закінчений злочин за ч. 1 ст. 258, і, за наявності підстав, як замах на відповідний злочин проти життя чи здоров’я людини, власності, довкілля.

Серйозною проблемою чинного КК є те, що юридичні характеристики дій терористичної спрямованості, передбачені ст. 258-258-5, в багатьох фрагментах фактично дублюють одна одну. Н-д, майже неможливо розмежувати втягнення особи у вчинення теракту (ст. 258-1) та вербування особи з метою вчинення теракту (ст. 258-4). Або сприяння діяльності терористичної групи чи організації (ст. 258-3) та дії, вчинені з метою її фінансування чи матеріального забезпечення (ст. 258-5). Очевидно, в таких випадках слід говорити про конкуренцію кримінально-правових норм, яка “не вписується” в традиційні варіанти і вимагає окремого підходу. Очевидно, при вирішенні подібних ситуацій кваліфікацію слід здійснювати за нормою, що передбачає більш сувору санкцію.

За ст. 258-5 ознаки, які характеризують наслідки, не можуть бути безпосередньо спричинені діями, які описані в ч. 1 ст. 258-5 КК. Очевидно, тут йдеться про опосередкований причиновий зв’язок між діями однієї особи, яка фінансує тероризм, та завданням майнової шкоди або тяжких наслідків (середня ланка – дії іншого суб’єкта – терориста).

Статті 262 – 264 КК.

Загальні орієнтири щодо предмету злочинів, які відносяться до даної групи, див. у п. 4-10 ППВСУ №3 від 26.04.2002.

Звернути увагу: як випливає з п. 23 вказаної Постанови, предметом злочину, ЮСЗ якого передбачений ст. 262 КК, є виключно справна вогнепальна зброя – придатна для використання за призначенням зброя. Очевидно, таке розуміння вогнепальної зброї має бути орієнтиром для визначення ознак “зброя” та “озброєність” в усіх випадках.

Відсутність вказівки на той чи інший прояв незаконного поводження зі зброєю у ст. 262-264 не завжди означає, що відповідні посягання не є кримінально караними. Н-д, незаконне заволодіння гладкоствольною мисливською чи холодною зброєю може кваліфікуватись як злочин проти власності. Оскільки у ч. 1 та ч. 2 ст. 263, а також у ч. 1 ст. 263-1 вказано дії, які є альтернативними ознаками одного і того ж ЮСЗ, постає питання про кваліфікацію дій особи за наявності в її поведінці декількох ознак.

Якщо суб’єкт вчинює декілька дій з тих, що передбачені в межах однієї і тієї ж частини однієї статті, його поведінка множинності злочинів не утворює.

Якщо вказані вище дії вчинені щодо різних предметів, також перерахованих як ознаки одного і того ж ЮСЗ, то:

1) в межах ч. 1 ст. 263 або ч. 2 ст. 263 множинність не виникає (н-д, суб’єкт вчинив виготовлення фінського ножа та носіння кастету (ч. 2 ст. 263 КК));

2) в межах ст. 263-1 кваліфікація має здійснюватись з урахуванням того, що друга та всі наступні дії є повторними (н-д, суб’єкт вчинив ремонт вогнепальної зброї, а потім виготовлення бойових припасів (ч. 1 ст. 263-1; ч. 2 ст. 263-1 КК)).

Якщо суб’єкт вчинює відносно одного і того ж предмету дії, передбачені різними статтями, то кваліфікація здійснюється за сукупністю злочинів (н-д, виготовлення вогнепальної зброї та її ж подальше зберігання – ч. 1 ст. 263-1; ч. 1 ст. 263 КК.

02.04.2013 – Семінар