27.03.2013 – Лекція 8

Формулювання “організація озброєної банди” означає не процес, а результат. Отже, бандитизм є закінченим з того моменту, коли угруповання набуває ознак банди (див. абз. 2 п. 17 ППВСУ). Шапченко вважає, що …

Хоча бандитизм є злочином з усіченим складом, для нього можливий замах (на думку окремих вчених – і готування, н-д, С.Д. Шапченко – коли в групі ще немає трьох суб’єктів, дії по створення банди утворюють готування). Більшість вчених вважають, що діяння і однієї особи по створенню банди треба кваліфікувати як замах на злочин (абз. 4 п. 17)

ІІ. Участь у банді (п. 24) – передбачає діяльність особи в якості члена банди протягом більш-менш тривалого часу. Форми участі можуть бути різними і полягають не тільки у безпосередньому вчиненні нападів, а й у діях, спрямованих на забезпечення функціонування банди (фінансування, постачання зброї, прикриття її діяльності в органах державної влади). Злочин у цій формі є закінченим з моменту вступу у банду в якості її члена, що підтверджується наданням згоди на вступ або якимись фактичними діями.

Дії осіб, які брали участь у створенні банди і є її членами, при набутті бандою всіх необхідних ознак слід кваліфікувати з інкримінуванням двох форм. На практиці, якщо банду затримано одразу після її створення, інкримінують лише організацію.

Оскільки у ст. 257 немає спеціальної форми “керівництво бандою”, особам, які виконують керівні функції, так само, як і іншим учасникам, інкримінується участь у банді.

Проблемним є питання відмежування участі у банді від пособництва у бандитизмі, особливо це стосується осіб, які надають більш-менш постійну допомогу банді. Критеріями відмежування можуть бути:

- час, протягом якого надається така допомога або кількість епізодів (постійність);

- включення особи до членства в організації (чи розповсюджуються правила поведінки, чи є частка доходів, чи є право голосу тощо).

ІІІ. Участі у нападі банди (п. 25) – участь хоча б в одному злочині, який вчиняє банда, як члена цієї організації, так і сторонньої особи, яка усвідомлює факт існування банди.

Злочин у цій формі є закінченим, коли вчинено хоча б один закінчений напад або замах на напад (напад безпосередньо розпочався).

Третя форма бандитизму передбачає або співучасть особливого роду, або змішану форму співучасті (співучасть особливого роду з елементами спів виконавства).

Якщо стороння особа організувала напад або підбурила до його вчинення, або сприяла його вчиненню – наявна змішана форма співучасті – співучасть особливого роду + співучасть з розподілом ролей. Дії сторонньої особи кваліфікуються за відповідною частиною ст. 27 та ст. 257.

Суб’єктивна сторона – передбачає вину у формі прямого умислу, яке включає обов’язкове усвідомлення кожним із співучасників того, що група має всі ознаки банди. Якщо хоча б одна ознака особою не усвідомлювалась, відповідальність за ст. 257 КК з її боку виключається.

Для злочину у першій формі обов’язковою є мета.

Суб’єкт – особа до 14 років.

Відмежування бандитизму від суміжних посягань

1. Від злочину, передбаченого ст. 255 КК:

- рівень організованості – за ст. 255 КК угруповання має набути ознак “зовнішньої стійкості” – бути злочинною організацією;

- кількість учасників – 5 чи більше;

- озброєність не обов’язкова для злочину, передбаченого ст. 255 КК;

- мета – вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів, тоді як за ст. 257 – вчинення нападів, тобто лише насильницьких злочинів.

Якщо наявне спів падіння всіх ознак банди і злочинної організації, це кваліфікується за ст. 257 КК.

Також правила про звільнення від кримінальної відповідальності (див. ч. 2 ст. 255 КК) на членів банди не поширюються.

2. Від злочину, передбаченого ст. 260 КК:

- наявність організаційної структури військового типу (примітка 1 до ст. 260 КК), для банди така ознака не обов’язкова, але не виключена;

- озброєність – зміст цієї ознаки для збройних формувань є ширшим, ніж для банди (примітка 2 до ст. 260 КК);

- мета – на законодавчому рівні у ст. 260 КК мета не визначена, проте у теорії це політичні цілі – участь у захопленні влади, у переворотах, у військових конфліктах інших країн тощо;

- дії цих угруповань іноді називають політичним бандитизмом, а найнебезпечніші форми – політичним екстремізмом.

Отже, реальною розмежувальною ознакою є лише мета. Якщо об’єднання переслідує і політичні, і загальнокримінальні цілі, то вчинене слід кваліфікувати за сукупністю ст. 255 та ст. 260 КК.

3. Від злочину, передбаченого ст. 258-3 КК:

- основною розмежувальною ознакою є мета – за ст. 258-3 це вчинення теракту.

4. Від злочину, передбаченого ст. 392 КК:

- місце вчинення злочину і суб’єкт – це установа відбування покарання і особи, які відбувають покарання у вигляді п/в чи о/в;

- озброєність не обов’язкова;

- мета вужча – це напад лише на адміністрацію або інших засуджених;

- склад – у перших двох формах може вчинятись одноособово.

Якщо в установах відбування покарань створена група яка має всі ознаки банди, то кваліфікація має відбутись за ст. 257 КК.

Кваліфікація бандитизму за сукупністю з іншими злочинами:

1. Незаконне заволодіння вогнепальною зброєю, а так само її незаконне придбання, виготовлення, ремонт, виготовлення чи ремонт холодної зброї з метою організації банди слід кваліфікувати за сукупністю ст. 257 та 262/263/263-1 КК (див. абз. 1 п. 21 ППВСУ “Про ” та абз. 2 п. 26 ППВСУ “Про зброю”).

2. Незаконне носіння, зберігання, переробка або ремонт, передача зброї в межах вже існуючої банди кваліфікуються лише за ст. 257 КК (див. абз 2 п. 21 ППВСУ №13). Очевидно, ст. 262/263/263-1 охоплюється ознакою озброєності банди. З точки зору теорії така кваліфікація не коректна, оскільки озброєність допускає і законне зберігання зброї, тому в багатьох НПК незаконні дії щодо зброї пропонується кваліфікувати за сукупністю.

3. Кваліфікація всіх нападів, вчинених бандою, має відбуватися за сукупністю (п. 26 ППВСУ). З появою відповідного роз’яснення у Постанові бандитизм втратив своє значення як складений злочин. Раніше менш небезпечні напади бандитизмом охоплювались, а більш небезпечні – ні. Зараз бандитизм не охоплює жодного нападу.

Правило про сукупність поширюється і на випадки вчинення незакінчених нападів (коли відносно конкретно визначеного напад має місце стадія готування або замаху). Якщо конкретизації нападу ще не відбулося (банда створена для нападів на підприємства, установи, організації взагалі), готування бути не може.

4. Якщо банда, крім загальнокримінальних цілей, переслідує спеціальну мету, яка визначена як ознака самостійного злочину (н-д, захоплення влади тощо), вчинене кваліфікується за сукупністю.