
- •13.02.2013 – Лекція 1
- •Кваліфікація насильства або його наслідків при вимаганні
- •Кваліфікація насильства або його наслідків при розбої
- •14.02.2013 – Лекція 2
- •І. Повторність
- •20.02.2013 – Лекція 3 іі. Група осіб за попередньою змовою
- •Ііі. Розмір “викраденого”
- •1. Статті 185, 186, 189, 191 кк
- •2. Стаття 187 кк
- •3. Стаття 189 кк.
- •IV. Проникнення у житло, приміщення, інше сховище (ст. 185-187 кк)
- •27.02.2013 – Лекція 4
- •06.03.2013 – Лекція 5
- •13.03.2013 – Лекція 6
- •20.03.2013 – Лекція 7
- •27.03.2013 – Лекція 8
- •30.03.2013 – Лекція 9
- •05.04.2013 – Лекція х
- •10.04.2013 – Лекція
- •17.04.2013 – Лекція
20.03.2013 – Лекція 7
Злочини проти громадської безпеки
1. Загальна характеристика та види.
2. Злочини, пов’язані із створенням та функціонуванням злочинних угруповань (ст. 255-257, 260 КК).
3. Злочини, пов’язані з тероризмом (ст. 258-258-5 КК).
4. Злочини, які порушують встановлений порядок поводження із зброєю (ст. 262-264 КК).
5. Інші злочини проти громадської безпеки.
Постанова ПВСУ від 23.12.2005 №13 “Про злочини, ”
Постанова ПВСУ від 26.04.2002 №3 “Про зброю”
Родовий об’єкт злочинів, передбачених Розділом ІХ – громадська безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів невизначеної кількості людей від посягань, вчинених злочинними об’єднаннями, від злочинів терористичної спрямованості та від злочинів, пов’язаних з порушенням порядку поводження з предметами, які становлять підвищену небезпеку для оточуючих.
Об’єктивна сторона – протиправні діяння, які порушують громадську безпеку і становлять загрозу для життя людей, заподіюють шкоду людям, довкіллю, власності.
Більшість посягань формальні, за винятком:
- ст. 264 (наслідки – загибель людей або інші тяжкі наслідки);
- ст. 270 (шкода здоров’ю людей або майнова шкода у великих розмірах);
- 270-1 (призвело або могло призвести до неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування об'єктів житлово-комунального господарства, що спричинило небезпеку для життя чи здоров'я людей або майнову шкоду у великому розмірі (це два послідовні наслідки, обидва мають альтернативу та передбачають як реально заподіяну шкоду, так і загрозу її заподіяння, в цей ЮСЗ закладено делікт створення небезпеки)).
У цих посяганнях не може бути стадій готування та замаху, без наслідків немає ЮСЗ.
У більшості випадків кваліфікуючими ознаками злочинів проти громадської безпеки є загибель людей (на практиці – хоча б однієї людини; див. п. 13, 14 ППВСУ від 04.06.2010 №7) чи настання інших тяжких наслідків (за змістом цих посягань такі наслідки, як правило, визначаються не лише шкодою здоров’ю людей, а й шкодою довкіллю або власності.
Суб’єктивна сторона – всі посягання за винятком ст. 264, 270-1 – умисні злочини, а ст. 264, 270-1 передбачають необережне ставлення до наслідків, хоча саме діяння може вчинятися умисно (їх називають нормами з подвійною складною виною, але в цілому відповідні посягання – необережні).
Суб’єкт – всі злочини, за винятком передбачених статтями 257, 258, 262 КК – особа, яка досягла 16 років.
За статтями 257, 258, 262 КК (якщо злочин вчинено шляхом крадіжки, грабежу, розбою и вимагання) – особа, яка досягла 14 років.
Стаття 257. Бандитизм
Безпосередній об’єкт – громадська безпека у частині захищеності суспільства та його окремих складових (фізичних чи юридичних осіб) від злочинної діяльності озброєних угруповань – банд.
Поняття банди – абз. 1 п. 13 ППВСУ №12. 444444444444
Ознаки банди:
1) група з 3 чи більше осіб, які є осудними і досягли 14 років;
2) організованість – відповідно до абз. 1 п. 17 банда може являти собою організовану групу або злочинну організацію, отже рівень організованості може бути різним; про організованість можуть свідчити:
- наявність єдиного плану злочинної діяльності, відомого хоча б у загальних рисах всім членам групи (ч. 3 ст. 28 КК);
- розподіл функцій між членами групи (ч. 3 ст. 28 КК);
- функціонування за принципом “один за всіх”;
- наявність єдиних правил поведінки в межах групи;
- наявність корпоративної етики;
- наявність спільних коштів чи іншого майна;
- ієрархічність та/або виділення керівника;
- наявність зв’язків з іншими злочинними об’єднаннями або корупційних зв’язків в органах влади.
У Постанові організованість як ознака банди розглядається невідривно від ознаки стійкості, при цьому виділяється внутрішня стійкість (абз. 1 п. 11) і зовнішня стійкість (абз. 2 п. 11). За логікою Постанови, внутрішня стійкість свідчить про організовану групу, а ще й зовнішня стійкість – про злочинну організацію.
3) стійкість – про неї можуть свідчити більш-менш постійний склад групи і мета – ведення довготривалої злочинної діяльності. Як правило, це підтверджується наміром вчинити два чи більше злочини (у ч. 3 ст. 28 формулювання “цього та іншого (інших) злочинів”, у ч. 4 ст. 28 – “тяжких чи особливо тяжких злочинів”). Позиція Пленуму ВСУ в тому числі відтворена в абз. 1 п. 17 – банда може бути створена для вчинення одного нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки.
4) озброєність – характеризується двома критеріями:
- об’єктивний критерій – передбачає наявність хоча б у одного члена банди вогнепальної або холодної зброї (зброя мати бути справжня і справна (боєздатна)), банда може бути озброєна і гладко ствольною мисливською зброєю (абз. 3 п. 20);
- суб’єктивний критерій – передбачає усвідомлення всіма учасниками банди факту наявності зброї і можливості її застосування під час нападів (про зброю мають знати хоча б три учасники групи, які є суб’єктами злочину)
5) мета – вчинення нападів, у ст. 257 під нападом розуміються дії, спрямовані на досягнення злочинного результату шляхом застосування насильства чи створення загрози його застосування (п. 24 ППВСУ), отже напад – лише насильницький злочин, очевидно, можливе і психічне насильство, застосування зброї при нападі необов’язкове.
Отже, поняття нападу у ст. 257 КК є більш широким, ніж напад у ст. 187 КК.
Водночас, сучасне розуміння нападу у ст. 257 КК є відносно вузьким (у Постанові ПВСУ 1995 року нападами вважали також крадіжку, угон, зґвалтування та інші ненасильницькі злочини (очевидно, сама наявність зброї і можливість її використання перетворювали такі злочини у напади)).
На сьогоднішній день банда може вчиняти як напади, так і інші злочини; особливих проблем для кваліфікації не виникає, оскільки всі ці посягання одержують самостійну оцінку.
Є суперечність між ст. 59 і 257 КК – злочини, які караються конфіскацією майна.
Об’єктивна сторона передбачає 3 окремі, проте не взаємовиключні форми:
І. Організація озброєної банди – сукупність дій із заснування банди, об’єднанню осіб для вчинення нападів; організація включає такі дії, які традиційно розглядаються як підготовчі – підшукування співучасників, розроблення плану злочинних дій, підшукування зброї… Відповідно, бандитизм – злочин з усіченим складом.