- •1. Історичний аспект становлення професії психолога на різних етапах
- •2. Поняття психологічного знання, закономірності його формування
- •3. Психологічні знання в життєвій психології
- •4. Професія психолог в сучасному суспільстві
- •5. Поняття про соціального замовлення на роботу практичного психолога
- •7. Професійні якості психолога
- •8. Соціальні і професійно-етичні вимоги до діяльності психолога
- •9. Підготовка професійних психологів в Україні
- •10. Модель проферійної діяльності практичного психолога
- •11. Науково-дослідна діяльність психолога
- •12. Практична психологічна робота як тип діяльності психолога
- •13. Критерії ефективності практичної діяльності психолога
- •14. Основні особливості діяльності психолога в медичній сфері: цілі, завдання, види діяльності
- •15. Організація психологічної служби в освіті: цілі, завдання, види діяльності
- •16. Методи і методики якими користується психологом у сфері освіти
- •17. Соціально-психологічна робота психолога на підприємства: цілі, завдання, специфіка проблем
- •18. Психологічна робота в політиці: цілі, завдання, специфіка проблем, методи і методики
- •19. Завдання і види діяльності психолога в області праці і організації
- •20. Вимоги до психолога у сфері підприємства або організації
- •21. Специфіка роботи психолога в галузі реклами: цілі, завдання, види діяльності
- •22. Психологічна служба в юридичній практиці
- •23. Специфіка роботи психолога в юридичній сфері: завдання, функції, види діяльності
- •25. Методи надання психологічної допомоги суб'єктам і діяльності: спортсмен, тренер, суддя.
- •26. Психологічне консультування як сфера професійної психолога
- •27. Причини виникнення психо-емоциональних перевантажень, пов'язаних з професійною діяльністю практичного психолога
- •28. Методы оптимизации психического состояния практического психолога
- •29. Професійне згорання і способи його запобігання
- •Симптомы профессионального выгорания
- •31. Особові якості психолога, та особливості відбору кадрів
- •33. Організація навчання і види учбових занять студентів психологів
- •34. Психологічні знання в науковій психології
- •35. Психологічні знання в практичній психології
- •36. Психологічні знання в ірраціональній психології
- •39. Професійне згоряння: особливості, та шляхи запобігання
- •Симптомы профессионального выгорания
- •40. Професійні деструкції особистості психолога: особливості, та шляхи запобігання
- •41. Діяльність психодіагноста: основні особливості, цілі, завдання
- •42. Проектні методики
- •43. Тестові методи дослідження
- •44. Особливості використання особових опитувальників, самозвітів
- •45. Класифікація психодіагностичних методик
- •2. Малоформализированные методики
- •Стандартизация диагностической методики
- •46. Процедура проведення експериментального дослідження
- •47. Комп'ютерне забезпечення психологічного дослідження
33. Організація навчання і види учбових занять студентів психологів
Занятия в вузе разделяются на два вида: аудиторные и самостоятельные. Оба типа занятий составляют обязательные компоненты учебной работы студентов. Основными видами аудиторных занятий являются лекции, семинары, практические занятия, лабораторные работы, консультации. Самостоятельное чтение учебных пособий, подготовка к лекциям, семинарам и практическим занятиям обычно составляет значительную часть времени при изучении дисциплины. В конце каждого семестра во время экзаменационной сессии студенты сдают зачеты и экзамены по дисциплинам, изучавшимся в течение семестра. Написание рефератов, выполнение курсовых и дипломных работ по психологии — также важная составляющая часть учебных планов подготовки психологов. За период обучения студенты проходят также ряд практик: учебную, производственную, преддипломную.
При заочной форме обучения студенты изучают учебный материал образовательной программы в том же самом объеме, что и при очной. Однако доля самостоятельной работы значительно больше.
34. Психологічні знання в науковій психології
Третьим источником психологических знаний является наука. В течение многих столетий научно-психологические знания развивались в рамках философии, медицины, педагогики и других наук. Во второй половине XIX века психология стала самостоятельной наукой и в течение XX века накопила огромное количество знаний. Научная психология направлена на поиск закономерностей психических явлений, пользуется методами науки, которые характеризуются объективностью и дают большую достоверность получаемых знаний. Для описания психического мира человека ученые используют абстрактные научные категории, такие как, например, деятельность, индивид, личность, общение, способности... Для научно-психологических знаний характерен рационализм и интеллектуализм; дефицит конкретности и отсутствие целостности в описании психических явлений - две главные трудности на пути их практического применения. Особенности научно-психологических знаний - их обобщенность, систематичность, доказательность, опора на научные факты и понятия. В то же время эти знания излагаются на специфическом языке научной психологии, понятном только профессиональным психологам, но не всегда практичны и доступны в изложении для неподготовленного пользователя. Поэтому наука часто не может удовлетворить потребность людей в психологических знаниях для повседневных практических нужд. Научную психологию еще нередко называют академической. Существует и особое направление научной психологии - прикладная психология, которая занимается изучением путей применения (приложения) научно-психологических знаний для решения практических задач
35. Психологічні знання в практичній психології
Четвертый источник психологических знаний - практическая психология. В ее задачи входят поиск путей и разработка методов психологической помощи людям. Практическая психология изучает не общие закономерности психических явлений, а индивидуальность, конкретные обстоятельства жизни человека и способы взаимодействия с ним. Критерием достоверности знаний при этом считается практический опыт и эффективность работы специалиста. Психологические знания, полученные в результате опыта практической работы, обобщаются и систематизируются, на их основе формируется концепция. В такой обобщенной концепции описываются особенности и проблемы людей определенного типа и способы психологической помощи им. Практический психолог в своей работе всегда опирается на какую-либо концепцию и применяет ее с учетом конкретной ситуации. Особенностями знаний в практической психологии можно считать целостность, сочетание обобщенности и конкретности, практичность, опору на опыт работы специалистов. В то же время практический опыт далеко не всегда обеспечивает достаточную доказательность тех или иных идей. В отличие от ученых-теоретиков, практические психологи проявляют большее стремление к популяризации психологических знаний, умеют ясно и доступно их описать. Поэтому большая часть популярных книг по психологии написана психотерапевтами. Обилие рекомендаций делает их особенно привлекательными.