СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТВОРЧІСТЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Урок 1

Тема «ЛЕСЯ УКРАЇНКА - ГЕНІАЛЬНА ДОНЬ­КА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

Мета:

навчальна - поглибити знання учнів про життєвий і творчий подвиг Лесі Українки:

розвивальна - формувати соціальну, кому­нікативну, полікультурну, творчу компетентнос­ті: вдосконалювати вміння висловлювати власні думки, проводити бібліографічні дослідження;

виховна - виховувати любов до рідного на­роду та прагнення йти шляхом поетеси.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Жанр уроку: урок у формі телевізійної пе­редачі.

Обладнання: виставка творів Лесі Українки, література про письменницю, мультимедійна фотопрезентація «Леся Українка: фотографії різних років, автографи творів, пам’ятні місця.

Методи і прийоми: інтерактивна лекція, ро­бота в групах,' інтерактивні вправи «Незакінчене речення», «Мікрофон».

Очікувані результати: учні знають основні віхи життєвого і творчого шляху письменниці, уміють бачити переваги високої духовності над буденністю: формування комунікативної, соці­альної, полікультурної компетентності; розвиток естетичного смаку.

Підготовка до уроку: добір матеріалу до фотопрезенції «Леся Українка: фотографії різ­них років, автографи творів, пам’ятні місця», підготовка учнями доповідей для виступів на уроці за темами «Хронологія життєвого шляху», «Трагедія особистого життя», виразне читання автобіографічних поезій «До музи», «Горить моє серце», «Хто вам сказав, що я слабка» та проб­лемні питання до них.

На залізний вівтар свого краю вона поклала все, що мала: талант і серце, і свої недовгі дні. Людмила Старицька-Черняхівська

Собі ім’я свого народу Навіки, як вона, візьми. Дмитро Павличко

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Учитель. Вона пройшла прекрасне і складне

життя. їй доля подарувала щастя - залишити свій слід на землі, тій землі, на якій народилася та яку прославила. Її називають одержимою, співачкою досвітніх вогнів, квіткою Ломикамінь, дочкою Прометея.

А вона - зірка, яка спалахнула і згасла.

А як це було? Сьогоднішня телепередача до­поможе підняти перед вами завісу епохи Лесі Українки, її особистого життя.

Ш. Мотивація діяльності.

Ви готуєте телепередачу про життя і творчість Лесі Українки. Для цього вас поділено на кілька груп, які досліджують і готують матеріали за різними аспектами: «бібліографи», «літературні критики», «дослідники».

IV. Опрацювання матеріалу за темою уро­ку. Інтерактивна лекція.

Учитель (у ролі головного ведучого програ­ми). 13 лютого за старим стилем (25 лютого) 1871 року старовинний рід Косачів-Драгомано- вих примножився: у дворянина Петра Косача та його дружини Ольги (уродженої Драгоманової, письменниці Олени Пчілки) народилася друга ди­тина - дівчинка. Сталося це в древньому місті Новгороді-Волинському в домі «старого добродія Окружного». За 10 днів дитя було охрещене. Дівчинці було дане грецьке ім’я - Лариса. Хре­щеними батьками стали полковник Степан Ва­сильківський, дворянка Єлизавета Драгоманова.

Бібліографи допоможуть ознайомитися з окремими фактами (розповіїі біографів супро­воджуються демонстрацією на мультимедійній дошці фотопрезентації «Леся Українка: фото­графії різних років, автографи творів, пам’ятні місця».)

Група 1. «Бібліографи». (Учні заздалегідь готуються до доповідей за планом і розпочи­нають свої повідомлення за запропонованим початком.)

Хронологія життєвого шляху.

1. Сім’я, культурне середовище, виховання й освіта.

Коли думаєш про Лесю Українку, дивуєшся...

2. Громадянська позиція Лесі Українки. Ста­новлення творчої індивідуальності поетеси.

Коли думаєш про Лесю Українку, заглиблю­єшся...

3. Перекладацька діяльність. Багатогранність творчого обдарування.

Коли думаєш про Лесю Українку, оживають...

4. Останні роки життя.

Коли думаєш про Лесю Українку, замислю­єшся...

Учитель. Й. В. Гете говорив: «Хто хоче зро­зуміти поета, мусить піти в поетову країну». Україну Лесі Українки нам допоможуть потрапи­ти її автобіографічні твори. Леся Українка по­стійно перебувала в стані внутрішнього неспо­кою, що породжував сумніви, збуджував думки. І вже в 19-літньому віці поетеса звертається із запитаннями до своїх сучасників:

Як помогти в безмірнім ₁ горі?

Як світ новий з старого

збудувати?

Як научить байдужих почувати?

Як розбудити розум, що заснув?

Як час вернуть, що марне проминув?

Як певную мету вказати розпачливим?

Поетеса звертається до музи, щоб та пора­дила. як жити.

Група 2. «Літературні критики». (Ця група учнів поділена на три підгрупи, які вдома готу­вали виразне читання поезій Лесі Українки та підготували проблемні питання.)

Перша підгрупа читає поезію «До музи». Прилинь до мене, чарівниця мила.

І запалай зорею надо мною.

Нехай на мене промінь твій впаде.

Бо знов перемогла мене ворожа сила Знов подолана я, не маю сил до бою. —

Я не журюся, я знала — се прийде.

Спокійна я, боротися не хочу.

В душі у мене іншії бажання:

Я тільки думкою на світі буду жить.

Я хочу слухать річ твою урочу І на своїм чолі твоє сіяння Почуть бажаю хоч єдину мить. Запитання. Чи асоціюється ліричний герой з автором? Яким з поезії постає ліричний герой, його духовний світ? Чим він близький вам?

Друга підгрупа читає поезію «Горить моє серце».

Горить моє серце, його запалила Гарячая іскра палкого жалю.

Чому ж я не плачу? Рясними сльозами Чому я страшного вогню не заллю?

Душа моя плаче, душа моя рветься.

Та сльози не ринуть потоком буйним.

Мені до очей не доходять ті сльози.

Бо сушить їх туга вогнем запальним.

Хотіла б я вийти у чистеє поле,

Припасти лицем до сирої землі

І так заридати, щоб зорі почули.

Щоб люди жахнулись на сльози мої.

Запитання. Як Леся Українка відповідає на запитання «Чому я не плачу?»

Які почуття викликає у вас психологічний стан героя?

Третя підгрупа — «Хто вам сказав, що я слабка».

Хто вам сказав, що я слабка.

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука?

Чи пісня й думка кволі?

Ви чули, раз я завела Жалі та голосіння. —

То ж була буря весняна.

А не сльота осіння.

А восени... Яка журба Чи хто цвіте, чи в'яне.

Тоді й плакучая верба Злото-багряна стане.

Коли ж суворая зима Покриє барви й квіти —

На гробі їх вона сама Розсипле самоцвіти.

Запитання. Якщо ви вважаєте себе лірич­ним героєм вірша, приготуйтесь поділитися по­чуттями, які ви відчували, читаючи його.

Простежте, як відбувається роздвоєння автор­ського самовідчуття.

Висновок. Поезія підтверджує, що ніколи ця мудра жінка не відділяла свого особистого від громадського.

Учитель. Олена Пчілка говорила, що вона дала своїй донці все — талант, освіту, літера­турну долю, придумала для неї псевдонім... Ось тільки щастя не дала, не змогла, не судилось...

Про трагедію в особистому житті поетеси під­готувала повідомлення група дослідників.

Група 3. «Дослідники».

І все-таки геніальна поетеса була жінкою, яка пізнала красу кохання й тягар смерті. У 1901 році шлях її проліг до Білоруси. Там по­мирав від сухот чоловік, який став дуже дорогим для Лесі. Його звали Сергій Мержинський.

Знову наставала ніч. Утом­лена жінка сиділа біля ліжка помираючого. Він, як завжди, нервувався. Уже вкотре Сер­гій примушував її заглядати до поштової скриньки, роз­шукувати в темній, холодній, залізній коробці лист, адресо­

ваний йому. Коли там не було жодного папірця, вона раділа. Але сьогодні лист був...

І сьогодні вона знову буде його читати, ков­таючи сльози. Мало того, якщо Мержинський попросить, вона напише відповідь. Відповідь жінці, коханій Сергія, того Сергія, заради якого вона забула про власну тяжку хворобу, заради якого не лякалася труднощів.

Леся кохала, а він - ні. Леся ставала багат­шою цією любов’ю, вона ніби дихала нею, не зважаючи ні на які обставини. Вона знала: це найбільше, найяскравіше кохання в її житті. Було боляче, але вона жила.

За однією з версій поему «Одержима» поетеса написала саме в ту ніч, коли помер Сергій Мер­жинський, і вона сама сиділа з ним до ранку...

Болісні переживання спричинили до появи таких перлин інтимної лірики, яких ще не ба­чив світ.

Маєте можливість ознайомитись із чудовою поезією в прозі, із реквієм і водночас молит­вою саможертовної любові Лесі Українки.

Лист до Сергія Мержинського

«Твої листи завжди пахнуть зів'ялими тро­яндами, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі тон­кі пахощі мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця як сії пахощі тонко, легко, але невідмінно, не- відборенно, нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, лю­бий мій друже, створений для мене. Як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?»

25 липня 1907 року Леся Україна одружилася з Климен- тієм Квіткою - українським фольклористом. Тепер настала її черга бути коханою. І вона, знаючи вартість справжньої любові, не завда­вала прикростей ні чоловікові, ні рідним.

А через 6 років молода жінка померла, так і не відчувши щастя взаємної любові.

Окремі відомості про Лесю Українку містять­ся і в епістолярних матеріалах. Опубліковано 750 листів поетеси, що демонструють П велич духу. Провівши своєрідний телеміст з Лесею Українкою, можливо, щось додасте до П характе­ристики, її найближчого оточення. Розмовляйте з Лесею голосом вашого серця.

(Учні зачитують уривки з листів та да­ють усну відповідь, виражаючи свої почуття.) Листи Лесі Українки.

1. 10 грудня 1889 ррку с. Колодяжне до Ми­хайла Косача.

«Як би там не було, а література — мюя професія. От тільки одно мене бентежить, що здоровий дух у здоровому тілі, а мені таки все не Ліпше, а либонь, чи не гірше.»

2. До М. П. Драгоманова.

«У нас велика біда, що багато людей дума­ють, що досить говорити по-українськи, щоб мати право на назву патріота, робітника на рідній ниві Українство, зрештою, це не поверхо­ві його вияви: говорити, писати по-українськи. Цього може навчитися кожен, однак при тому так і не стати, не почуватися українцем, а отже, ніколи й не відчувати того болісного тре- му й щему вже від однієї згадки про Україну... А знаєте, таки є щось в сьому слові!»

Учитель. До останніх днів, переборюючи страшну хворість тіла, Лариса Петрівна тво­рила свої натхненні речі. Вже зовсім підточена туберкульозом, за кілька тижнів до смерті вона писала в Єгипті повість про арабську жінку під назвою «Екбаль - ганель». Там є такі Чудові ряд­ки:

*Починався Єгипетський захід. Там сонце уміє вдавати переможця в останній час перед не­минучої поразки і так гордо, так весело, без найменшої тіні вечірнього суму, сипле барвис­ті дари на небо, на пустиню, на велику ріку і кожну дрібницю своєї улюбленої країни, що на­віть за одну хвилину перед навалом темряви не йметься віри в її неминучості.»

Та це ж образ самої поетеси, що до остан­ньої хвилини свого життя була переможцем над страшною недугою, що до останньої хвилини зберегла великий дух.

Рефлексія.

Інтерв’ю із глядачами телепередачі.

Якою перед вами постала Леся Українка?

Які риси її характеру вас вразили?

Як ви розумієте епіграф до телепередачі?

Оцінювання роботи учнів.

Домашнє завдання.

Завдання на вибір:

опрацювати статтю підручника про життя і творчість Лесі Українки, скласти хронологічну таблицю:

написати твір-мініатюру «Лист до Лесі Украї­нки»:

підготувати виразне читання поезій Лесі Українки (за індивідуальним завданням).

Урок 2

Тема «МОТИВИ ЛІРИКИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ»

Мета:

3. навчальна - формувати в учнів вміння літе­ратурного аналізу на прикладі поезій Лесі Укра­їнки. поглибити їхні знання про лірику, вчити вдумливо читати твори художньої літератури.

порівнюючи образ ліричного героя з постаттю самого автора:

• розвивальна - розвивати творчі здібнос­ті учнів, вдосконалювати вміння висловлюва­ти власні думки, навички виразного читання, критичного мислення, формувати пізнавальні, соціальні, мовленнєві компетентності: виховна - сприяти вихованню естетичних смаків учнів, культури почуттів, шанобливого ставлення до кожної людини як до неповторної особистості.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Жанр уроку: симпозіум.

Обладнання: твори Лесі Українки, музичне оформлення уроку (класична музика).

Методи і прийоми: евристична бесіда, тесто­ве опитування, метод аналізу, взаємоперевірка та взаємооцінка, рефлексія «есе».

Очікувані результати: учні вміють розкрити основні теми і мотиви віршів, схарактеризува­ти композиційні особливості, образи-символи, алегоричні образи, визначають жанр лірично­го твору; виявляють естетичний смак, навички літературного аналізу, пізнавальної, соціальної, мовленнєвої компетентностей.

Підготовка до уроку: добір класичної музи­ки, ознайомлення учнів із питаннями симпо­зіуму, підготовка виразного читання ліричних творів Лесі Українки «І все-таки до тебе думка лине...», «Contra spem spero», «Слово, чому ти не твердая криця?», «Стояла я і слухала весну», «Твої листи завжди пахнуть зів'ялими троян­дами», «Як я люблю оці години праці...», «Сім струн».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

П. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Ш. Актуалізація опорних знань.