Слизова оболонка
а) шлунки кишкового типу – містить на всьому протязі залози і вкрита одношаровим циліндричним епітелієм;
б) шлунки стравохідно-кишкового типу:
беззалозиста (стравохідна частина) – плоский багатошаровий незроговілий епітелій, залози відсутні;
залозиста (кишкова частина) – одношаровий циліндричний епітелій, залози різноманітної функції і будови:
• ділянка залоз дна (донна, фундальна) – товща, має більш червонувате забарвлення, борозни і шлункові ямки, куди відкриваються залози;
• ділянка кардіальних залоз – світлого кольору;
• ділянка пілоричних залоз – світла з жовтуватим відтінком, видно невеликі ямки.
в) шлунки стравохідного типу - плоский багатошаровий незроговілий епітелій, залози відсутні.
2. м’язова оболонка – непосмугована м’язова тканина, складається з трьох шарів:
а) поздовжній шар – тонкий, розміщений поверхнево на більшій та меншій кривизнах шлунка від стравоходу до пілоруса;
б) циркулярний (коловий) шар – у ділянці донних і пілоричних залоз (у правій частині), формує сфінктер пілоруса;
в) косий шар – у лівій половині шлунка.
3. серозна оболонка – очеревина, з меншої кривизни переходить у менший сальник, а з більшої – в більший сальник.
Менший сальник складається з печінково-шлункової зв’язки, яка з’єднує шлунок з печінкою. Ліворуч вона зливається з печінково-стравохідною зв’язкою, а праворуч – з печінково-дванадцятипалою зв’язкою.
Більший сальник – на протязі від більшої кривизни шлунка до попереку формує сальникову сумку, вхід в яку знаходиться справа від медіанної площини між каудальною порожнистою і ворітною венами, медіально від правої нирки. Між листками більшого сальника лежить селезінка, яка з’єднується з більшою кривизною шлунка шлунково-селезінковою зв’язкою.
Видові особливості:
СОБАКА: 1. шлунок кишкового типу;
2. ділянка кардіальних залоз у вигляді вузької стрічки біля кардії, залоз дна – займає ліву половину шлунка; пілоричних залоз – праву;
СВИНЯ: 1. стравохідно-кишкового типу
2. дивертикул (поблизу кардії з боку більшої кривизни);
3. пілорус має сфінктер, який складається з півмісяцевого валика з боку більшої кривизни і подушки – з боку меншої кривизни;
4. ділянка кардіальних залоз велика, займає ділянку дивертикула і лівої частини шлунка; донних залоз – заходить у пілоричнк частину; пілоричних – невелика;
КІНЬ: 1.стравохідно-кишкового типу;
незначний об’єм – 6-12 л;
3.стравохід входить у шлунок косо внаслідок доброї виразності сліпого мішка із беззалозистою частиною слизової оболонки, він не розширюється, навіть дещо звужується;
4. подвійний пілоричний сфінктер, який обмежує порожнину пілоруса;
5. дві значні м’язові петлі в кардіальній частині шлунка в ділянці входу стравоходу, які складають кардіальний сфінктер, котрий тим більше стискає кардіальний отвір, чим більше наповнюється шлунок (блювота неможлива);
6. в ділянці меншої кривизни є кутова вирізка, яка глибоко вдається в шлунок, тому кардія і пілорус зближені;
Інервація:
симпатична нервова система: через півмісяцевий ганглій – на непосмуговану мускулатуру судин шлунка;
парасимпатична нервова система: блукаючий нерв (від краніального шлуночкового сплетення) – на непосмуговану мускулатуру шлунка.
Видові особливості більшого сальника:
СОБАКА: добре розвинутий, вкриває вентральну черевну стінку і відокремлює її від кишкових петель.
СВИНЯ: лежить між петлями кишечника, вкриває їх з вентральної поверхні.
КІНЬ: вкриває дванадцятипалу кишку, праве дорсальне положення ободової кишки, підшлункову залозу, сліпий мішок шлунка.
Багатокамерний шлунок – у жуйних, стравохідно-кишкового типу. Перші три камери – передшлунки – рубець, сітка, книжка (стравохідний тип будови), четверта камера – сичуг (кишковий тип будови).
Рубець – rumen – пристінковою поверхнею на всьому протязі прилягає до лівої черевної стінки, а нутрощевою – до кишок. Дорсальним краєм рубець прикріплюється до діафрагми і поперекових м’язів, вентральний край – прилягає до нижньої стінки черевної порожнини.
Рубець поділяється на дорсальний і вентральний півмішки рубця, які відмежовані один від одного попереду і позаду глибокими краніальними і каудальними борознами рубця, яким у порожнині рубця відповідають краніальні і каудальні тяжі. Борозни переходять на бічних поверхнях стінок рубця в праву і ліву поздовжні борозни, яким всередині відповідають бічні тяжі. На задньому кінці рубця відокремлюються дорсальний і вентральний каудальні сліпі мішки, межа між якими зовні позначена поперечними каудальними борознами, а всередині – відповідними тяжами.
В передній кінець дорсального півмішка входить стравохід, формуючи присінок рубця, котрий відокремлюється від мішка дорсальною поперечною борозною, а від сітки – зовні борозною, всередині – тяжем рубця і сітки.
Характеристика оболонок рубця:
1. слизова оболонка – вистелена багатошаровим плоским зроговілим епітелієм, беззалозиста, формує рухливі сосочки, завдяки наявності всередині них м’язових волокон;
2. м’язова оболонка – формує два шари непосмугованих м’язових волокон:
- зовнішній – поздовжній, волокна починаються і закінчуються на стравоході, охоплюючи весь рубець спіралеподібно;
- внутрішній – коловий;
3. серозна оболонка – очеревина, переходить у більший сальник, вентральний півмішок рубця знаходиться в порожнині сальникового мішка.
Сітка – reticulum – округлої форми, є продовженням присінка рубця.
1. слизова оболонка – багатошаровий плоский незроговілий епітелій, беззалозиста, вкрита дрібними сосочками, зібрана в рухливі складки, що не розправляються і формують комірки (вічка);