Питання для самоконтролю

1. В чому полягає суть стаді сулового розгляду?

2. Які завдання вирішуються у стадії судового розгляду?

3. Які засади кримінального провадження є характерними (властивими) для стадії судового розгляду?

4. Які засади (принципи) судочинства знайшли своє закріплення у ст. 129 Конституції України?

5. Які ідеї належать до загальних положеннь судового розгляду і чому?

6. Як забезпечується розумність строку судового розгляду кримінального провадження?

7. В чому суть правила про безперервність судового розгляду? Які винятки з цього правила встановлює закон?

8. В чому полягає суть незмінності складу суду? Які особливості розгляду провадження за участю запасного судді?

9. Які наслідки заміни суддів зі складу суду?

10. Яка роль головуючого (судді) в судовому засіданні?

11. Які сторони провадження приймають участь у судовому розгляді? Хто з учасників судового розгляду до них належить?

12. В чому полягає рівність сторін у судовому розгляді?

13. Які процесуальні права під час судового розгляду можуть реалізовуватись лише одним учасником провадження?

14. Які процесуальні права потерпілого в судовому засіданні?

15. Які процесуальні права цивільного позивача і цивільного відповідача в судовому засіданні?

16. Які процесуальні права обвинуваченого у судовому засіданні?

17. Якими є процесуальні обов’язки учасників судового розгляду?

18. Участь кого з учасників провадження є обов’язкова у судовому розгяді?

19. Чи можливий розгляд кримінальної справи без участі обвинуваченого? Як забезпечується його участь?

20. Які наслідки неявки захисника в судове засідання?

21. Чи можливий судовий розгляд без участі прокурора? Які наслідки його неявки?

22. Як повинен поступити суд у випадку неприбуття за викликом свідка, перекладача, спеціаліста, експерта?

23. За яких умов суд може розглянути цивільний позов у кримінальному провадженні без участі цивільного позивача чи відповідача?

24. Як визначаються межі судового розгляду кримінальної справи?

25. Чи може суд вийти за межі обвинувачення, від якого захищається особа?

26. Хто і з яких підстав може змінити обвинувачення під час судового розгляду?

27. Як вирішується питання про додаткове (нове) обвинувачення під час судового розгляду?

28. В якому порядку змінюється чи висувається додаткове обвинувачення?

29. З яких підстав розгляд кримінального провадження може бути відкладений?

30. Які наслідки відкладення судового розгляду?

31. Які підстави для зупинення розгляду кримінального провадження?

32. З яких підстав судове провадження може бути здійснене в режимі відеоконференції?

33. Умови застосування відео конференції в судовому розгляді?

34. Які технічні умови повинні бути дотримані при проведенні судового розгляду в режимі відео конференції?

35. В чому суть судового доручення іншому суду про проведення судового розгляду в режимі відео конференції?

36. Якими є підстави та умови направлення судового доручення про проведення сідчих (розшукових) дій?

37. Чи може суд обрати, змінити або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого?

38. Які заходи забезпечення можуть бути застосовані судом під час судового розгляду?

39. Які засоби впливу надає закон головуючому у випадку порушення учасниками судового розгляду порядку засідання та невиконання його розпоряджень?

Задачі

1. Під час розгляду кримінального провадження щодо Ващука, Гордона, Кобицького та ін. (всього 6 осіб) у скоєнні злочинів, передбачених п.п.4, 6, 11, 12 частини 2 ст. 115 КК України, суд, беручи до уваги чисельні випадки відкладення судового розгляду, прийняв рішення про участь у складі суду запасного судді Куліша, який долучеться до розгляду справи з наступного судового засідання. Прокурор висловив заперечення проти продовження розгляду справи без участі запасного судді і запропонував судові на підставі ст.322 КПК розгляд справи відкласти та забезпечити його прибуття в судове засідання. Головуючий відхилив пропозицію прокурора, вказавши, що суддя Куліш перебуває, в даний час, у нарадчій кімнаті у зв’язку з постановленням вироку в іншому кримінальному провадженні і зможе брати участь в розгляді не раніше як через два дні. Крім того, головуючий відзначив, що ст. 322 КПК передбачає відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою кого-небудь з учасників провадження, і не поширюється на осіб, які входять до складу суду, а запасний суддя може ознайомитись з ходом і результатами провадження в порядку ч.2 ст.319 КПК. Суд виніс ухвалу про продовження розгляду справи.

Дайте правову оцінку ситуації, додатково з’ясувавши такі питання:

1. Що таке „законний склад суду” та його незмінність при розгляді справи?

2. Чи допускається заміна когось із складу суду під час розгляду справи. Якщо так, то кого і за яких умов?

3. У яких випадках суд може відкласти розгляд справи?

4. Які процесуальні повноваження запасного судді?

2. На завершенні судового слідства у справі про обвинувачення Горбатюка за ст. 286 КК України захисник обвинуваченого подав до суду фотознімки (панорамний, вузловий і детальний) місця автоподії. Ці фотознімки свідчили, що в протоколі огляду місця події не були відображені суттєві обставини, а гальмівний шлях визначений неточно. У цьому зв’язку захисник заявив клопотання про дослідження і доручення до провадження, поданих ним фотознімків, а також проведення судом огляду на місці.

Висловлюючи свою думку щодо заявленого захисником клопотання, прокурор відзначив, що повторне проведення огляду місця події навряд чи внесе щось нового у зібрану досудовим слідством доказову базу, а тому нехай це клопотання суд вирішує на свій розсуд. Що ж стосується поданих захисником фотознімків, то він заперечує проти цього, оскільки сторона захисту не надала йому для ознайомлення зазначені матеріали до початку судового розгляду і у нього є сумніви у їх достовірності.

Суд задоволив клопотання захисника.

Зробіть аналіз описаної ситуації і дайте оцінку діям захисника, державного обвинувача і суду під кутом зору чинного КПК.

3. Під час судового розгляду провадження про обвинувачення Петренка за ст. 116 КК України суддя, не дивлячись на заперечення прокурора, задоволив клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на особисту поруку. Незадоволений таким рішенням суду прокурор почав кидати репліки на адресу судді, звинувачуючи його в необ’єктивності та упередженості щодо сторони обвинувачення. Головуючий зробив йому зауваження про недопустимість такої поведінки, на що державний обвинувач відповів погрозою заявити йому відвід. Слідом за прокурором потерпілий також почав висловлювати обурення діями судді та обвинуватив його „у несправедливості”. Головуючий попередив прокурора і потерпілого, що у випадку продовження порушення ними порядку судового засідання він усуне їх від участі у розгляді справи.

1. Яка роль головуючого у судовому засіданні?

2. Як КПК регулює поведінку учасників судового розгляду?

3. Які заходи вправі вживати головуючий до учасників судового розгляду та інших осіб, які присутні в залі суду, коли вони не виконують його розпоряджень?

4. Як мав діяти головуючий в описаній ситуації?

4. Під час судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення Слюсаренка у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, прокурор вирішив змінити обвинувачення. На його переконання дані судового розгляду підтверджують, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК. Про зміну обвинувачення прокурор заявив судові клопотання. Висловлюючи свою думку щодо цього клопотання, захисник обвинуваченого адвокат Гикавка вказав, що воно не може бути задоволене. Він відзначив, що згідно ч.3 ст.337 КПК змінити обвинувачення в суді шляхом перекваліфікації кримінального правопорушення на більш тяжке прокурор не вправі, оскільки суд може розглядати провадження тільки в межах пред’явленого обвинувачення чи менш тяжкого обвинувачення.

Представник потерпілого адвокат Перебийніс з приводу клопотання прокурора висловив таку думку: змінити обвинувачення в суді прокурор вправі, проте може це зробити тільки у відповідному процесуальному рішенні, копія якого повинна бути вручена всім учасникам судового розгляду. Така зміна може відбутися як з метою полегшення становища обвинуваченого (зменшення обсягу обвинувачення або перекваліфікація діяння на кримінальний закон, який передбачає відповідність за менш тяжкий злочин), так і його обтяження. Але прокурор не дотримав процедури зміни обвинувачення в суді, а тому його клопотання не підлягає задоволенню.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя вийшов до нарадчої кімнати і виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, обґрунтувавши її неможливістю вийти за межі обвинувачення в сторону погіршення становища обвинуваченого та недотриманням прокурором процедури зміни обвинувачення.

Проаналізуйте описану ситуацію і дайте відповіді на такі запитання:

1. Чи вправі прокурор змінити обвинувачення в суді?

2. Якщо вправі, то за яких умов і в якому процесуальному порядку?

3. Чи вправі прокурор змінити обвинувачення в суді на більш тяжке?

4. Чи правильно діяв суд в описаній ситуації?

5. Під час розгляду кримінального провадження про обвинувачення Павленка у скоєнні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, свідок Васильків під час допиту її в судовому засіданні заявила, що обвинувачений, на її думку, вчиняв крадіжку особистого майна громадян не один. У цьому йому допомагав підліток Іван Побігайло. Вона багато разів бачила їх разом, хоч вони різні за віком (Павленкові - 24 роки, а Побігайлові - 15 років). Був також випадок, коли Побігайло пропонував їй купити "підозрілі" речі. Її сусідка розповідала, що особисто бачила як Павленко і Побігайло на наступний день після крадіжки в сусідньому будинку на речовому ринку продавали цінні речі. Викликана за клопотанням прокурора і допитана як свідок мати Івана Побігайла дала показання, з яких виходило, що обвинувачений негативно впливав на її сина: часто вживав з ним спиртні напої; давав гроші на їх придбання; син нерідко зникав з дому на кілька днів; до навчання в школі відносився несумлінно; невідомо звідки у нього з'являлись цінні речі та гроші.

Обвинувачений участь у крадіжках Побігайла заперечував, але поодинокі факти вживання з ним спиртного підтвердив, а про походження цінних речей у Побігайла йому нічого не відомо.

Після проведених допитів, беручи до уваги отриману інформацію, прокурор заявив клопотання про розгляд в одному провадженні ще й додаткового обвинувачення за ст.304 КК України, яке тісно пов’язане з попереднім, та про відкладення судового розгляду для вчинення дій пов’язаних із повідомленням особі про підозру, збиранням доказів обвинувачення та складанням обвинувального акту.

Задовільнивши клопотання прокурора, суд зупинив судове провадження на три тижні для виконання прокурором необхідних дій та у зв’язку з неможливістю забезпечити участь у розгляді неповнолітнього Побігайла, який через тяжку хворобу знаходиться на стаціонарному лікуванні після перенесеної хірургічної операції (що підтверджується довідкою медичного закладу).

1. Що означає поняття „межі судового розгляду”?

2. Чи суд може виходити за межі обвинувачення? Як вирішується питання про висунення додаткового обвинувачення?

3. Як повинен діяти суд у випадку встановлення підстав для притягнення до кримінальної відповідальності ще й інших осіб у цьому ж провадженні?

4. Дайте аналіз і оцінку діям суду, прокурора в описаній ситуації.

6. Під час судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення Кондратюка у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України до місцевого суду Шевченківського району м.Львова надійшло клопотання потерпілого Сидора про здійснення судового провадження в режимі відеоконференції. В клопотанні вказувалось, що потерпілий, який є мешканцем м.Дніпропетровськ, внаслідок злочину став інвалідом, потребує постійного медичного нагляду, з огляду на що особисто прибути до Львова для допиту у судовому розгляді не може. Під час обговорення клопотання обвинувачений та його захисник висловились проти дистанційного допиту потерпілого, що на їх думку не дозволить спростувати неправдивість його показів. Прокурор підтримав клопотання. За цих обставин суд, порадившись на місці, постановив ухвалу про проведення допиту потерпілого в режимі відеоконференції, яка була занесена секретарем до журналу судового засідання. Оголосивши перерву, суд видалився до нарадчої кімнати для винесення ухвали, якою доручив Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська вчинити необхідні дії пов’язані з дистанційним судовим провадженням.

У визначений в ухвалі час, після винанання судовим розпорядником Індустріального районного суду м. Дніпропетровська дій пов’язаних з встановленням особи потерпілого, було розпочато дистанційний допит потерпілого Сидора. В ході допиту секретар судового засідання Шевченківського районного суду м. Львова неодноразово звертався до потерпілого з проханням говорити виразно, оскільки ведеться запис допиту, за яким буде складно зясувати суть його показань. Також декілька раз виникали незначні тезнічні неполадки із транслюванням зображення, у зв’язку з чим суд змушений був відкладати засідання до їх усунення секретарем. Під час останньої такої перерви було перервано зв’язок між судами, відновити який в цей день так і не вдалось, про що головуючий склав відповідний акт і долучив його до матеріалів провадження. Судове засідання на підставі ухвали суду було відкладено до наступного дня, коли допит потерпілого й було завершено.

Зробіть правовий аналіз ситуації, відповівши додатково на наступні запитання:

1. За яких умов є можливим проведення процесуальних дій в суді в режимі відеоконференції?

2. Які особливості дистанційного провадження за участю осіб, до яких застосовані заходи безпеки?

3. Чи впливає дистанційне провадження на оцінку доказів, отриманих в такий спосіб?