«Я розповім вам про себе»

(11 – 15 років)

МЕТА: сформувати у дитини уявлення про загін і про своє місце у ньому.

ЗАВДАННЯ: познайомити дітей з традиціями доброго відношення до пісні, вечірнього «вогника» і речівки, з правилами поведінки на «вогнику».

ІДЕЯ: дитина через обраний предмет розповідає про себе, свій характер, прийнятними для нього загальнолюдські цінності.

НЕОБХІДНЕ ОБЛАДНАННЯ: свічки, іграшки, фарби, пензлики, книги, значки, фотографії, магнітофон, гітара тощо.

ПІДГОТОВКА: заздалегідь готується місце для «вогника» (необхідно зробити так, щоб кожній дитині було зручно сидіти). Навколо свічки (костриці) розкладені різні предмети, звучить музика.

ХІД СПРАВИ:

Діти шикуються ланцюжком і, взявшись за руки, приходять на «вогник».

Після того, як всі зручно розташувалися навколо костриці, виконується пісня Інни Касимової «Балада» або будь–яка інша вечірня пісня.

Ведучий:

Одна з традицій нашого табору полягає у дбайливому ставленні до пісні: треба знати пісню, поважати людей, що її написали; тактовно ставитись до змісту і характеру пісні – знати місце і час для її виконання кожної пісні; вчитися не кричати, а співати; не починати пісню, якщо її не знаєш; доспівувати пісню до кінця.

Вожатий розповідає про традицію «вогника»: розмова на «вогнику» йде неквапливо; кожен, хто хоче висловитися, говорить; будь-яка думка поважається; хтось промовчить сьогодні, але наступного разу неодмінно скаже своє слово, тому що саме атмосфера відвертості і довіри допомагає людині подолати власну невпевненість.

«Вогники» бувають різні: «Розкажи мені про себе» (знайомство), «Розкажи мені про мене» (прощальний), «Аналіз дня», «Аналіз прожитого тижня», «вогники»-сюрпризи.

«Вогник» не тільки вогнище. Це іскорка зацікавленості кожного спільними справами, настроєм і проблемами друзів, теплота дружніх взаємин.

Вожатий ще раз нагадує правила «вогника»:

• говори у напівсилу, уважно слухай, не перебивай;

• критикуй не з метою образити, а допомогти і порадити;

• відвертість – це норма розмови на «вогнику»;

• нікому не можна заборонити говорити або змусити розмовляти;

• на «вогник» ніхто не спізнюється, але і не йде з нього раніше інших;

• ніхто не розповідає, не передає нікому почуте на «вогнику».

Вожатий демонструє дітям різні предмети.

– Будь-який предмет може багато що розповісти про людину, якій він належить. Наприклад: фарби і пензлик – символ творчості, фантазії, бажання зробити життя навколо яскравіше, барвисто.

Вожатий розповідає про себе через певний предмет, задаючи тон. Після чого по колу висловлюються всі діти.

МЕТОДИЧНЕ ПОЯСНЕННЯ.

Основою даного «вогника» є тренінгова вправа «Людина у речах і предметах». Мета цієї вправи — побачити «людську присутність» у речах; розглянути Людину крізь призму предмета: річ виступає не як безмовний об'єкт, а навпаки, є «виразним буттям, що говорить» [6, с. 14].

Дитині пропонують відповісти на питання «Хто ти?» не безпосередньо, а замість цього використовується предмет, принесений з собою, або уявний, який може достатньо точно охарактеризувати її особистість.

Ідея описати себе зазвичай дуже імпонує підліткові, що знаходиться у пошуках самого себе, що вибудовує свої відносини з іншими напружено, відчайдушно, демонструючи сміливістю, ховаючи боязкість, іноді порушуючи межі дозволеного лише за незнанням загальноприйнятих норм поведінки.

Основне домінуюче завдання — навчити підлітків бачити Людину там, де безпосередньо вона не виявляється як особа. Окрім цього, така розмова розширює емоційний досвід дітей, сприяє накопиченню багатих емоційних зв'язків дитини з людьми, які їх оточують.

На початку вправи надзвичайно важливим є створення атмосфери довіри, взаємної доброзичливості, делікатного відношення один до одного.

Під час вправи свідомо не зачіпаються глибинні особисті питання, хоча глибина одкровень залежатиме виключно від бажання самої дитини поділитися чимось особистим. Завдяки розмові дитина зможе зрозуміти, наскільки вона добре знає себе, наскільки вірно її сприймають оточуючі.

Вожатий говорить свої побажання загону на зміну:

Бажаю вам щасливого шляху

Мої друзі, моя надія, віра.

Без жалю відчиняю двері

Бажаю вам щасливого шляху.

Я знаю: сонце шлях вам освітить

І ви дійдете, ви прийдете до мети.

Так будьте вічні, щасливі і цілі.

Бажаю вам щасливого шляху.

Діти виконують одну чи дві вечірні пісні, промовляють речівку. З «вогника» загін іде ланцюжком.

«Вогник» аналізу організаційного періоду зміни

«Небесне дзеркало»

(8 – 15 років)

МЕТА: знайомство з однією з форм колективного аналізу, діагностика очікувань дітей від перебування у таборі, виявлення індивідуальних цілей кожного на період зміни, створення теплої дружньої атмосфери.

ОБЛАДНАННЯ: дрова, свічки, зірки, вирізані з паперу по кількості дітей у загоні, шкатулка, літери, олівці, фонограма.