Зразки сценаріїв окремих «вогників» « Вогник» знайомства «Мій будинок»

(11 – 16 років)

Давайте домами дружить!

Кирпичными и крупноблочными Кооперативными, прочными –

Любыми, в которых нам жить.

Давайте дружить!

МЕТА: формування позитивного ставлення дітей один до одного, розширення уявлень дітей про себе, надання можливості всім учасникам краще пізнати один одного, познайомитися ближче.

ОБЛАДНАННЯ: свічки, листи паперу, мольберти або підставки, що їх замінюють, різнокольорові олівці, фломастери, маркери, літери для фрази «Мій будинок – моя...», стільці по колу.

ФОНОГРАМИ: «Будинок» Е. Куменко, «Мій будинок літає...», «Побажання» і «Пісенька про відкриті двері» Б. Окуджави, «Маленький принц» М. Тарівердієва і Н. Добронравова.

Хід справи:

Вступне слово ведучого про призначення зустрічі:

Ми не говоритимемо про звичайні будинки, в яких живемо, мова піде про «Я» кожного з нас.

Давайте спробуємо побачити себе з незвичної точки зору. Ми дуже часто навішуємо на себе ярлики і з незадоволенням виявляємо, що граємо набридлі ролі, що ми вже не живі люди, а театральні ляльки, і це сильно ускладнює нам життя і спілкування з людьми.

Ведучий:

У кожної людини є своє уявлення про себе – ззовні і з середини – його фасад для показу публіці. Яка велика тут різноманітність варіантів!

Один будинок – це набір святкових вогнів, інший – наполегливо сірий і, як у місті в облозі, накритий маскувальною сіткою. Чийсь будинок зроблений сумлінно, із смаком.

А який фасад вашого будинку? Він гармонійний та яскравий? Або млявий і невиразний?

Зобразьте будинок – образ «зовнішнього» себе, яким ви його уявляєте, який він, на ваш погляд, є.

Давайте намалюємо будинок,

Щоб на вікні свічка горіла,

Щоб друзі прийшли на світло,

Щоб пісні радісні співали,

Для нас без пісень будинку немає.

Давайте намалюємо будинок,

Де б на вікні квіти стояли,

Де все придумаємо ми самі,

А ввечері за міцним чаєм

Бесіду з вами проведемо.

Давайте намалюємо будинок

Щоб без замків там були двері,

Щоб якщо влада – то влада довіри,

Інакше ми не проживемо.

Давайте намалюємо будинок.

Учасники ототожнюють себе з яким-небудь будинком, малюючи його на аркуші паперу. Можна використовувати абстрактні форми (15 – 20 хвилин).

Після цього учасники знову сідають у коло і розташовують свої малюнки перед собою так, щоб всім оточуючим було добре видно.

Ведучий:

Вийшла ціла вулиця. Вулиця наших визначних пам'яток. Кожен будинок кличе насолодитися своїм оздобленням, заманює всередину. Так і кожен з нас цікавить інших людей, з нами хочуть познайомитися ближче, дізнатися щось нове. Кожен будинок цікавий по-своєму, радує око своєю красою, винахідливістю архітектури, живописним оздобленням. Але допоки вікна цього будинку темні, він порожній і чужий нам, у ньому немає сонця, немає життя, адже без світла, без сонця ми не можемо жити. Так давайте спробуємо освітити наші будинки, запалити в них маленьке сонечко.

Біля кожного зображення учасники запалюють свічки.

– Тепер, звернувши увагу на фасад Вашої будівлі, люди прагнуть потрапити всередину будинку, насолодитися його загадковістю, відкрити внутрішні скарби. Людина підійшла до вас, щоб познайомитися з вашим «Я» – чи залишиться вона поряд з вами?

• Кому Ви відкриваєте свої двері? І чи багато людей прагнуть завітати до вас?

• Який він, Ваш будинок? Що знаходиться у його кімнатах?

• Для кого Ви готові провести екскурсію по залах і кімнатах, коридорах і комірках свого будинку?

• Чи бувають двері будинку наглухо закритими?

• Розкажіть про внутрішні дива і таємниці вашого будинку. Чи пустите нас погрітися біля Вашого сонечка?

• Чи стоїть Ваш будинок наодинці або поряд з іншими будинками? Чиї ці будинки?

Кожен учасник демонструє свій малюнок і описує себе від імені свого будинку від першої особи.

МЕТОДИЧНЕ ПОЯСНЕННЯ:

Ця техніка приводить до розуміння дуже важливих речей у собі: «Я — будинок з міцними могутніми стінами. Але у мене багато розкритих вікон, і мої двері ніколи не зачиняються. Мені здається, що у моєму будинку не вистачає ще одного поверха...» Коли кожен розповість про свій будинок, тобто фактично про себе, починається загальна розмова.

• Які будинки вам здаються надійними, викликають відчуття захищеності і довіри?

• Що в цих будинках вас здивувало і здалося незвичайним?

• Що ви відчували, коли малювали?

• Що ви відчували, коли ототожнювали себе з будинком?

• Чий будинок справив на вас особливо сильне і приємне враження?

• Про кого ви дізналися щось нове?

Ведучий:

Ваш будинок постійно добудовується. Завтра він відрізнятиметься від вчорашнього, а за рік його фасад і внутрішнє вбрання можуть змінитися до невпізнання. Але фундамент, опори Вашого будинку завжди постійні, і він не буде схожий ні на який інший будинок.

Нехай Ваш будинок не втратить висоти і не похитнеться, тому що побудований він не на болоті, а на пагорбі посеред світу. Небо буде над ним ясне, і прекрасні дороги на всі сторони розходяться від нього. Будинок багатий, і всі, запрошені нього, отримують від вас у дар стільки, скільки вони зможуть внести!

Дякую!

«Вогник» знайомства