
- •Загальні методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи та індивідуально-творчих завдань
- •Як однієї з форм виховної роботи
- •Сутність і сучасна класифікація форм «вогник»
- •Характеристика провідних видів «вогників»
- •Аналітичний «вогник»
- •Тематичний «вогник»
- •У тематичному «вогнику» повинно бути обов'язково:
- •Конфліктний «вогник»
- •Зразки сценаріїв окремих «вогників» « Вогник» знайомства «Мій будинок»
- •Хід справи:
- •«Я розповім вам про себе»
- •Хід справи:
- •Хід справи:
- •«Вогник» підсумкового періоду «Напиши лист... Собі»
- •Хід справи:
- •Ідеї щодо технології підготовки та проведення нетрадиційних «вогників» з орепад
- •Незвичайна історія
- •Люди й образи
- •Асоціації
- •Привіт, це ми
- •Мій герб
- •Ложка дьогтю
- •Ч арівний стілець
- •П одарунок загону
- •С имвол загону
- •Т алісман
- •У люблена річ
- •Д ва камінчики
- •Д ружба
- •Чому у нас...
- •Мислителі
- •Гороскоп
- •Наш загальний будинок
- •С вічка одкровень
- •Ось я який
- •М оє дзеркальне відображення
- •Карта життя
- •Ліхтарник
- •Б укет квітів
- •П ам'ятний день
- •Машина часу
- •Список рекомендованої літератури
Аналітичний «вогник»
«Вогники» такого роду розрізняються за предметом розмови – на них обговорюють прожитий день, проведену справу, події організаційного періоду або всієї зміни.
Педагогічні завдання таких «вогників»:
прищепити навички колективного аналізу та обговорення, самоаналізу;
навчити дітей бачити причини успіху або невдачі з метою подальшого уникнення подібних помилок;
виховати у дітей потребу у спілкуванні один з одним, зацікавленість загальними справами;
навчити дітей правилам поведінки і виступу, мистецтву розмови;
формувати необхідність постійного осмислення власного життя, думок, вчинків і побудови перспектив на майбутнє.
Отже, на цих «вогниках» продовжується знайомство дітей один з одним і з самим собою, оскільки беручи участь у такій (можливо, новій для себе) спільній діяльності як аналіз, кожен дізнається про себе щось нове.
Привчати дітей до аналізу справ, днів, подій, що відбуваються, необхідно з самого початку зміни. І нехай перші обговорення продемонструють вожатому повне невміння дітей аналізувати і говорити, головне у цих «вогниках» – систематичність.
Будувати обговорення можна за схемою: «Що було добре? Що погано? Що треба зробити?» А можна говорити про значення для загону в цілому і кожного окремо минулого періоду часу, проведених справ; про те, що кожен зробив для свого загону, для своєї групи, для себе. У чому причини успіху, невдачі? Що можна виправити? Що можна порадити тим, хто організовуватиме наступну справу, день, роботу групи тощо? Де і як можна застосувати отримані знання і досвід?
Ведучими аналітичних «вогників» можуть бути не тільки педагоги, але і самі діти. У цьому випадку вожатому необхідно підготувати ведучих, проконсультувати їх з усіх питань, бути їхнім помічником під час «вогника».
На аналітичному «вогникові» вожатий виражає свою думку через слова і вислови дітей. Він погоджується з тим, що говорили одні, не погоджується з думками інших, підтримує третіх тощо. Вожатий цитує слова дітей, посилається на їхню думку та оцінки. У цьому випадку в дітях міцніє упевненість у тому, що їх почули, їх думки значущі і до неї прислухаються; посилюється бажання разом з усіма все частіше і частіше аналізувати те, що відбувається.
У аналітичному «вогнику» обов'язково повинно бути: |
У аналітичному «вогнику» не повинно бути: |
виступ кожного члена загону; |
виступів лише окремих дітей; |
запропонована схема аналізу; |
обговорення чисто емоційного сприйняття того, що відбувається; |
особлива форма аналізу або особливий спосіб роботи (коли немає повторів, дітям набагато цікавіше); |
образливої критики; |
обговорення і оцінка роботи командира загону, або органів самоврядування, або творчої групи тощо; |
невирішених питань і проблем після закінчення «вогника» (принаймні, повинен бути намічений якийсь план дій); |
слова вожатого, узагальнені думки дітей. |
довгої промови вожатого. |