Характеристика провідних видів «вогників»

Розглянемо детальніше основні види «вогників» і виділимо їх характерні особливості.

«Вогник» знайомства

«Це перший «вогник» у загоні. Він визначає емоційний настрій і зміст взаємин у перші дні існування загону» [2, с. 12].

Перший «вогник» прийнято називати «вогником знайомства». Але це знайомство особливе, воно не обмежується відомостями про імена, захоплення, місце проживання тощо.

Мета «вогника» знайомства – сформувати у кожної дитини уявлення про загін і про себе у цьому загоні, про майбутню зміну, про перспективи своєї участі у програмі зміни.

Саме на першому «вогнику» вожатий намагається привернути увагу дітей один до одного, зняти конфлікт адаптації, мотивувати дітей на подальше знайомство один з одним, згуртувати загін, познайомити з табором і запланувати активну участь дітей у зміні.

«Формування позитивного емоційного сприйняття» навколишнього середовища і людей – ось мета «вогника» знайомства» [2, с. 13].

При підготовці та проведенні «вогника» знайомства вожатому необхідно враховувати ряд умов:

• вожатий готує і веде цей «вогник» сам від початку до кінця – це його подарунок дітям;

• вожатий коментує вислови дітей, контролює темп і тональність розмови, стежить за настроєм й увагою дітей, узагальнює сказане, робить висновки;

• вожатий пропонує форму проведення «вогника», показує на власному прикладі, як і що треба говорити як поводитися;

• вожатий виголошує вступну і завершальну промови;

• на «вогнику» продовжується знайомство з табором, тому вожатий говорить про закони табору, його традиції.

Методика проведення «вогника» знайомства може бути, наприклад, такою.

Увечері загін збирається на своєму загоновому місці (місце зустрічі вожатий готує сам).

Вожатий уважно стежить за тим, щоб всі сиділи у колі. Тихенько заспівує пісню, ту, яку всі знають або розучили напередодні. Після закінчення пісні вожатий говорить про те, що сьогодні вперше весь загін зібрався разом. Такий вечірній збір прийнято називати «вогником»: діти збираються ось так, всі разом, співають пісні, розмовляють. Вони обговорюють минулий день, ті справи, які провели, ті відносини, які існують у загоні, ведуть відверту розмову про те, що їх хвилює.

«Вогник» — це традиція (тут можна розповісти про історію виникнення цієї традиції або, наприклад, легенду «Як з'явився «вогник»). Зверніть увагу дітей на те, що ви сидите у колі, щоб вони розуміли, як це важливо: стояти або сидіти колом, бачити очі один одного, відчувати плече друга, розуміти, що це означає: мужність і чесність, прямоту і принциповість, доброту і відвертість.

Використайте цікаву форму роботи, аби ближче познайомити дітей один з одним, спосіб, який допоможе дітям не комплексувати, не соромитись, а почати говорити про себе, своє життя, про свої мрії тощо. Говорячи про найближчі перспективи, плани на зміну, розкажіть дітям про те, що кожен може удостоїтися честі стати кращим за свою активність у зміні, за свої вчинки, людські якості, що кожен може отримати нагороду. Це можна зробити за допомогою легенд, слайдів, пісень.

У кінці «вогника» вожатому знову треба взяти слово — узагальнити все, що було сказано (і показано) на «вогнику», підкреслити, що у них обов'язково все «вийде», що кожен зможе проявити себе, реалізувати свої мрії, бажання.

«Але на цьому «вогник» знайомства не закінчується. Необхідний останній емоційний акорд, щоб додати всій події відтінок ліризму і теплоти. Досягається це за допомогою вечірньої пісні і вечірньої речівки» [2, с. 17] .

Ось так закінчується перший «вогник» у загоні.

На «вогнику» знайомства повинно бути обов'язково:	На «вогнику» знайомства не повинно бути:
виступ кожної дитини, але, якщо дитина відмовляється говорити, не примушуйте її робити це	не можна знеособлювати «вогник», перетворювати його на знайомство делегацій або груп
розповідь вожатого про ритуали та символи, традиції табору	не можна підміняти «вогник» співом пісень або читанням віршів (все повинно бути строго дозовано)
особливий доброзичливий емоційний настрій	не потрібно практикувати чаювання і пригощання, це знижує особливий емоційний настрій.

М етодичні рекомендації

Відмітимо, що окремі вожаті, використовуючи «вогники» як особливу систему у загоновій програмі, проводять не один, а два «вогники» знайомства. І тоді на першому «вогнику» діти дізнаються про традиції і правила власне «вогника», знайомляться один з одним, говорять про перспективи. А на другому «вогнику» вожатий знайомить своїх дітей з іншими традиціями табору, розповідає про ритуали та символи, прагнучи таким чином мотивувати дітей на активну участь у програмі зміни, на визначення власної життєвої позиції, прагнення поліпшити себе та інших.