- •1. Ф., її предмет й передумови виникнення
- •2. Філософське розуміння світу.
- •3.Умови існування людини та її суспільно-історична сутність
- •4. Філософія – світоглядне значення. Типи структура та основні функції світогляду.
- •5.. Основні форми буття.
- •6.Види діяльності, їх характеристика.Діяльнісна сутність людини
- •7. Філософія в системі духовної культури.
- •8.Проблема субстанції в філософії
- •9.Антропосоціогенез. Природне і соціальне в людині.
- •10. Матеріалізм, його історичні типи.
- •11. Науково-філософське розуміння матерії.
- •12. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини (Камю „Миф о Сизифе”)
- •13. Ідеалізм, його істоичні типи.
- •14. Рух як атрибут буття. Основні характеристики та форми руху.
- •15. Поняття природи. Природа і суспільство.
- •16. Філософія Давньої Індії. (проблема людини).
- •17. Простір і час як атрибути буття.Субстанціональна і релятивістська концепції.
- •18. Свідомість як предмет філософського дослідження.
- •19. Філософія Давнього Китаю (проблема людини і суспільства і держави).
- •20. Людина: теорії походження і сутність. Тейяр де Шарден п. Феномен человека. Проблема походження та сутності людини.
- •21. Духовне життя суспільсьтва: сутність і структура.
- •22. Антична філософія, її відмінність від філософії країн Сходу. (космоцентризм).
- •23. Свідомість, її виникнення і структура.
- •24. Діалектика суспільного буття і суспільної свідомості.
- •25. Філософське вчення Платона («Тімей»).
- •26. Роль і місце звязків у розвитку матеріального і духовного світу.
- •27. Суспільна свідомість: поняття і структура.
- •28. Філософія Аристотеля («Метафізика»).
- •29. Діалектика і метафізика, їх історичні форми і функції.
- •30. Форми суспільної свідомості (Монтескє «о духе законов»)
- •31.Філософія Лукреція Кара.(„Про природу речей”).
- •32.Діалектика як вчення про розвиток і як метод пізнання.
- •33.Буття людини в соціокультурному середовищі. Відчуження та шляхи його подолання.
- •34.Філософія Середньовіччя.(апологетика, патристика, схоластика).
- •35.Категоріальність філософського мислення. Основні категорії філософії.
- •36.Особа і суспільство. Унікальність і самоцінність особи.
- •37.Західноєвропейська філософія епохи Відродження.
- •38.Закон єдності і боротьби протилежностей (Ленін „Філософські зошити”)
- •39.Індивідуальне і суспільне буття людини. Індивід, індивідуальність, особистість, особа.
- •40.Західноєвропейська філософія Нового часу („Новий органон” ф.Бекона)
- •41.Закон заперечення заперечення
- •42.Суспільство як об’єкт соціальної філософії. (Маркс „До критики політичної економії. Передмова”.)
- •43.Французький матеріалізм 18ст.
- •44.Практика, як основа життєдіяльності людини. Структура, види практики та її функції.
- •45.Джерела та рушійні сили суспільного розвитку. Специфіка суспільної детермінації.
- •46.Філософія і. Канта („Критика чистого розуму”)
- •47.Своєрідність філософського усвідомлення дійсності та особливості результатів філософствування.
- •48.Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія.
- •49.Філософська система і метод г. Гегеля
- •50.Соціальна спрямованість філософського знання.
- •51. Матеріальне і духовне вир-во.
- •52. Матеріалізм і атеїзм л. Фейєрбаха («Основні положення філософії майбутнього»)
- •53. Теорія пізнання в системі філософського аналізу.
- •54. Походження та сутність держави. Енгельс Походження сімї , приватної власності, держави.
- •55. Осн.Зміст філ-ї марксизму(праця Енгельса «л.Фейєрбах і кінець нім.Клас.Філ-ї»)
- •56. Проблема пізнання. Основні гносеологічні концепції.
- •57. Сучасний науково-технічний прогрес, його концепції.
- •59. Агностицизм, його соціальні та гносеологічні корені.
- •60. Інформаційний (формаційний) та цивілізаційний підходи до періодизації всесвітньої історії (Поппер к. "Відкрите суспільство та його вороги").
- •61. Фрейдизм і неофрейдизм
- •62. Діалектика чуттєвого і раціонального в пізнанні
- •63. Мислення, воля і почуття в духовному світі людини. Шопенгауер а. «Мир как воля и представление»
- •64. Неопозитивізм про предмет і завдання філософії
- •65. Емпіричний і теоретичний рівні наукового дослідження
- •66. Необхідність і свобода в людській діяльності Бердяєв н.А. «Философия свободы»
- •67.Російська філософія XX ст.
- •68.Поняття науки. Основні пізнавальні та соціальні функції науки
- •69. Поняття цінності. Типи ціннісних орієнтацій
- •70. Еволюція релігійної філософії у XX столітті (неотомізм, тейярдизм)
- •71. Основні форми наукового пізнання
- •72. Сучасні системи цінностей.
- •73. Філософська думка Киівської Русі
- •74. Проблема наукового методу, методології і методики. (Декарт «Рассуждение о методе»)
- •75. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв'язання
- •76. Філософія Киево-могилянської академії (і.Гизель, г. Конинський, ф.Прокопович, с.Яворський та ін. )
- •77.Основні засоби і процедури наукового пізнання.Засоби:
- •78. Сутність суспільного прогресу та його критерії
- •79. Філософсько-етичні погляди г. Сковороди (Сковорода «Разговор п’яти путников»)
- •80. Філософські і загальнонаукові проблеми пізнаня
- •81. Проблема перспектив людства.
- •82. Соціально-філософські погляди м.Драгоманова, і. Франка, Лесі Українки.
- •83. Творчість як філософська проблема
- •84. Соціальне передбачення і прогнозування майбутнього. Методи і типи прогнозів.
- •85. Українська філософія радянської доби.
- •87. Т. Гоббс. «Левіафан, або матерія»
- •88. Філософія незалежної України.
- •89. Поняття істини. Процесуальність істини.
- •90. Бекон ф. Новий органон
6.Види діяльності, їх характеристика.Діяльнісна сутність людини
Діяльність - це специфічний людський вид активності, хоча активність людини виявляється не тільки в діяльності, але й у спілкуванні, творчості, вольових актах і т.д.
Діяльність - це специфічна людська, регульована свідомістю, цілеспрямована активність суб'єкта, у ході якої відбувається досягнення суб'єктом поставленої мети, задоволення різноманітних потреб і освоєння суспільного досвіду.
Основною структурною одиницею діяльності є дія. Дія - це цілеспрямована активність, реалізована в зовнішньому або внутрішньому плані.
Основні різновиди діяльності: гру, навчання та працю.
Ігрова діяльність
Діяльність людини, як соціальна активність, формується і розвивається у зв’язку з формуванням та розвитком її свідомості. Активність дитини тільки поступово, у ході розвитку під впливом виховання і навчання набуває форми свідомої цілеспрямованої діяльності.
Гра
– не продуктивна діяльність. У грі
дитина захоплюється переважно
Навчальна діяльність
З 6-7 років. Начальна діяльність - це форма діяльності, в якій дії людини скеровані свідомою метою засвоєння конкретних знань, навичок, умінь.
Навчальна діяльність включає в себе:
а) засвоєння інформації про значимі властивості світу, необхідні для успішної організації тих чи інших видів практичної діяльності (продукт цього процесу - знання);
б) оволодіння прийомами та операціями, з яких складаються всі ці види діяльності (продукт цього процесу - навички);
в) оволодіння способами використання вказаної інформації для вірного вибору і контролю прийомів і операцій (продукт цього процесу - уміння).
Трудова діяльність - це форма діяльності, спрямована на виробництво визначених суспільно-корисних продуктів (цінностей), що задовольняють матеріальні і духовні потреби людини.
Діяльна суть людини полягає в тому, що саме в процесі суспільної практики у філо- і онтогенезі формуються всі людські якості та властивості, сам життєвий світ людини
7. Філософія в системі духовної культури.
Коли мова йде про місце філософії в системі культури мається на увазі її взаємозв'язок з іншими елементами культури: вплив філософії на елементи культури й зворотний вплив. Це взаємодія багато в чому визначає й функції філософії в системі культури.Функції Ф:інтегративна: здійснюючи аналіз різних елементів культури, прагнучи обґрунтувати певний тип культури, Ф разом з тим сприяє й установленню більше тісних взаємозв'язків, інтегруванню різних елементів культури. У свою чергу різні елементи культури впливають на Ф: Ф опирається на узагальнення знань, досягнутих у різних елементах культури. Причому різні елементи До нерідко своїми об'єктивними запитами, потребами істотно впливають на розвиток Ф, висуваючи на перший план розробку Ф проблем; крім того вони відіграють особливу роль у своєму впливі на Ф;логічна,;методологічна: Ф виробляє найбільш загальні методи, способи діяльності людини, виходячи з пізнання загальних зв'язків дійсності й загальнолюдських пізнавальних здатностей і можливостей;культурно-гуманітарна: Т. о., можна сказати й про значення Ф для особистості:розвиток загальної культури;розвиток самосвідомості;розвиток мислення. Чим богаче Ф концепція, тим більше широке поле культури стає предметом світоглядного осмислення.Виділяються наступні області філософського вивчення різних сфер культури (їх може бути більше або менше залежно від концепцій): Ф техніки, Ф природи, Ф історії, Ф політики, Ф права, Ф мистецтва, Ф релігії, Фморалі.Такий підхід дав можливість зрозуміти філософію як складне багатомірне явище, з урахуванням системи зв'язків, у якій вона проявляє себе в духовному житті суспільства. Таке відношення до проблем відповідає реальній суті філософії й відповідає потреби в широкому, повноцінному світорозумінні, що не можна досягти використовуючи тільки вузьку спеціалізовану філософську думку.Розглядаючи Ф, як історично-культурне явище можна охопити весь комплекс її проблем, взаємозв'язків, функцій. Громадське життя людей при культурологічному розгляді являє собою єдиний процес, пов'язаний з формуванням, функціонуванням, зберіганням, передачею цінностей, з подоланням старих і становленням нових форм досвіду в різноманітті конкретних типах культур.