26. Роль і місце звязків у розвитку матеріального і духовного світу.

Завдяки зв'язкам можливе безмежне пізнання світу. Вирваний із зв'язків предмет перестає бути собою. Зв'язки завжди перебувають у єдності з рухом, взаємодією, розвитком. Самі зв'язки теж слід розглядати в розвитку, які проявляються і між речами, і між стадіями самої речі, мають нескінченну якісну різноманітність, специфіку.

Вони проявляються: - між формами існування матерії; -між формами руху матерії; - між структурними рівнями матерії; -між предметами і явищами в межах однієї форми руху. Вони залежать від характеру відношень між об'єктами, а тому мають такі форми: -внутрішні й зовнішні; -прямій непрямі; - суттєві і несуттєві; -стійкі й нестійкі; -безпосередні й опосередковані; -необхідні і випадкові; - одиничні й загальні іт.д.

За своєю природою і залежно від форм руху матерії зв'язки можуть бути: механічними, фізичними, хімічними, біологічними та соціальними. Зв'язки притаманні як матеріальним об'єктам, процесам, явищам, так і «ідеальним об'єктам» (думкам, ідеям, які виникають у процесі мислення як відображення зв'язків, які мають місце в об'єктивній дійсності).

Згідно із матеріалізмом зв'язки об'єктивного світу є визначальними, а їх відображення в нашій свідомості похідними. Ідеалізм вважає навпаки. Як наголошувалося, перший тип зв'язків досліджує об'єктивна діалектика, другий тип - суб'єктивна. Принцип взаємозв'язку є першим і основним правилом наукового дослідження загалом і матеріалістичної діалектики, зокрема. Виходячи з цього, різний тип зв'язків має різний функціональний характер. Одні характеризують відносну стійкість предметів, інші —перехід у нову якісну визначеність та ін.

27. Суспільна свідомість: поняття і структура.

З моменту виникнення свідомість (С) є суспільним явищем.

Під сусп.С розуміють сукупність ідей, теорій, поглядів, прагнень, переживань, емоцій, почуттів тощо, в яких відображається життя і діяльність людини суспільства (суспільне буття). Сусп.С виникла одночасно з сусп.буттям, вона є вторинною, бо залежить від суспільства. Сусп.С є лише відображення сусп.буття або усвідомленням сусп.буття.

Сусп.С – тривалий результат еволюції суспільства, вона не дається при народженні, а набувається в житті.

Розрізняють буденний та теоретичний рівні сусп.С.

Буденний – первісний. Він складається і формується безпосередньо в процесі виникнення людини, людства під впливом умов, обставин, в котрих вони перебувають. Він, як правило, формується стихійно, але сучасний період життє-діяльності показав, що владні структури роблять спробу керувати ним, цілеспрямовано впливати на формування сусп.С у вигідні для них напрямках. Будений рівень сусп.С умовно поділяється на:

1. емпіричні знання та індивідуальний досвід;

2. коло уявлень, прагнень, сподівань, переживань, які відображають реальний процес життєдіяльності індивіда та його побут.

Буденний рівень є фрагментарним, поверхневим, несистемним, забезпечує індивіда знанням на рівні зовнішнього (явища); цей рівень поряд з раціональними зернами включає своєрідні ілюзії, брехню, оману. Раціональне пов’язано з практичною сферою життєдіяльності індивіда, ілюзії – брак знань про навколишню дійсність. Цей рівень неспроможний розкрити сутність явищ навколишньої дійсності, встановити причинно-наслідкові зв’язки.

Теоретичний рівень – вищий рівень, з’являється в період появи класового суспільства, коли відбувся суспільний поділ праці на фізичну і теоретичну. Він умовно структуризується на наукові знання (категорії, принципи, закони, теорії тощо) і ідеологію.

Теоретичний рівені сусп.С – це системний, логічно обгрунтований рівень С. В ньому кожне з теоретичних положень підкріплюється відповідною орієнтацією. Знання упорядковуються, мають місце логічні зв’язки між ними і переходи до більш складніших постулатів. Цей рівень дає змогу індивіду пізнати сутність явищ, розкриваючи необхідне і закономірне в них. Стає можливе випрацьовування відповідних теорій, виявити причинно-наслідкові зв’зки серед явищ і процесів. Він забезпечує людину теоретичними поняттями, здійснює абстрагування і узагальнення, в процесі мислення людини відпрацьовуються абстракції, загальні поняття і категорії.

Теоретичний рівень сусп.С проявляється в сусп.психології, сусп.ідеології, релігії тощо