- •Екологія
- •Екологія як наука
- •1.1. Історія розвитку екології
- •1.2. Головні завдання об’єкти і предмет екології
- •1.3. Місце екології в системі наук
- •2.1. Склад, межі, властивості і функціонування біосфери
- •2.2. Трансформація енергії у біосфері
- •2.3. Демографічна проблема
- •2.4. Продовольча проблема
- •2.5. Майбутнє суспільства як глобальна проблема
- •2.6. Нова майбутня цивілізація
- •3.1. Загальні відомості про будову атмосфери
- •3.2. Фізико-хімічні параметри атмосферного повітря
- •3.3. Кругообіг речовин в атмосфері
- •3.4. Джерела забруднення атмосфери
- •Природне забруднення атмосфери
- •3.5. Наслідки забруднення атмосфери
- •3.5.1. Наслідки глобального характеру
- •3.5.2. Наслідки регіонального характеру
- •3.5.3. Проблеми локального характеру
- •3.5.4. Поняття про «ядерну зиму»
- •3.6. Проблема контролю викиду в атмосферу забруднювальних речовин промисловими підприємствами, гдк
- •3.7. Методи очищення промислових газових викидів
- •3.7.1. Механічне очищення газових викидів
- •Сухі механічні пороховловлювачі
- •Порохоосаджувальні камери
- •Циклони та ротаційні пороховловлювачі
- •Пористі фільтри, електрофільтри
- •Інерційні пороховловлювачі
- •Мокрі механічні пороховловлювачі
- •3.7.2. Фізико-хімічне очищення газових викидів
- •3.8. Енергетичне забруднення довкілля
- •3.8.1. Шумове та вібраційне забруднення
- •3.8.2. Електромагнітне забруднення
- •3.8.3. Радіоактивне забруднення
- •3.8.4. Захист довкілля від енергетичних забруднень
- •Захист від ультразвуку
- •Захист від вібрації
- •Захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •4.2. Основні джерела забруднення гідросфери
- •4.3. Чинники, що впливають на хімічний склад природних поверхневих вод
- •Критерії оцінки бактеріального забруднення води
- •4.4. Очищення виробничих стічних вод
- •Загальна схема очищення стічних вод
- •4 .5. Типова технологія очищення стічних вод
- •4.6. Умови скидання стічних вод у водойми
- •4.7. Самоочищення води в природі
4.7. Самоочищення води в природі
Забрудненню поверхневих та підземних вод протидіє здатність водних екосистем до самоочищення та процеси природного очищення води під час її кругообігу в атмосфері, літосфері та гідросфері. Головним чином завдяки життєдіяльності бактерій, водяних рослин та безхребетних тварин у водних екосистемах відбувається самоочищення. Серед численних факторів самоочищення водойм виділяють фізичні, хімічні та біологічні. До перших відносять розчинення, розведення, перемішування, осідання забруднень, що надходять у водойму. Знезаражування води відбувається під дією ультрафіолетових променів, що згубно діють на бактерії, спори та віруси. До хімічних факторів належить окислення органічних і мінеральних речовин. Про ступінь хімічного самоочищення води свідчать зміни вмісту легкоокислювальних органічних речовин, які визначаються за біохімічною потребою кисню, або зміною загального вмісту органіки, що визначаються за хімічною потребою кисню.
Очищенню води від мікрофлори сприяють деякі хімічні речовини, які крім патогенних бактерій і вірусів можуть згубно вплинути і на ті мікроорганізми, які сприяють самоочищенню водойм. У процесах самоочищення беруть участь водорості та представники тваринного світу – молюски, амеби тощо.
Хімічне забруднення водойм несприятливе для процесів самоочищення, бо гальмує процеси окислення, викликає відмирання мікроорганізмів. Негативний вплив на здатність водойм до самоочищення мають біогенні хімічні сполуки, що надходять з добривами, скидання термальних вод теплоелектростанцій. Розклад нафтопродуктів у водоймах сприяє зростанню бактеріальної флори, збільшенню вмісту розчинних органічних речовин, зокрема таких токсичних, як феноли, нафтоли, ароматичні сполуки.
Швидкість самоочищення водних екосистем залежить як від характеру самої екосистеми, так і від особливостей і вмісту полютантів. Якщо забруднення води перевищує гранично допустиму межу, регенераційні механізми екосистеми руйнуються, самоочищення припиняється і екосистема гине.