- •Екологія
- •Екологія як наука
- •1.1. Історія розвитку екології
- •1.2. Головні завдання об’єкти і предмет екології
- •1.3. Місце екології в системі наук
- •2.1. Склад, межі, властивості і функціонування біосфери
- •2.2. Трансформація енергії у біосфері
- •2.3. Демографічна проблема
- •2.4. Продовольча проблема
- •2.5. Майбутнє суспільства як глобальна проблема
- •2.6. Нова майбутня цивілізація
- •3.1. Загальні відомості про будову атмосфери
- •3.2. Фізико-хімічні параметри атмосферного повітря
- •3.3. Кругообіг речовин в атмосфері
- •3.4. Джерела забруднення атмосфери
- •Природне забруднення атмосфери
- •3.5. Наслідки забруднення атмосфери
- •3.5.1. Наслідки глобального характеру
- •3.5.2. Наслідки регіонального характеру
- •3.5.3. Проблеми локального характеру
- •3.5.4. Поняття про «ядерну зиму»
- •3.6. Проблема контролю викиду в атмосферу забруднювальних речовин промисловими підприємствами, гдк
- •3.7. Методи очищення промислових газових викидів
- •3.7.1. Механічне очищення газових викидів
- •Сухі механічні пороховловлювачі
- •Порохоосаджувальні камери
- •Циклони та ротаційні пороховловлювачі
- •Пористі фільтри, електрофільтри
- •Інерційні пороховловлювачі
- •Мокрі механічні пороховловлювачі
- •3.7.2. Фізико-хімічне очищення газових викидів
- •3.8. Енергетичне забруднення довкілля
- •3.8.1. Шумове та вібраційне забруднення
- •3.8.2. Електромагнітне забруднення
- •3.8.3. Радіоактивне забруднення
- •3.8.4. Захист довкілля від енергетичних забруднень
- •Захист від ультразвуку
- •Захист від вібрації
- •Захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •4.2. Основні джерела забруднення гідросфери
- •4.3. Чинники, що впливають на хімічний склад природних поверхневих вод
- •Критерії оцінки бактеріального забруднення води
- •4.4. Очищення виробничих стічних вод
- •Загальна схема очищення стічних вод
- •4 .5. Типова технологія очищення стічних вод
- •4.6. Умови скидання стічних вод у водойми
- •4.7. Самоочищення води в природі
Загальна схема очищення стічних вод
Методи очищення стічних
вод
4 .5. Типова технологія очищення стічних вод
У виробничих умовах часто доводиться використовувати комплексні методи очищення, котрі базуються на механічних, хімічних, фізико-хімічних, біологічних способах та пристроях для вилучення забруднень. Типова схема комплексного очищення зображена на рисунку 4.7.
Рис. 4.7. Схема комплексного очищення стічних вод
1 – збірник стічної води; 2, 8 – вентиль; 3, 9 – фотоколориметр;
4,10 – рН метр; 5 – відстійник ; 6 – зернистий фільтр;
7 – іонообмінна колона ; 11 – середовище чистої води
Установка складається з апаратів механічного очищення (піскопастка зернистий фільтр, фізико-хімічного очищення (іонообмінна колонка) та контрольно-вимірних приладів (рН-метр і фотоколориметри) для вимірювання ступеня забрудненості води. Стічні води надходять через фотоколориметр 3 (для вимірювання мутності води) та рН-метр 4 (для вимірювання активної реакції води) в піскопастку 5, в якій крупні тверді зависі осідають. Дрібніші завислі нерозчинені домішки вилучаються із води зернистим завантаженням фільтра 6. Звільнена від зависів вода, яка містить кислоту, подається в аніонітову іонообмінну колонку 7, в якій проходить обмін між іонами, що знаходяться в розчині, та іонами, що присутні на поверхні іонообмінної смоли, в результаті чого вода нейтралізується. Реакцію очищеної води вимірюють рН-метром 9, а її оптичну щільність – фотоколориметром 10. У тому випадку, коли прилад 9 показує значення рН<7, необхідно зменшити швидкість проходження стічної води через очисну установку, частково закриваючи кран 2, тим самим збільшити тривалість перебування стічних вод в очисних апаратах (в іонообмінній колонці). Потім очищена вода потрапляє у навколишнє середовище.
4.6. Умови скидання стічних вод у водойми
Розглянемо загальні вимоги до складу та властивостей води господарсько-питного призначення при скиданні у водойму стічних вод:
Водойма не повинна мати на поверхні води плівок будь-якого характеру;
Вміст завислих речовин не повинен перевищувати 1,5 мг/л.
Вода не повинна мати запахів і присмаків інтенсивністю понад два бали. Інтенсивність запахів і присмаків за балами розподіляється так:
Інтенсивність присмаку або запаху |
Жодного |
Дуже слабкий |
Слабкий |
Помітний |
Виразний |
Дуже сильний |
Бал |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Зазвичай виділяють такі види запахів: ароматний (квітковий, огірковий), землистий, болотний, гнильний, деревинний, цвільовий, хлорний, нафтовий, фенольний, сірководневий, непевний (не схожий на жоден із зазначених запахів). Смак розрізняють гіркий, кислий і солоний. Усі інші смакові відчуття кваліфікують, як присмаки.
Вода не повинна мати забарвлення при розгляданні її в стовпчику заввишки 20 см. Кольоровість води за платино-кобальтовою або імітувальною шкалою не повинна перевищувати 20°С. В окремих випадках допускається до 35°С. (Один градус кольоровості відповідає вмісту в 1 л розчину 2,49 мг хлорплатинату калію і 2,018 мг хлориду кобальту).
Температура води в результаті скидання стічних вод не повинна підвищуватись влітку більш як на 3°С, взимку – більш як на 5°С порівняно з максимальною природною температурою в цю пору року.
Реакція води має залишатися в межах рН=6,5 – 8,5, тобто бути слабкокислою, нейтральною, або слабколужною.
Мінеральний склад за сухим залишком не повинен перевищувати 1000 мг/л, в окремих випадках допускається до 1500 мг/л, у тому числі хлоридів – 300, сульфітів – 500, нітратів (за азотом) – 10 мг/л, загальна твердість – 7–10 моль екв/л.
Вміст розчиненого кисню має становити не менш як 4 мг/л у будь-який період року в пробі, відібраній до 12 год. дня.
Біохімічне споживання кисню (БСКпов) при 20°С не повинно перевищувати 30 мг O2/л. У чистих водоймах БСК не перевищує 2 мг О2 /л, у забруднених може досягати 50 мг О2/л.
ХСК для побутового водокористування не повинно перевищувати 25мг О2/л.
У воді не повинно бути збудників хвороб. Стічні води перед скиданням у водойму слід знезаражувати.
Отруйні речовини не повинні міститися в концентраціях, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини.
Крім нормативних вимог до якості води у водоймах, підприємства повинні незаперечно виконувати виробничі обмеження на скидання стічних вод. Забороняється скидати у водойми такі види стічних вод:
Води, які за використання раціональної технології можуть бути максимально використані в системах оборотного водопостачання або організації безстічних виробництв.
Води з цінними домішками, які необхідно утилізувати.
Води, що містять виробничу сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти виробництва в кількостях, які перевищують установлені нормативи технологічних витрат.
Води, що містять шкідливі речовини, для яких не встановлені ГДК.
Води, які з урахуванням їх складу та місцевих умов можуть бути використані для зрошування в сільському господарстві за умови дотримання санітарних вимог.
Не допускається скидання у водойми кубових залишків і технологічних відходів. Встановлені обмеження поширюються і на зливову каналізацію, що відводить атмосферну воду з промислових ділянок, товарно-сировинних баз та інших територій, стік з яких може спричинити забруднення водойм.
