- •Екологія
- •Екологія як наука
- •1.1. Історія розвитку екології
- •1.2. Головні завдання об’єкти і предмет екології
- •1.3. Місце екології в системі наук
- •2.1. Склад, межі, властивості і функціонування біосфери
- •2.2. Трансформація енергії у біосфері
- •2.3. Демографічна проблема
- •2.4. Продовольча проблема
- •2.5. Майбутнє суспільства як глобальна проблема
- •2.6. Нова майбутня цивілізація
- •3.1. Загальні відомості про будову атмосфери
- •3.2. Фізико-хімічні параметри атмосферного повітря
- •3.3. Кругообіг речовин в атмосфері
- •3.4. Джерела забруднення атмосфери
- •Природне забруднення атмосфери
- •3.5. Наслідки забруднення атмосфери
- •3.5.1. Наслідки глобального характеру
- •3.5.2. Наслідки регіонального характеру
- •3.5.3. Проблеми локального характеру
- •3.5.4. Поняття про «ядерну зиму»
- •3.6. Проблема контролю викиду в атмосферу забруднювальних речовин промисловими підприємствами, гдк
- •3.7. Методи очищення промислових газових викидів
- •3.7.1. Механічне очищення газових викидів
- •Сухі механічні пороховловлювачі
- •Порохоосаджувальні камери
- •Циклони та ротаційні пороховловлювачі
- •Пористі фільтри, електрофільтри
- •Інерційні пороховловлювачі
- •Мокрі механічні пороховловлювачі
- •3.7.2. Фізико-хімічне очищення газових викидів
- •3.8. Енергетичне забруднення довкілля
- •3.8.1. Шумове та вібраційне забруднення
- •3.8.2. Електромагнітне забруднення
- •3.8.3. Радіоактивне забруднення
- •3.8.4. Захист довкілля від енергетичних забруднень
- •Захист від ультразвуку
- •Захист від вібрації
- •Захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •4.2. Основні джерела забруднення гідросфери
- •4.3. Чинники, що впливають на хімічний склад природних поверхневих вод
- •Критерії оцінки бактеріального забруднення води
- •4.4. Очищення виробничих стічних вод
- •Загальна схема очищення стічних вод
- •4 .5. Типова технологія очищення стічних вод
- •4.6. Умови скидання стічних вод у водойми
- •4.7. Самоочищення води в природі
4.3. Чинники, що впливають на хімічний склад природних поверхневих вод
Природні води мають хімічний склад, що формується під дією численних абіогенних та біогенних чинників і може змінюватися в широких межах. Основні катіони природних вод – Са2+, Мg2+, Na+, K+ , аніони – НСО3---, SO42---, Cl; їх співвідношення різне в солоних і прісних водах.
Фізичні чинники, що впливають на хімічний склад і біологічну продуктивність природних водойм:
- температура, зміна якої впливає на розчинність газів (зменшується під час нагрівання), багатьох сполук (більшість речовин краще розчиняється з підвищенням температури), нагрівання сприяє гідролізу, прискоренню хімічних і біохімічних процесів; може спричиняти гіпоксію і тепловий стрес у гідробіонтів;
- освітленість – важливий екологічний чинник, від якого залежить інтенсивність процесів фотосинтезу у водяних рослин і водоростей, вміст вуглекислого газу й кисню, продуктивність водних екосистем;
- окисно-відновний потенціал характеризує співвідношення між окисниками і відновниками, вміст органічних сполук, кисню, інтенсивність розкладання органічних решток;
- перемішування води та швидкість течії зумовлюють різну інтенсивність процесів самоочищення, поширення забрудника, вміст кисню, тощо.
Хімічні чинники:
- Вміст розчинених газів – CO2, O2, H2S, NH3, CH4, які надходять з повітря, утворюючи в процесі життєдіяльності водяних організмів та під час гниття органічних решток;
- при рН=5,5-6,0 знижується чисельність і загальна кількість водяних організмів, гине планктон;
- при рН = 4,5 в озері практично не залишається риби, не осаджуються і гниють рештки.
Біологічні чинники – це рослинний і тваринний світ, їх продуктивність; вони впливають на численні хімічні процеси у водоймі, зумовлюють деякі показники якості води, наведені нижче.
Бактеріологічні показники характеризують забрудненість води патогенними мікроорганізмами, які визначають за:
- чисельністю коліфагів;
- чисельністю лактозопозитивних кишкових паличок.
Кишкова паличка – це мікроорганізм, який живе в шлунку людини і тварин і сам по собі нешкідливий, однак його наявність у воді свідчить про присутність виділень і можливість розвитку хвороботворних бактерій. Кількістю кишкових паличок в 1 л води визначається доброякісність питної води.
За нормою 1 л питної води має містити не більш як 3 бактерії групи кишкових паличок (колі-індекс води), обернена величина – колі-титр – кількість мілілітрів води, в якій міститься одна кишкова паличка (у питній воді колі-титр не повинен перевищувати 333 мл). Критерії оцінки бактеріального забруднення води наведені в таблиці 4. 1.
Гідробіологічні показники дають можливість оцінити стан водойми за видовою різноманітністю рослин і тварин:
- оцінка за рівнем сапробності; кожному рівню сапробності відповідає певний набір індикаторних організмів;
- оцінка за функціональними характеристиками водойми первинною продуктивністю, швидкістю деструкції тощо.
Таблиця 4. 1
