Повноваженя приватних нотаріусів

У вчиненні нотаріальних дій нотаріуси мають рівні права та однакові обов'язки незалежно від того, працюють вони у державній нотаріальній конторі або займаються приватною практикою. Документи, що оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. І державні, і приватні нотаріуси вчиняють нотаріальні дії від імені держави.

До компетенції приватного нотаріуса входять майже всі нотаріальні дії, передбачені ст. 34 Закону. Проте відповідно до ст. 36 Закону з компетенції приватного нотаріуса виключається вчинення таких дій:

- накладання і зняття заборони відчуження нерухомості;

- видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з них;

- видача свідоцтва про право на спадщину, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;

- посвідчення договорів довічного утримання;

- посвідчення вірності підписів на документах, призначених для дії за кордоном;

- посвідчення доручення для дії за кордоном;

- засвідчення підпису батьків чи опікунів на заяві про згоду на усиновлення дитини.

Перелічені винятки з компетенції приватних нотаріусів спричиняли певні незручності в їхній діяльності, особливо щодо заборони посвідчення доручень і справжності підписів на документах, призначених для дії за кордоном.

Відповідно до Указу Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" [15] з 1 жовтня 1998 р. приватні нотаріуси не мають права вчиняти тільки дві нотаріальні дії: видавати свідоцтво про право на спадщину і вживати заходів щодо охорони спадкового майна.

Функціональні обов’язки приватного нотаріуса:

- здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги;

- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів;

- роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних

нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла ,бути використана їм на шкоду;

- зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;

- відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству Украіни або міжнародним договорам.

Організація роботи приватних нотаріусів:

Для організації приватної нотаріальної діяльності потрібно: по-перше, щоб особа, яка має намір займатись нотаріальною діяльністю відповідала вимогам до посади нотаріуса, по-друге — отримала свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, і по-третє — зареєструвала цю діяльність у встановленому чинним законодавством порядку.

Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським управліннями юстиції за заявою особи, яка має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Реєстрація здійснюється відповідно до Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 4 березня 1994 року.

Реєстраційне посвідчення видається органом юстиції у 15-ден-ний термін з моменту подачі заяви та реєструється в Журналі реєстрації приватної нотаріальної діяльності. Про видане реєстраційне посвідчення управління юстиції повідомляє податкову інспекцію за місцезнаходженням робочого місця нотаріуса.

7

В реєстраційному посвідченні вказується прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, територія діяльності приватного нотаріуса (нотаріальний округ) та адреса розташування його робочого місця.

Приватний нотаріус повинен мати своє робоче місце в межах нотаріального округу.

Після отримання реєстраційного посвідчення приватний нотаріус зобов'язаний у тримісячний термін розпочати нотаріальну діяльність. Якщо протягом цього строку без поважних причин нотаріус не приступить до роботи, за рішенням управління юстиції видане йому реєстраційне посвідчення може бути анульовано

Приватний нотаріус має печатку із зазначенням посади, свог' прізвища, імені та по батькові й округу діяльності.

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Контроль за законністю виконання приватними нотаріусами своїх обов'язків з ністерством юстиції України, управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Цей контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок роботи приватних нотаріусів. Це має на меті забезпечення виконання завдань, що стоять перед приватними нотаріусами, шляхом виявлення помилок та недоліків, поглибленого аналізу причин, які їх породжують, а також надання необхідної допомоги в їх усуненні.

Такі перевірки можуть бути комплексними, тобто всіх напрямів діяльності нотаріуса, і цільовими — якщо перевіряють одне або кілька питань діяльності, наприклад, ведення нотаріусом діловодства, перевірка дотримання вимог щодо робочого місця тощо.

Комплексна перевірка діяльності приватного нотаріуса має провадитись не рідше одного разу на два роки. Таку перевірку проводить начальник відділу або старший консультант відділу нотаріату регіонального управління юстиції.

При виявленні порушень чинного законодавства перевіряючі мають з'ясувати обставини, за яких вони були допущені, та вжити всіх необхідних заходів щодо усунення їх причин.

За наслідками проведеної перевірки складається доповідна записка на ім'я начальника управління юстиції.

В залежності від наслідків перевірки керівництво управління юстиції приймає рішення. Це може бути заслуховування нотаріуса на засіданні колегії управління юстиції або на оперативній нараді в присутності начальника управління юстиції, обговорення на семінарах нотаріусів області, обговорення на місці тощо.

Термін, який надається нотаріусу для усунення недоліків, визначається залежно від наслідків перевірки, але не повинен перевищувати трьох місяців. На цей термін діяльність нотаріуса може припинятись.

Нотаріус повинен проінформувати про заходи, які були ним вжиті для усунення виявлених перевіркою порушень, у визначений управлінням юстиціі термін.

Якщо нотаріус не вжив передбачених чинним законодавством заходів для усунення недоліків у своїй роботі, управління юстиції має право підготувати на розгляд Міністерства юстиції подання щодо анулювання виданого йому свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Використання різних форм та методів обумовлюється, передусім специфікою об’єкта адміністративно-правового регулювання врегульованою нормами права, у першу чергу нормами Закону України «Про нотаріат». У процесі реального здійснення адміністративно-правового регулювання приватної нотаріальної діяльності адміністративно-правовий метод практично виражається у односторонньому порядку вирішення питань, пов’язаних із здійсненням управлінського впливу у зазначеній сфері. У цьому найбільш яскраво та узагальнено виражена сутність зазначеного методу, яка виразно представлена у самому юридичному механізмі впливу адміністративно-правових норм на суспільні відносини у регулюванні приватної нотаріальної діяльності.

Організаційні форми набувають особливого значення в окремих складових приватної нотаріальної діяльності, які стосуються самоврядування нотаріусів, кадрового резерву нотаріусів, формування й функціонування Єдиного реєстру нотаріусів, квот нотаріусів, нотаріальної таємниці тощо.

8

Результатом застосування методів переконання повинно бути добровільне виконання об’єктом управління правових норм та приписів, що виражають волю суб’єкта, а правильне застосування методів переконання забезпечує високій рівень правосвідомості громадян та приватних нотаріусів.

На нашу думку високоефективним є метод переконання є також у регулюванні постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів. Відповідно до Положення про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів спеціальні бланки нотаріальних документів є бланками суворої звітності, які виготовляються відповідно до зразка й опису, затверджених Міністерством юстиції України, є неодмінною складовою документарного забезпечення нотаріального процесу та використовуються нотаріусами виключно при вчиненні нотаріальних дій [47].

Певні аспекти приватної нотаріальної діяльності є широким полем для застосування методу заохочення. Окрім суто внутрішньо-апаратного застосування з метою заохочення окремих осіб, з якими приватний нотаріус перебуває у трудових відносинах, величезне значення має зовнішній напрямок. Він полягає у заохоченні діяльності фізичних та юридичних осіб, результатом чого є загальне поліпшення параметрів і характеристик відносин у приватній нотаріальній діяльності

Застосування державного примусу є більш актуальним в аспектах відповідальності за правопорушення, що вчиняються приватними нотаріусами, фізичного захисту об’єктів власності та робочих місць приватних нотаріусів, окремих носіїв інформації про правочини тощо.

Отже, формами адміністративно-правового регулювання приватної нотаріальної діяльності слід вважати: реєстрацію приватної нотаріальної діяльності із видачею реєстраційного посвідчення (ст.24), визначення нотаріального округу (ст.25), службове страхування приватних нотаріусів (ст.28), контроль за законністю діяльності приватних нотаріусів (ст.33), заміщення приватного нотаріуса (ст.29), припинення приватної нотаріальної діяльності (ст.30) та інші.