Конспект лекцій

І. Види і причини виробничого травматизму. Загальні заходи по запобіганню травматизму.

Виробничі травми по характеру ушкоджень класифікують так:

• механічні – порізи, переломи;

• термічні – теплові удари, обмороження, опіки;

• хімічні – опіки, гострі отруєння;

• електричні – опіки, розрив тканин;

• променеві – пошкодження тканин, порушення діяльності кровотворної системи;

• комбіновані – одночасний вплив декількох причин.

Наслідком цих травм може бути тимчасова або повна втрата працездатності, смерть.

Підрозділяють небезпечні і шкідливі фактори:

1. Фізичні – незахищені рухомі частини машини, підвищена запиленість і загазованість повітря, підвищений рівень шуму, вібрації, ультразвуку.

2. Хімічні:

   • по характеру впливу на організм: загальнотоксичні, подразнювальні, ті, що впливають на репродуктивну функцію;

   • по шляху проникнення в організм: через дихальні шляхи, травневу систему, шкіру.

3. Біологічні – бактерії, віруси, рослини, тварини.

4. Психофізіологічні – фізичні і нервово-психічні (розумове перенапруження, монотонність праці) перевантаження.

Причини:

1. Технічні – не залежать від рівня організації роботи на підприємстві, а саме:

   • конструктивні нестачі оснащення;

   • несправність електропроводки;

   • відсутність заземлення.

2. Організаційні – залежать від рівня організації роботи на підприємстві. Наприклад:

• порушення правил експлуатації оснащення, інструмента;

• недостатнє навчан6ня робітників безпечним методам роботи;

• використання механізмів не по призначенню;

• відсутність чи невикористання засобів індивідуального захисту.

3. Санітарно-гігієнічні – підвищений рівень вмісту в повітрі робочих зон шкідливих речовин, нераціонального освітлення, вентиляція, порушення особистої гігієни.

4. Психофізіологічні – фізичні і нервово-психічні перевантаження робітника (послаблення уваги, пам’яті, розвивається втома).

Загальні заходи по попередженню травматизму:

1. Організаційно-технічні:

а) по попередженню нещасних випадків в вузах, школах:

• постійний адміністративний контроль за технікою безпеки;

• ведення журналів інструктажів;

• перевірка і випробування приладів;

• наявність застережних і захисних засобів;

• механізація прибирання приміщень, протирка вікон, світильників.

б) по попередженню захворювань;

• проведення періодичних переглядів;

• утримання приміщень в належному санітарному стані;

• застосування засобів для зниження шуму, вібрації.

в) по загальному покращенню умов праці:

• введення автоматизації;

• покращення штучного освітлення (додаткові ліхтарі);

• утеплення підлоги.

1. Загальносанітарні:

• встановлення раціонального режиму праці і відпочинку;

• медобслуговування викладачів, студентів, школярів, санітарно-курортне лікування;

• прилади санітарно-побутових приміщень, забезпечення милом …

1. Індивідуально-захисні:

• забезпечення спецодягом, взуттям та ін. засобами індивідуального захисту;

• проведення навчань робітників з видачею посвідчень;

• постачання на робочі місця плакатів по безпеці праці.

ІІ. Психофізіологічні аспекти безпеки життєдіяльності.

Ручна, механізована та автоматизована праця відрізняються величиною фізичного навантаження та нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичні та психічні можливості людини.

Важливе значення з точки зору фізіології праці має вивчення протікання психічних та фізіологічних процесів під час трудової діяльності людини, яку можна умовно поділити на:

• фізична діяльність визначається в основному роботою м’язів, до яких в процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню та вилучення продуктів окислення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання. При цьому відбувається втрата енергії. За величиною енерговитрат роботи поділяються на три категорії – легкі, середньої важкості та важкі;

• розумова діяльність людини визначається в основному участю в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття. При розумовій роботі уповільнюється частота серцевих скорочень, підвищується кров’яний тиск, зменшується кровопостачання кінцівок, водночас збільшується кровопостачання мозку. Порівняно з фізичною діяльністю напруженість органів чуття (зір і слух) зростає в 5-10 разів, тому потрібні більш жорсткі вимоги щодо рівнів шуму, вібрації, освітленості.

При інтенсивній роботі може настати втома, для якої характерним є зниження працездатності. Під втомою розуміють сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності і призводять до погіршення її якісних показників. Після відпочинку втома зникає, а працездатність поновлюється. Важливо, щоб втома не перейшла в перевтому, при якій можливі захворювання центральної нервової системи.

ІІІ. Ергономічні вимоги до умов праці. Технічна естетика. Режим праці та відпочинку.

Ергономіка – досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров’я.

В ДЕСТ ССБТ викладені ергономічні вимоги до: робочого місця при здійсненні робіт сидячи, робочого місця при виконанні робіт стоячи, виробничого обладнання.

Технічна естетика – встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень – всього, що оточує людину на виробництві.

Режим праці та відпочинку – це вміння встановити оптимальні норми навантаження робітників в залежності від виду діяльності (фізична, розумова), віку, статі та інших особливостей умов праці.