
- •1.Загальна частина курсової роботи
- •1.1.Вступ
- •1.2. Обчислення геодезичних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000 та її розмірів
- •Магнітної стрілки.
- •В результаті отримую аркуші карт масштабу 1:5 000 з номенклатурою м-35-44-(129,130,145,146), що відповідають аркушу карти масштабу 1:10 000 з номенклатурою
- •Обчислення прямокутних координат вершин рамок трапеції масштабу 1: 5 000 з номенклатурою
- •Обчислення прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:2 000 номенклатури м-35-44-(129-і)
- •1.3.Фізико-географічний опис району робіт
- •Рельєф та гідрографія:
- •Загальна характеристика клімату
- •Корисні копалини
- •1.4 Економічна характеристика району Загальна характеристика району робіт
- •Населені пункти та шляхова мережа району робіт
- •1.5.Топогеодезична вивченість району робіт
- •2. Графічно-розрахункова частина роботи
- •2.1. Геодезична основа
- •2.2 Проектування планово-висотних опорних точок
- •Проєкт ходу полігонометрії.
- •3.1. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу.
- •3.2.Розрахункова частина полігонометричного ходу:
- •3.3 Розрахунок точності лінійних вимірювань у полігонометричному ході .
- •3.4. Розрахунок точності кутових вимірювань.
- •4. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
- •5. Прив’язування планово-висотних опорних точок
- •5.1.Розрахунок точності визначення положення опв - 1, 4, 7, 8 прив’язаних полігонометричним ходом 1 розряду.
- •5.2.Розрахунок точності визначення положення опв -3, 6,9,12 прив’язаних полігонометричним ходом 1 розряду.
- •5.3 Розрахунок точності визначення положення опв-15,18 прив’язаний полігонометричним ходом 2 розряду.
- •5.4.Розрахунок точності планового положення опв-10 прив’язаного оберненою засічкою
- •5.5.Розрахунок точності планового положення опв-17 прив’язаного прямою засічкою
- •5.6.Розрахунок точності висотного прив’язування опв
- •6. Методика і організація робіт на об’єкті
- •6. Методика і організація робіт на об’єкті
- •7 Рекомендації, щодо виконання запректованих робіт.
- •8. Бібліографічний список.
- •1.Загальна частина курсової роботи
- •1.1.Вступ
- •2. Графічно-розрахункова частина роботи
- •4. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
- •5. Прив’язування планово-висотних опорних точок
- •6. Методика і організація робіт на об’єкті
- •7. Рекомендації , щодо виконання запректованих робіт
- •8. Бібліографічний список.
Населені пункти та шляхова мережа району робіт
Усього на території Житомирської області проживають представники 85 національностей. Частка українців становить приблизно 85%, росіян - близько 8%. Відмінною рисою населення Житомирської області завжди була висока частка поляків, частка ж білорусів незначна, незважаючи на її сусідство з Білоруссю. Найбільш питомою вагою українців відрізняються південні, південно-східні та центральні райони. Частка поляків найбільш висока в населених пунктах західних районів області. Міське населення області становить 56,3%, сільське - 43,7%. Щільність населення - 47,9. Більше половини населення зосереджена в десяти південних районах області, а також Житомирі та Бердичеві.
Транспортна система області представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним і повітряним транспортом. Провідними з них є залізничний і автомобільний. Загальна довжина залізниць у межах області становить 1125 км, у т. ч. електрифікованих 160 км. Густота залізниць на 1000 кв. км становить
37,6 км. Основні залізниці:Київ-Львів, Київ - Брест, Санкт-Петербург - Одеса, Овруч-Шепетівка та ін. Найбільші залізничні вузли: Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Овруч. Автомобільний транспорт обслуговує переважно внутріобласні перевезення.
Загальна довжина автомобільних шляхів 8,1 тис. км, з них з твердим покриттям - 7,3 тис км, густота автомобільних шляхів на 1000 кв. км становить 27,0 км. Основні автомобільні шляхи: Київ- Житомир - Рівне, Санкт-Петербург - Житомир - Ізмаіл, Київ - Коростень - Ковель. Територією області проходить траса нафтопроводу "Дружба". У Житомирі є аеропорт.
1.5.Топогеодезична вивченість району робіт
На район робіт є топографічні карти всіх масштабів, включно масштабу
1:25 000 з номенклатурою М-35-44-В-в-3 . Дану карту використовуємо для складання проекту.
Карта створена за матеріалами знімання 1950року. Повторно надруковано 1956р. Знімання виконував Матвеєв М.Р..
Система координат Гаусса–Крюгера 1942 року, балтійська система висот. Висота перерізу рельєфу 1 метрів . Вихідні пункти планової Державної геодезичної мережі:
Пункт.тр.Фукс, 2 клас, h=12 м
Пункт.тр.Кунукс, 3 клас, піраміда h=6 м
Вихідні пункти висотної Державної геодезичної основи(репери нівелювання):
Гр.рп. №82, ІІІ клас
Гр.рп. №186, ІІІ клас
Схилення магнітної стрілки. δ = -1°29'
Середнє зближення меридіанів γ= 0°25'
2. Графічно-розрахункова частина роботи
2.1. Геодезична основа
Геодезичною основою для великомасштабного знімання є:
а) державні геодезичні мережі: планова-трилатерація, тріангуляція і полігонометрія 1,2,3-го класів, GPS-мережа; висотна-нівелювання І,II,III,IV класів;
б) геодезичні планові мережі згущення: трилатерації, тріангуляція, полігонометрія 4-го класу, 1-го і 2-го розрядів, та пункти визначені методами супутникової геодезії,нівелювання ІV класу, технічне нівелювання;
в) геодезична знімальна основа: планові, висотні і планово-висотні
знімальні мережі або окремі пункти.
Середня густота державної геодезичної мережі 1-3 класів для знімання в масштабі 1:5000 згідно з інструкцією становить один пункт тріангуляції або полігонометрії на 20-30 км. кв. і один репер на 10-15 км. кв. Визначаю густоту державної геодезичної мережі на об'єкті робіт. Густота пунктів мереж згущення на забудованій місцевості доводиться до 4-х на 1 км. кв.. на незабудованій території-до 1-го на 1 км. кв. Знімальна основа доводиться до густоти, що забезпечує виконання знімання.