
- •1.Загальна частина курсової роботи
- •1.1.Вступ
- •1.2. Обчислення геодезичних і прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000 та її розмірів
- •Магнітної стрілки.
- •В результаті отримую аркуші карт масштабу 1:5 000 з номенклатурою м-35-44-(129,130,145,146), що відповідають аркушу карти масштабу 1:10 000 з номенклатурою
- •Обчислення прямокутних координат вершин рамок трапеції масштабу 1: 5 000 з номенклатурою
- •Обчислення прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:2 000 номенклатури м-35-44-(129-і)
- •1.3.Фізико-географічний опис району робіт
- •Рельєф та гідрографія:
- •Загальна характеристика клімату
- •Корисні копалини
- •1.4 Економічна характеристика району Загальна характеристика району робіт
- •Населені пункти та шляхова мережа району робіт
- •1.5.Топогеодезична вивченість району робіт
- •2. Графічно-розрахункова частина роботи
- •2.1. Геодезична основа
- •2.2 Проектування планово-висотних опорних точок
- •Проєкт ходу полігонометрії.
- •3.1. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу.
- •3.2.Розрахункова частина полігонометричного ходу:
- •3.3 Розрахунок точності лінійних вимірювань у полігонометричному ході .
- •3.4. Розрахунок точності кутових вимірювань.
- •4. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
- •5. Прив’язування планово-висотних опорних точок
- •5.1.Розрахунок точності визначення положення опв - 1, 4, 7, 8 прив’язаних полігонометричним ходом 1 розряду.
- •5.2.Розрахунок точності визначення положення опв -3, 6,9,12 прив’язаних полігонометричним ходом 1 розряду.
- •5.3 Розрахунок точності визначення положення опв-15,18 прив’язаний полігонометричним ходом 2 розряду.
- •5.4.Розрахунок точності планового положення опв-10 прив’язаного оберненою засічкою
- •5.5.Розрахунок точності планового положення опв-17 прив’язаного прямою засічкою
- •5.6.Розрахунок точності висотного прив’язування опв
- •6. Методика і організація робіт на об’єкті
- •6. Методика і організація робіт на об’єкті
- •7 Рекомендації, щодо виконання запректованих робіт.
- •8. Бібліографічний список.
- •1.Загальна частина курсової роботи
- •1.1.Вступ
- •2. Графічно-розрахункова частина роботи
- •4. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
- •5. Прив’язування планово-висотних опорних точок
- •6. Методика і організація робіт на об’єкті
- •7. Рекомендації , щодо виконання запректованих робіт
- •8. Бібліографічний список.
3.1. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу.
Полігонометричний хід 4 класу запроектований між вихідними пунктами тріангуляції Фукс, 2 кл., та Кунукс, 3 кл. Для закріплення точок ходу вибираю центри типу У15Н.
Відомості про запроектований хід:
* довжина ходу [S] = 9,40км, за допустимої [S] = 14 км.
* довжина замикаючої L = 5,125 км.
* кількість ліній п = 7 за допустимого значення п = 15;
* середня довжина лінії Sсер = 1343 м.
* максимальна довжина лінії Sтах = 2000 м, за допустимого Sтах = 3000 м;
* мінімальна довжина Sтіп = 750 м за допустимої Sтіп = 250 м.
Лінії вимірюють на карті за допомогою поперечного масштабу і вимірника. Кути повороту ходу вимірюють за допомогою транспортира.
3.2.Розрахункова частина полігонометричного ходу:
Вибираю світловіддалемір СТ-5, технічні характеристики якого найкраще підходять для вимірів у запроектованому ході. Середня квадратична похибка для СТ5 ms=(10+5×D×10-6)мм.
ms=10+5×1.343=16.72 мм
Розраховую:
1. ηmax - найбільша відстань від вершини ходу до лінії, проведеної через центр ваги ходу паралельно до замикаючої L.
2. αmax - найбільший кут між стороною ходу і замикаючою L.
Допустимі:
1. η=L(м) / 24, η= 5125/24= 213,54 м
2. tg α = 1/7 tg α = 1/7 = 0,1428, α=8º
3. ηгран= 3 × η, ηгран= 3 ×213,54 = 640.63 м
4. αгран= 3 × α, αгран= 3 × 8º= 24º
Отже, хід буде витягнутим якщо
αі
24º ηі
640.63
м
Щоб
виміряти на карті
і
,
треба нанести на карту центр ваги ходу.
Його координати розраховують за
формулами:
;
Уц=
У такому разі координати Х та У – умовні координати пунктів запроектованого ходу. За початок умовних координат прийнято початковий пункт ходу, а за вісь Х – його замикаюча. Виміряні на карті координати Х та У записують у таблицю. Точність координат повинна відповідати масштабу карти.
Отримавши координати центра ваги ходу, наносять його на карту і через нього проводять лінію, паралельну до замикаючої.
Копіюють
хід на кальку, наносять на неї центр
ваги ходу, вимірюють величини
та
і записують їх значення у таблицю
відповідно у графи 4 та 5.
У
нашому випадку
,
а
.
Порівнявши ці значення з граничними,
можемо зробити висновок, що запроектований
хід зігнутий, тому що
.
Розраховуємо тепер середню квадратичну похибку М в кінцевій точці запроектованого полігонометричного ходу і зробимо висновок, чи достатня його точність.
Умовні координати й параметри полігонометричного ходу.
Назва пунктів |
х, м |
у, м |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1(Кунукс) |
0 |
0 |
510 |
|
2 |
50 |
-770 |
270 |
88 |
3 |
1000 |
-1080 |
560 |
57 |
4 |
1675 |
-680 |
160 |
48 |
5 |
2175 |
-470 |
40 |
47 |
6 |
2975 |
-720 |
210 |
43 |
7 |
3375 |
-350 |
170 |
65 |
8(Фукс) |
5125 |
0 |
510 |
25 |


У світловіддалемірній полігонометрії витягнутий хід, еквівалентний (за довжиною) зігнутому, поступається йому у точності, і тому розрахунок виконаємо за формулою для витягнутих ходів.
;
.
Тобто точність запроектованого полігонометричного ходу відповідає заданій точності полігонометричного ходу 4 класу.