3.1. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу.

Полігонометричний хід 4 класу запроектований між вихідними пунктами тріангуляції Фукс, 2 кл., та Кунукс, 3 кл. Для закріплення точок ходу вибираю центри типу У15Н.

Відомості про запроектований хід:

* довжина ходу [S] = 9,40км, за допустимої [S] = 14 км.

* довжина замикаючої L = 5,125 км.

* кількість ліній п = 7 за допустимого значення п = 15;

* середня довжина лінії S_сер = 1343 м.

* максимальна довжина лінії S_тах = 2000 м, за допустимого S_тах = 3000 м;

* мінімальна довжина S_тіп = 750 м за допустимої S_тіп = 250 м.

Лінії вимірюють на карті за допомогою поперечного масштабу і вимірника. Кути повороту ходу вимірюють за допомогою транспортира.

3.2.Розрахункова частина полігонометричного ходу:

Вибираю світловіддалемір СТ-5, технічні характеристики якого найкраще підходять для вимірів у запроектованому ході. Середня квадратична похибка для СТ5 m_s=(10+5×D×10^-6)мм.

m_s=10+5×1.343=16.72 мм

Розраховую:

1. η_max - найбільша відстань від вершини ходу до лінії, проведеної через центр ваги ходу паралельно до замикаючої L.

2. α_max - найбільший кут між стороною ходу і замикаючою L.

Допустимі:

1. η=L(м) / 24, η= 5125/24= 213,54 м

2. tg α = 1/7 tg α = 1/7 = 0,1428, α=8º

3. η_гран= 3 × η, η_гран= 3 ×213,54 = 640.63 м

4. α_гран= 3 × α, α_гран= 3 × 8º= 24º

Отже, хід буде витягнутим якщо

α_і 24º η_і 640.63 м

Щоб виміряти на карті і , треба нанести на карту центр ваги ходу. Його координати розраховують за формулами:

; У_ц=

У такому разі координати Х та У – умовні координати пунктів запроектованого ходу. За початок умовних координат прийнято початковий пункт ходу, а за вісь Х – його замикаюча. Виміряні на карті координати Х та У записують у таблицю. Точність координат повинна відповідати масштабу карти.

Отримавши координати центра ваги ходу, наносять його на карту і через нього проводять лінію, паралельну до замикаючої.

Копіюють хід на кальку, наносять на неї центр ваги ходу, вимірюють величини та і записують їх значення у таблицю відповідно у графи 4 та 5.

У нашому випадку , а . Порівнявши ці значення з граничними, можемо зробити висновок, що запроектований хід зігнутий, тому що .

Розраховуємо тепер середню квадратичну похибку М в кінцевій точці запроектованого полігонометричного ходу і зробимо висновок, чи достатня його точність.

Умовні координати й параметри полігонометричного ходу.

Назва пунктів	х, м	у, м	, м	,град
1	2	3	4	5
1(Кунукс)	0	0	510
2	50	-770	270	88
3	1000	-1080	560	57
4	1675	-680	160	48
5	2175	-470	40	47
6	2975	-720	210	43
7	3375	-350	170	65
8(Фукс)	5125	0	510	25

; .

У світловіддалемірній полігонометрії витягнутий хід, еквівалентний (за довжиною) зігнутому, поступається йому у точності, і тому розрахунок виконаємо за формулою для витягнутих ходів.

;

.

Тобто точність запроектованого полігонометричного ходу відповідає заданій точності полігонометричного ходу 4 класу.