3.Проект ходу полігонометрії.

3.1 Загальна характеристика і основні параметри запроектованого ходу.

На частині карти масштабу 1:25000, де виконуватиму знімання в масштабі 1:5 000, для згущення геодезичної основи, проектую один хід полігонометрії 4 класу (згідно завдання), який опирається на пункти геодезичної основи вищих класів.

Полігонометричні мережі 4 класу 1 та 2 розрядів повинні відповідати вимогам, наведеним у інструкції 1.

Відносну нев’язку ходу беремо 1:21 000 (дивитись завдання). Згідно з завдання обираємо також 4 клас полігонометричного ходу.

Для проектування ходу використовують допуски, подані у таблиці і керуються наступними рекомендаціями:

а) Хід по можливості прокладаємо посередині ділянки, для кращого забезпечення її планово-геодезичною основою.

б) По можливості прокладаємо хід уздовж доріг, рік, меж угідь тощо.

в) Закладки пунктів полігонометричного ходу проектуємо в місцях, де може бути гарантоване їх зберігання. Згідно з інструкцією , на місцевості пункти полігонометрії 4 класу і 1 розряду закріпляємо центрами типу У15Н або У15 (рис 1,2) попарно через 1000 метрів. На забудованій території постійними центрами закріпляють всі точки ходу, а на незабудованій – парами (для полігонометрії 4 класу максимально через 1000м і 1 розряду – через 500 м).

г) Хід, стараємось проектувати витягнутої форми, тому що тоді обсяг вимірювань буде меншим, а точність зросте.

д) В пункти ходу включаємо ОПВ, що знаходяться поблизу нього.

е) Контролюємо , щоб між сусідніми точками полігонометричного ходу була взаємна видимість, а візирний промінь проходив не менше ніж на 0,5 м над поверхнею землі.

є) Дотримуємось допусків на довжини сторін ходу (інструкція 1). Не допускаємо сусідство найбільшої та найменшої сторін ходу.

Загальна характеристика ходу:

а) довжина ходу [S]= 10,264 км , за допустимої [S]_доп = 14 км;

б) довжина замикаючої L=7,15 км;

в) кількість ліній в ході n= 14, при допустимій n= 15;

г) максимальна довжина лінії S_max= 1152,5 м, при допустимій S_max= 3000 м;

д) мінімальна довжина лінії S_min= 310 м, при допустимій S_min=250 м;

е) середня довжина ліній у ході S_сер= 733,18 м, при оптимальному значенні S_опт= 500 м.

3.2 Розрахункова частина полігонометричного ходу.

Вибираю світловіддалемір СТ-5, технічні характеристики якого найкраще підходять для вимірів у запроектованому ході. Середня квадратична похибка для СТ5 m_s=(10+5×D×10^-6)мм.

m_s=10+5×0.7332=13.67 мм

Розраховую:

1. η_max- найбільша відстань від вершини ходу до лінії, проведеної через центр ваги ходу паралельно до замикаючої L.

2. α_max- найбільший кут між стороною ходу і замикаючою L.

Допустимі:

1. η=L(м) / 24, η= 7150/24= 297,92 м

2. tg α = 1/7 tg α = 1/7 = 0,1428, α=8º

3. η_гран= 3 × η, η_гран= 3 ×297.92= 893.76 м

4. α_гран= 3 × α, α_гран= 3 × 8º= 24º

Отже, хід буде витягнутим якщо

α_і 24º η_і893.76 м

Для нанесення на карту η максимальне і α максимальне треба обрахувати координати центра ваги:

X_ц= Х_і / (n+1) У_ц=

Хі та Уі умовні координати пунктів запроектованого ходу.За вісь Х приймаю замикаючу, за початок координат- початковий пункт. Виміряні координати записую у таблицю.

Умовні координати і параметри ходу

Пункт	S, м	У,м	Х,м	α°	η,м
1(Кіл)	552,5	0	0	52°	450
2		400	-365	31°	875
	875
3		875	380	62°	1350
	1000
4		0	875	62°	450
	727,5
5		-912,5	1200	46°	-175
	372,5
6		-402,5	1450	56°	75
	855
7		-1105,5	1925	54°	-525
	522,5
8		-1525	2225	43°	-1075
	400
9		-1225	2500	28°	-775
	725
10		-850	3150	21°	-400
	310
11		-952,5	3425	18°	-500
	1025
12		-592,5	4375	7°	-150
	750
13		-535	5125	31°	-100
	997
14		-42,5	6000	5°	375
	1152,5
15(Лис)		0	7150	0°	450