Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pitannya_do_DEK+ відповіді.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.64 Mб
Скачать
  1. Демократична економічна думка представників Галичини (м. Павлик, і. Франко).

На західноукраїнських землях, зокрема в Галичині, демократична суспільна думка представлена цілою плеядою діячів, серед яких були, зокрема, В. Навроцький, О. Терлецький, М. Павлик, І. Франко та інші

М. Павлик (1853-1915) —«Матеріалах до ревізії програми українсько-руської радикальної партії» (1891). критикує капіталізм, змальовує капіталістичну експ­луатацію й характеризує існуючий лад як несправедливий. Головну увагу у своїх працях він приділяє вирішенню питання про усунення експлуатації та побудову майбутнього суспільства (соціалізмом) М. Павлик читав твори революційних демократів, був обізнаний із марксизмом. Переваги великого виробництва над дрібним. І не випадково М. Павлик є прихильником громадського господарства. Основу соціалістичного суспільства, на погляд М. Павлика, ста­новитиме колективна власність громадян і колективне господарю­вання. Перехід до соціалістичного ладу він бачив як еволюційний процес, хоч і не виключав революційної боротьби. І.Франко (1856—1916) — великий український письменник, мислитель, історик, філософ, літературознавець. Дослідженню економіки Гали­чини, становищу селянства й робітничого класу. У працях «Земель­на власність у Галичині» (1887), «Панщина та її скасування в 1848 році в Галичині» (1897). Використовуючи великий статистичний матеріал, І. Франко роз­криває історію пограбування селянства як в процесі скасування крі­пацтва, так і після реформи 1848 p. Указом про скасування кріпацт­ва селянство було позбавлено частини його власної землі. За звільнення селян встановлювались великі викупні платежі (індемнізація). Першою обов'язковою умовою для знищення експлуатації має стати ліквідація приватної і встановлення суспільної власності на землю і всі засоби виробництва. Здійснення цих соціалістичних ідеалів І. Франко вважає можливим без насильства, хоч і закликає до боротьби і не пропонує відмовлятись від найрадикальніших ліків — революції. І. Франко викладав політичну економію в робітничих гуртках самоосвіти. І. Франко не був видатним теоретиком у галузі політичної еко­номії. Він скоріше популяризатор економічної теорії і, зокрема, економічної теорії К. Маркса. На науковому рівні він намагається роз­крити трудящим причини їхнього тяжкого економічного становища. З метою пропаганди ідей соціалізму серед робітників І. Франко надрукував у газеті «Ргаса» серію статей під назвою «Робітниче пи­тання»: «Хто є робітником?», «Як постала наймана праця?», «Що приносить нам праця?» У цих статтях І. Франко широко використовує категорії політичної економії для аналізу економічних питань. І. Франко дає визначення предмета політичної економії. Це ви­значення, проте, не було чітким і сталим. Він розглядає політичну економію як науку про «суспільні зв'язки між людьми.Згодом він визначає політичну економію як науку про економічні закони роз­витку суспільства. І. Франко послідовно стоїть на позиціях трудової теорії вартості. Саме людська праця є мірою вартості товарів.

Отже, еволюцію світогляду Франка можна визначити як перехід від захоплення ідеями Драгоманова до сприйняття ідей марксизму, а згодом їх критичного осмислення і заперечення, особливо методів їх реалізації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]