Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pitannya_do_DEK+ відповіді.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.64 Mб
Скачать
  1. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.

Марксизм виник у 40-х рр. 19 ст. як напрям класичної політичної економії. Його виникненню передували соціально-економічні та ідейно-теоретичні зміни в історії людства, зокрема: - стрімкий розвиток капіталізму внаслідок промислового перевороту (60 рр. 18ст. – п.19ст.); - зміна класової структури суспільства, а саме поява двох нових класів – буржуазія і робітники;- формування пролетаріату як класу, позбавленого засобів виробництва; - зростання експлуатації робітників;

- стійке явище безробіття;- виникнення і посилення робітничого руху, заворушень і повстань внаслідок капіталістичних криз; Капітал марксисти трактували як засіб експлуатації працівника і встановлення над ним влади. Структура капіталу: а) постійний б) змінний

  1. Маржинальний напрям економічної думки. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.

Маржиналізм (фр. marginalisme, лат. margo (marginis) - граничний) – критична течія в економічній науці (виникла у 50-х роках 19 ст.), початок якій заклали теорії граничної корисності (корисність додаткової одиниці блага) та граничної продуктивності факторів виробництва (продукція, створена додатковим ресурсом). Історичні передумови виникнення маржиналізму:- друга НТР,

- поглиблення поділу праці та збільшення заємозалежності між суб’єктами економіки, - збільшення обсягів товарної продукції,- посилення конкуренції між економічними суб’єктами на ринку,- розвиток процесів монополізації економіки.Основною причиною виникнення маржиналізму вважається необхідність пошуку умов, при яких економічна людина максимізує доходи і мінімізує витрати.

Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична. Математична школа маржиналізму – сформувалась у 20-х роках 19 століття, завдяки творчому внеску Й. Тюнена, А. Курно, Ж. Дюпюї, Г. Госена, В. Джевонса, Л. Вальраса, В. Парето та ін. Австрійська школа маржиналізму (також відома як Віденська або психологічна школа) – сформувалась у 70-х роках 19 ст. завдяки творчому доробку професорів австрійських університетів (К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер). Кембриджська школа маржиналізму – сформувалась у 90-х роках 19 ст. завдяки плідній праці англійських вчених-економістів (А.Маршалл, А. Пігу, Р. Хоутрі). Американська школа маржиналізму – сформувалась у 90-х роках 19 ст. внаслідок активної участі у «маржинальній революції» американського економіста Джона Бейтса Кларка (1847-1938 рр.). В своїх численних працях, зокрема «Філософія багатства» (1886 р.), «Розподіл багатства» (1899 р.), «Проблеми монополії» (1904 р.), Школи маржиналізму, не дивлячись на багато спільних рис, мають певні відмінності. Зокрема, математична школа основний упор робила на застосуванні апарату економетрики та матаналізу до категорії суб’єктивної корисності та вартості. Австрійська школа, навпаки, апелювала більш до психології споживача та виробника, в зв’язку із чим запропонувала ординалістський підхід. Кембриджська школа дала значний поштовх у розвитку маржинальної революції, зокрема завдяки теорії попиту і пропозиції, ринкової рівноваги. В рамках американської школи здійснено граничний аналіз факторів виробництва, висунуто концепції граничної продуктивності праці і капіталу

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]