Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pitannya_do_DEK+ відповіді.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.64 Mб
Скачать
  1. Сутність і класифікація економічних інтересів. Взаємозв’язок потреб, економічних інтересів і виробництва.

Базилевич В. Інтерес ( від лат. Interesse – мати важливе значення) – форма ваяву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення.

Базилевич В. Економічні інтереси – це усвідомлене прагнення суб’єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Кривенко В.С. Економічний інтерес (ЕІ) — це реальний, зумовлений економічними відносинами та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій людей щодо задоволення потреб.

Суб’єкти ЕІ – окремі індивіди, домогосподарства, колективи (групи ) людей, суспільство в цілому.

Об’єкти ЕІ – економічні блага (товари, послуги, інформація).

Економічні інтереси:

– є формою вияву економічних потреб;

– відображають певний рівень та динаміку задоволення економічних потреб;

– спонукають економічних суб’єктів до діяльності для задоволення потреб.

Економічні інтереси можуть бути класифіковані за різними критеріями.

За суб’єктами: особисті; колективні, групові; суспільні.

За нагальністю, важливістю: першочергові і другорядні.

За часовою ознакою: поточні і перспективні.

За об’єктами: майнові, фінансові, інтелектуальні.

За ступенем усвідомлення: дійсні, уявні.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

  • субординоване;

  • координоване.

Командно – адміністративна економіка характеризується жорсткою субординацією економічних інтересів (рис. 2.).

Рис. 2. Ієрархія інтересів економічних суб’єктів у командно – адміністративній системі

На відміну від командно – адміністративної економіки, у ринковій домінує особистий інтерес споживача. Не субординація, а координація інтересів є найефективнішим засобом їхнього узгодження та реалізації (рис. 3.)

Рис. 3. Координація інтересів економічних суб’єктів у ринковій економіці

Діалектична єдність потреб, інтересів і стимулів породжує мотивацію як внутрішнє спонукання людини до конкретної дії. Стимул ( від лат. Stimulus – збуджую, заохочую) – подразник, який викликає ту чи іншу реакцію, спонукання до дії. Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини. Ланцюжок активної діяльності рис. 4.

Рис. 4. Потреби та інтереси як джерело активності економічних суб’єктів

Існують різні способи впливу на інтереси людей, за допомогою яких забезпечується їх участь у виробництві. Головними з них є такі: 1) позаекономічний примус; 2) економічний вплив на інтереси людини; 3) моральне і матеріальне заохочення трудової активності. На практиці всі ці способи впливу на інтереси людей співіснують і так чи інакше поєднуються. Проте найбільш активно використовується система економічного примусу на інтереси людей: продаж робочої сили робітниками під загрозою голоду, інтенсивна праця завдяки наявності безробіття, беззбиткова робота підприємства, щоб уникнути банкрутства і розорення тощо. Перехід України до ринкових відносин посилює вплив на інтереси людей важелів саме економічного примусу.