- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Політична економія»
- •Виникнення та основні етапи розвитку політичної економії як науки.
- •Предмет, методи та функції політичної економії. Місце політичної економії в системі економічних наук.
- •Економічні закони і категорії політичної економії.
- •Фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •Виробничий потенціал суспільства і межа виробничих можливостей.
- •Економічні потреби, їх сутність і класифікація. Закон зростання потреб та механізм його дії.
- •Сутність і класифікація економічних інтересів. Взаємозв’язок потреб, економічних інтересів і виробництва.
- •Економічна система, її сутність і структурні елементи.
- •Типи економічних систем та їх риси.
- •Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи.
- •Економічний зміст та юридична форма власності.
- •Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства.
- •Виникнення товарного виробництва, його сутність і основні ознаки.
- •Товар і його властивості.
- •Суть і функції грошей. Грошовий обіг та його закони.
- •Сутність, причини, види та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Прибуток як економічна категорія. Види прибутку.
- •Ринок: суть, структура, функції. Класифікація ринків.
- •Конкуренція, її сутність, види та функції. Методи конкурентної боротьби.
- •Форми конкуренції і моделі ринків.
- •Інфраструктура ринку, її елементи та функції.
- •Кредит, його функції і форми.
- •Суть і функції домогосподарства.
- •Доходи домогосподарств і їх розподіл.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств.
- •Суть підприємництва та його принципи. Види підприємницької діяльності.
- •Капітал підприємства і його кругообіг.
- •Форми заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата.
- •Земельна рента та її форми.
- •Методи та форми державного регулювання економіки.
- •Сутність і види економічного відтворення.
- •Безробіття в ринковій економіці: його види та соціально-економічні наслідки.
- •2. Види та соціально-економічні наслідки безробіття.
- •Господарський механізм, його сутність, структура та функції.
- •Закономірності і етапи розвитку капіталістичної економічної системи.
- •Сутність змішаної економіки та механізм її функціонування.
- •Соціалістична економічна система та її еволюція.
- •Сутність, риси і типи перехідної економіки.
- •Міжнародний поділ праці та його форми.
- •Міжнародна економічна інтеграція та її форми.
- •Міжнародні економічні зв’язки та їх форми.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Мікроекономіка»
- •Предмет і метод мікроекономіки. Мікросистема, її роль у функціонуванні ринкової економіки.
- •Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів.
- •Корисність в теорії поведінки споживача: кардиналістський та ординалістський підходи.
- •Динаміка зміни сукупної і граничної корисності. Перший закон Госсена.
- •Система переваг споживача та її основні елементи в ординалістській теорії поведінки споживача.
- •Криві байдужості та їх основні властивості.
- •Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •Співставлення кривих байдужості з бюджетним обмеженням.
- •Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу. Графічний аналіз лінії «дохід-споживання». Крива Енгеля. Закон Енгеля.
- •Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни товару. Побудова лінії «ціна-споживання».
- •Утворення «надлишку споживача» та його графічне зображення.
- •Попит і закон попиту як один із основних законів функціонування ринкової системи. Цінові та нецінові детермінанти попиту.
- •Цінові та нецінові детермінанти попиту.
- •Пропозиція та закон пропозиції. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції.
- •Концепція цінової еластичності попиту та пропозиції. Методологічні особливості обрахунку показників еластичності.
- •Виробництво в короткостроковому періоді. Виробнича функція з одним змінним фактором. Поняття продуктивності факторів виробництва.
- •Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, карта ізоквант. Гранична норма технологічного заміщення факторів виробництва.
- •Ринок досконалої конкуренції та його основні ознаки.
- •Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції: його графічне зображення.
- •Праця як фактор виробництва, її мобільність. Формування галузевого та ринкового попиту на працю.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Макроекономіка»
- •Об’єкт і предмет макроекономіки. Позитивна і нормативна функції макроекономіки.
- •Суть та методологічні принципи побудови системи національних рахунків. Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •Валовий внутрішній продукт (ввп) як основний і узагальнюючий показник обсягу національного виробництва та методи його обрахунку.
- •Роль ціни в обчисленні макроекономічних показників. Номінальні і реальні величини. Цінові індекси.
- •Нецінові чинники сукупного попиту
- •Суть сукупної пропозиції в національній економіці. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.
- •Сукупний попит, сукупне пропонування як модель економічної рівноваги.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
- •Періодизація історичного розвитку господарських систем.
- •Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
- •Особливості господарського розвитку Стародавніх Греції та Риму.
- •Господарська діяльність в первісній історії України.
- •Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу.
- •Економічна думка Стародавньої Греції.
- •Особливості економічної думки Стародавнього Риму.
- •Криза рабовласницької системи господарства та причини загибелі античного світу.
- •Основні риси феодального господарства. Види рентних відносин. Середньовічне місто та торгівля.
- •Господарство та пам’ятки економічної думки Київської Русі.
- •Економічні погляди фізіократів.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.
- •Промисловий переворот у провідних країнах світу.
- •Зародження, виникнення та еволюція класичної школи політичної економії.
- •Відображення економічних теорій в українській думці (ф. Прокопович, г. Сковорода, т. Степанов, і. Вернадський, д. Журавський, в. Каразін).
- •Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.
- •Маржинальний напрям економічної думки. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.
- •Господарський розвиток України у іі пол. Хіх – поч. Хх ст. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (м. Драгоманов, с. Подолинський).
- •Демократична економічна думка представників Галичини (м. Павлик, і. Франко).
- •Столипінська аграрна реформа.
- •Економічні теорії м. Туган-Барановського та економіко-математичні дослідження є. Слуцького.
- •Причини та наслідки Першої світової війни.
- •Виникнення кейнсіанства та теоретична система Дж. Кейнса. Поширення кейнсіанства у різних країнах.
- •Структурні зміни світового господарства у іі пол. Хх ст. План Маршала. Бреттон-Вудська угода.
- •Утворення та розвиток єес.
- •Зародження інституціоналізму.
- •Теорії системної трансформації капіталізму.
- •Економічне зростання у післявоєнний період. Неокейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання.
- •Актуалізація неокласики в економічній думці (монетаризм, економічні теорії пропозиції та раціональних очікувань).
- •Неоконсервативні реформи державного регулювання («рейганоміка», «тетчеризм»).
- •Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •Становлення адміністративно-командної системи срср.
- •Застійні явища в радянській економіці у 70-х – першій половині 80-х рр. Пошук шляхів реформування господарської системи срср у другій половині 80-х рр.
- •Проблеми реструктуризації господарського комплексу та формування основ національної системи господарства в Україні на поч. 90-х рр. Хх ст.
- •Економічні перетворення в Україні другої половини 90-х рр. Хх ст. Та їхні наслідки.
- •Перспективні напрямки господарського розвитку України.
Питання до державного екзамену з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
Предмет, завдання та методи історії економіки та економічної думки.
Предмет дисципліни: сукупність знань про історію господарського розвитку країн світу та генезис економічної науки. Об’єкт дисципліни:
1) еволюція господарського розвитку провідних країн світу та України, починаючи від стародавніх часів і до сьогодення;
2) розвиток економічних ідей, течій, шкіл та напрямків економічної науки, починаючи від їх зародження і донині.
Завдання: розвинути когнітивні ємності студента як фахівця в сфері економіки на основі оволодіння базою знань та методів історичного аналізу економічних явищ і процесів. Методи історикоекономічного аналізу:
історичний (історико-генетичний) - послідовний аналіз фактів і процесів генези та еволюції об'єктів дослідження;
системно-структурний - вивчення цілого та його частин як взаємопов'язаної системи;
історико-порівняльний - порівняння об'єктів історико-економічного дослідження у часі та просторі;
історико-типологічний - виявлення однотипних властивостей і ознак у різних явищах і подіях економічного життя;
порівняльно-статистичний - отримання, обробка, відбір і аналіз історико-статистичної інформації;
монографічно-дедуктивний - встановлення загальних закономірностей через вивчення окремих економічних структур;
математичний - складання системи числових характеристик досліджуваних об'єктів;
соціологічних дослідів і соціальної психології.
Періодизація історичного розвитку господарських систем.
Періодизація економічного розвитку – це поділ історії господарства на окремі характерні відрізки (періоди), виходячи з обраної ознаки.
Періодизація за Фрідріхом Лістом. Ліст виділяє 5 стадій економічного розвитку суспільства:
1. мисливська (дикунство);
2. пастушеська;
3. землеробська;
4. землеробсько-мануфактурна;
5. землеробсько-мануфактурно-торгова (індустріальна).
Карл Маркс застосував формаційний підхід до періодизації суспільного розвитку:
1. первіснообщинне суспільство;
2. рабовласницьке суспільство;
3. феодальне суспільство;
4. капіталістичне суспільство;
5. комуністичне суспільство.
Рушійною силою історії розвитку цивілізації Маркс визнає класову боротьбу.
Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
У розвитку первісного суспільства виділяють наступні етапи, що відповідають домінуючому матеріалу та технології виготовлення знарядь праці:
І. Кам’яний вік (3 млн. років тому – кінець 3 тис. до н.е.):
- палеоліт – давній кам’яний вік - 3 млн. років тому –12 тис. до н.е.;
- мезоліт – середній кам’яний вік – 12 - 8 тис. до. н.е.;
- неоліт – новий кам’яний вік – 8-3 тис. до. н.е.;
ІІ. Мідно-кам’яний вік (енеоліт) – 4-3 тис. до. н.е.;
ІІІ. Бронзовий вік – 3 – 2 тис. до. н.е.;
ІV. Залізний вік – 2 -1 тис. до. н.е.
Кам’яний вік
- перетворення передлюдини в Homo sapiens (людину розумну): виникли релігійні вірування (у палеоантропів 200 тис. років тому); членороздільна мова (у неоантропів 40 тис. років тому);
- видобуток та збереження вогню;
- виникнення та еволюція знарядь праці
- відбулося приручення тварин, в першу чергу собаки, бика, свині;
- виникли перші види транспорту – дерев’яні плоти, човни (видобувалися зі стовбурів дерев).
- доместикація (формування стада свійських тварин у складі рогатої худоби і свині);
- утворення сусідської общини замість кровно-родової і виникнення інституту общинної власності;
Енеоліт
Розклад первіснообщинного ладу (утворення перших цивілізацій, держав) пов’язують з появою металевих (мідних) знарядь праці, які замінили дерев’яні, глиняні і кам’яні. Енеоліт як наступний етап після кам’яного віку був притаманний лише тим племенам, в яких був доступ до міді.
Бронзовий вік
В цей період виник перший штучний металевий сплав – бронза (сплав міді з оловом чи-то свинцем, що надавало їй твердості).
Винайдення бронзи сприяло швидкому розвитку ремесла:
а) металургійне виробництво знарядь праці вело до зростання орного землеробства.
б) обмін набув постійного характеру (обмінювалися мідь, бронза, золото, бурштин, фаянс, сіль).
Залізний вік
В цей період з’являється залізо та його похідні сплави чавун і сталь. Виникнення нових матеріалів та технологій (системи зрошення, залізний плуг та зброя) дало сильний поштовх в розвитку сільського господарства, що істотно збільшило додатковий продукт та обсяги торгівлі, а значить призвело до майнової нерівності, появі засобів приватної власності.