Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pitannya_do_DEK+ відповіді.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.64 Mб
Скачать
  1. Праця як фактор виробництва, її мобільність. Формування галузевого та ринкового попиту на працю.

Праця - це один з факторів виробництва, власниками якого є працівники, а саме - фізичні ft розумові здібності людей, які можуть бути використані у виробництві благ.

Обсяг використання праці вимірюється в годинах роботи протягом певного періоду.

Запаси праці в економіці виміряються показником робочої сили - кількість працездатного Ивселення країни.

Вартість праці - заробітна плата (PL = W) винагорода власника трудових ресурсів за одиницю часу надання трудових послуг.

Основною метою робітника є максимізація сукупної корисності часу:

  • корисності робочого часу (часу на виконання певного виду діяльності);

  • корисності дозвілля (часу вільного від роботи).

Основними факторами, які впливають на вибір робітника є:

  1. Годинна ставка заробітної плати (W). Визначає тривалість робочого часу кожного Індивіда. Підвищення ставки заробітної плати за низького її початкового рівня спонукає робітника працювати більше за рахунок скорочення часу дозвілля - ефект заміни дозвілля працею. Але високий рівень ставки заробітної плати дозволяє споживати більше за тих самий, йОо навіть менших затратах робочого часу - ефект доходу - діє в протилежному напрямі і приводить до скорочення часу роботи.

  2. Існування сім’ї, дітей. Змушує працювати більше, оскільки отриманий доход буде ділитися між усіма членами родини.

  3. Наявність власності. Дає можливість отримувати додаткові доходи у вигляді прибутку з класності, тому може скоротити кількість годин витрачених на робо і у

  1. Криві пропонування праці, що «вигинаються» назад. Ефекти доходу і заміщення за умов зміни заробітної плати.

  2. Монопсонічний та олігопсонічний ринки праці, їх особливості.

  3. Аналіз моделі двосторонньої монополії на ринку праці та її соціальні наслідки.

  4. Капітал як фактор виробництва довготривалого користування. Фактор часу в оцінці основного капіталу.

  1. Поняття поточної або дисконтованої вартості, методика її обчислення. Ризик інвестування та оцінка надійності вкладень.

40. Міжчасовий вибір в теорії капіталу. Гранична норма часової переваги.

Питання до державного екзамену з дисципліни «Макроекономіка»

  1. Основна економічна проблема суспільства та економічної теорії. Ефективність економіки та головне завдання макроекономіки.

Отже, в умовах обмеженості ресурсів і безмежності потреб зростання ефективності економіки є єдиним способом підвищення рівня задоволення матеріальних потреб. Звідси випливає практична функція макроекономіки. Вона полягає в тому, щоб продукувати такі знання, які здатні озброювати людей спроможністю підвищувати ефективність економіки і на цій основі досягати зростання рівня задоволення своїх матеріальних потреб.

Ефективність економіки — це відношення між її результатами і витратами. Результати функціонування економіки визначаються кількістю вироблених товарів і послуг, а витрати — кількістю ресурсів, використаних у процесі їх виробництва. Якщо кількість товарів і послуг зростає швидше, ніж кількість використаних ресурсів, то це є свідченням підвищення ефективності економіки. І навпаки.

Існує багато способів підвищення ефективності економіки. На макрорівні їх можна об’єднати за такими трьома напрямами:

  1. Забезпечення повної зайнятості ресурсів. Під повною зайнятістю розуміють використання всіх наявних для виробництва ресурсів. Тому для забезпечення повної зайнятості працездатне населення не повинно вимушено залишатися без роботи, не повинні простоювати машини та устаткування або не використовуватися орні землі. Неповна зайнятість ресурсів викликає певні втрати для економіки і знижує її ефективність. І навпаки, найбіль- ша ефективність економіки досягається за умов забезпечення повної зайнятості.

  2. Оптимізація розподілу наявних ресурсів. Для максимізації рівня ефективності економіки обмежені ресурси мають бути розподілені пропорційно до структури матеріальних потреб. Це передбачає оптимізацію їх розподілу між виробництвом окремих видів продукції, а також між виробництвом споживчих та інвестиційних товарів. У першому випадку найвища ефективність економіки забезпечується за умови досягнення рівноваги між попитом і пропозицією, яка унеможливлює виникнення перевиробництва одних товарів і послуг й недовиробництво інших. У другому випадку найвища ефективність економіки досягається за умов, якщо забезпечується раціональне співвідношення між поточними і перспективними потребами суспільства, тобто коли правильно вирішується альтернатива: «більше сьогодні і менше потім» або «менше сьогодні і більше потім».

  3. Підвищення продуктивності ресурсів. Співвідношення між результатами виробництва і витратами ресурсів залежить від продуктивності окремих видів ресурсів: продуктивності праці та продуктивності капіталу. Зростання продуктивності ресурсів зумовлює збільшення кількості вироблених товарів і послуг у розрахунку на одиницю відповідного ресурсу.