Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pitannya_do_DEK+ відповіді.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.64 Mб
Скачать
  1. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, карта ізоквант. Гранична норма технологічного заміщення факторів виробництва.

а) крива однакового обсягу продукції — ізокванта;

б) лінія однакових витрат - ізокоста.

Двофакторна виробнича функція моделює виробничий процес, у якому змінними є обсяг використання двох факторів виробництва, але обсяг виготовленої продукції при цьому инпі;ігп.ся незмінним.

Для побудови двофакторної функції у графічній формі слід вибрати в усі комбінації річ уран, що забезпечують той самий обсяг випуску, і нанести відповідні точки на координатну 11 ні хініну. Якщо з'єднати ці точки, отримаємо лінію незмінного випуску - ізокванту.

Ізокванта - це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів (праці та ьаигкиїу), які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції (Рис. 7.2а).

Карта ізоквант - сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску продукції

Властивості кривих ізоквант:

  • Чим далі крива від початку координат, тим більшому обсягу продукції вона відповідає.

  • Ізокванта має спадний нахил, так як зростаючий графік ізокванти не відповідає умові виробничої функції.

  • Ізокванти не перетинаються.

Різні комбінації факторів виробництва (в межах ізокванти) забезпечують виробництво певної кількості продукції, а це означає, що ці фактори деякою мірою є взаємозамінними. Взаємозамінність виробничих ресурсів у кожній точці ізокванти є різною. Для означення рівня взаємозамінності факторів виробництва використовують граничну норму технологічного заміщення (MRTS).

Гранична норма технологічного заміщення показує, на скільки одиниць має зменшитися виробниче споживання одного ресурсу в обмін на збільшення кількості споживання іншого ресурсу на одиницю за умови, що обсяг виробництва залишається незмінним

Гранична норма технологічної заміни праці капіталом визначається за формулою:

MRTSlk — —

Гранична норма технологічної заміни капіталу праціею визначається за формулою:

Д К

MRT5KL = - -

Форма ізокванти показує, що гранична норма технологічного заміщення капіталу працею зростає при просуванні вниз уздовж ізокванти.

Крайні величини граничної норми технологічного заміщення визначають крайні форми кривої ізокванти:

а) MRTSlk = 0. Дана ситуація характеризує виробництво, при якому праця і капітал є взаємодоповнюючими і вони абсолютно не взаємозамінюються один одним (Рис. 7.3а).

б) MRTSlk = 1. В даному випадку фактори праця і капітал наділені абсолютною взаємозамінністю

В довгостроковому періоді для максимізації прибутків підприємство нарощуватиме обсяг виробництва. Для переміщення на вищу криву ізокванти необхідно залучити більшу кількість факторів виробництва. Якщо допустити, що забезпечується пропорційне нарощування праці і капіталу, то можна розглядати три варіанти ефекту від масштабів виробництва.

Ефект масштабу - співвідношення між зростанням витрат ресурсів і зростанням обсягів виробництва:

  • Зростаючий ефект від зміни масштабу виробництва - ситуація, коли обсяг виробництва збільшується відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів (Рис. 7.4а).

  • Сталий (постійний) ефект від зміни масштабу виробництва - ситуація, коли приріст обсягу виробництва відповідає приросту витрат факторів виробництва (Рис. 7.46).

Спадний ефект від зміни масштабу виробництва - ситуація, коли зростання обсягу виробництва відбувається нижчими темпами, ніж збільшення витрат факторів виробництва.

  1. Концепція витрат в економіці. Економічні і бухгалтерські підходи до визначення витрат.

  2. Витрати виробництва в короткостроковому періоді. Економічні категорії витрат та типовий характер їх змін.

  3. Витрати виробництва в довгостроковому періоді та стратегічна поведінка виробника.

  4. Концепція мінімально ефективного розміру підприємства (МЕР).

Перехід на нові масштаби виробництва в довгостроковому періоді може спровокувати три ефекти масштабу:

  • зростаючий - дає економію витрат на масштабі, тобто витрати на одиницю продукції зменшуються з нарощуванням обсягів випуску;

  • постійний — спричинює незмінність довгострокових середніх витрат;

  • спадний - втрати на масштабі, тобто середні витрати зі збільшенням обсягів випуску зростають.

Мінімально ефективний розмір підприємства - це той найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

Розглянемо сутність концепції мінімально ефективного розміру підприємства за різних випадків ефекту масштабу виробництва:

  1. Ситуація, коли зростаючий ефект масштабу незначний і швидко себе вичерпує, тому мінімально ефективний розмір підприємства відповідає невеликим обсягам виробництва. В таких галузях існує значна кількість порівняно дрібних виробників, а великі фірми не будуть більш ефективними. Цс типовий ринок вільної конкуренції (хлібопекарська, галузі легкої промисловості). (Рис. 8.6а)

Ситуація, коли економія на масштабі швидко наростає, а далі до значних обсягів виробництва зберігаються незмінні витрати. В такій галузі фірма досягає мінімуму середніх витрат на відносно низьких обсягах виробництва Qu тому буде конкурентоспроможною поряд із середніми і великими підприємствами, які мають такі самі середні витрати (на відрізку Q1Q2)- В галузях з такими умовами формування середніх витрат і можуть співіснувати підприємства різних розмірів, вони будуть однаково ефективними (галузі з виготовлення меблів, книг). (Рис. 8.66)

  1. Ситуація, коли зростаючий ефект масштабу спостерігається на досить тривалому відрізку, а спадний ефект віддалений. Мінімальних витрат фірма може досягти за дуже високих обсягів виробництва. Це означає, що достатню ефективність матимуть лише гігантські підприємства; малі підприємства не зможуть забезпечити таких низьких витрат, тому будуть неконкурентоспроможними (алюмінієва, машинобудівна, сталеплавильна промисловість)