10. Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни товару. Побудова лінії «ціна-споживання».

Зміну рівноваги споживача може викликати і зміна ціни на одне або кілька благ. Для графічного аналізу зробимо припущення, що ціна X зменшується, а ціна У і дохід споживача залишаються незмінними

При зміні ціни одного з благ змінюється рівновага споживача. Поєднання точок рівноваги на кожному етапі зміни ціни утворюють лінію «ціна-споживання».

Лінія “ціна-споживання’' - це крива, яка проходить через усі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями цін одного з товарів за умови незмінності всіх інших факторів попиту. Нахил і конфігурація даної лінії залежать від категорії товарів, до яких відносять товари X та У.

Лінія “ціна-споживання” для взаємодоповнюючих товарів має додатній нахил (Рис. 4.3).

Лінія “ціна-споживання” для взаємозамінних товарів має від’ємний нахил Важливу роль при цьому відіграють ефекти доходу і заміщення.

Ефект доходу - полягає в тому, що при зниженні ціни на благо X споживач може придбати його в більшій кількості, так як його реальні доходи зросли.

Ефект заміщення - передбачає, що споживач готовий купити блага X (при зменшенні ціни на нього) навіть на більшу суму, ніж раніше за рахунок зменшення споживання інших благ.

11. Утворення «надлишку споживача» та його графічне зображення.

Кожен споживач визначає для себе граничну максимальну суму грошей, яку він міг би заплатити за товар згідно зі своєю оцінкою його граничної корисності. Ця готовність платити є показником сприйняття цінності товару споживачем. У таблиці 4.1 представлені дані про готовність платити чотирьох покупців. Побудована за готовністю платити крива попиту має вигляд ламаної лінії (Рис. 4.5). Якщо товар буде продаватись за ціною 70 грн., то на ринку залишаться 3 покупці, які куплять по одній одиниці товару. Перший покупець, який міг би заплатити максимум 100 грн., вважає, що зекономив ЗО грн., другий, готовий платити максимум 80 грн., зекономив 10 грн., а третій заплатить суму, яку готовий був платити. Четвертий покупець взагалі залишить ринокграничного споживача, того, хто готовий першим залишити ринок за найменшого підвищення ціни. Це третій споживач: як тільки ціна перевищить 70 грн., він виходить з ринку. Уявна економія, яку одержали два перших покупця, складає загальну суму споживчого надлишку - Ф > грн.

Споживчий надлишок — це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він пред’являє попит, і фактично заплаченою сумою.

Величина сукупного надлишку вимірюється площею фігури, обмеженої кривою

ринкового попиту, лінією ринкової ціни та віссю ординат. На рис. 4.6. за початковою ціною Р_]

споживчому надлишку відповідає площа трикутника А. Якщо ціна знизилася від Р_[ до Р_:,

споживчий надлишок буде визначати сукупність площ Л+В + С. Зниження ціни покращить рівень добробуту не тільки початкових споживачів даного товару, але й інших, які отримали можливість купувати цей товар.

12. Попит і закон попиту як один із основних законів функціонування ринкової системи. Цінові та нецінові детермінанти попиту.

Попит - це та кількість товарів і послуг, яку споживач готовий придбати на даний момент часу при заданому рівні ціни.

Індивідуальний попит - це попит зі сторони одного споживача на один конкретний товар. Ринковий попит — цс попит всіх споживачів на ринку на один конкретний товар, тобто цс

сума всіх індивідуальних попитів споживачів певного товару. Як видно з даної таблиці, при ціні Рі тільки споживач «З» виявлятиме інтерес до придбання товару X, тому ринковий попит збігатиметься з індивідуальним попитом споживача «З». Якщо ціна знизиться до рівня Р2, то ринковий попит будуть формувати уже два споживача, а при ціні Рз і Р4 - усі три.

Аналітично попит виражається формулою:

£> =/(Р)

Графічно - у вигляді спадної кривої.

Закон попиту - при всіх інших рівних умовах, чим меншою буде ціна товару, тим більше цього товару захоче придбати споживач і навпаки.

В основі низхідного характеру попиту лежать два ефекти:

• ефект доходу - при зниженні ціни зростають реальні доходи споживача і він може купити товару вже більше;

• ефект заміщення - при зниженні ціни споживач готовий витратити на цей товар навіть більше коштів, ніж раніше за рахунок зменшення споживання інших благ.

В окремих випадках можна зустріти заперечення закону попиту, коли при зростанні ціни товару зростає попит на цей товар. Таке явище отримало назву парадоксу Гіффена.

Існують певні соціальні ефекти, які ускладнюють зв’язок між індивідуальним та ринковим попитом:

• Ефект юрби - полягає в тому, що споживач вирішує придбати певний товар тому, що він є у більшості споживачів.

• Ефект сноба - полягає в тому, що споживач відмовляється від придбання певного товару тому, що він є у всіх,

• Ефект Веблена - передбачає, що споживач купує певний товар для того, щоб справити враження на оточуючих (навіть якщо ціна перевищує корисність).