4. Динаміка зміни сукупної і граничної корисності. Перший закон Госсена.

Рис. 2.1. Сукупна і гранична корисність

Як видно з графіка 2.1а, гранична корисність кожної наступної одиниці блага має тенденцію до зниження. Коли гранична корисність дорівнює нулю (МІІ=0), то сукупна корисність максимальна (Тії - тах), тобто на цьому етапі досягається повне задоволення погреби і подальше споживання вже приносить шкоду і зумовлює зниження сукупної корисності. Така закономірність отримала назву закону спадної граничної корисності або перший закон Госсена, який включає дві частини:

а) в одному неперервному процесі споживання корисність кожної подальшої одиниці блага спадає (Рис. 2.2а);

б) при повторному процесі споживання спадає корисність перших одиниць спожитого блага (Рис. 2.26).

Рис.2.2. Перший закон Госсена

З даного закону є певні виключення. Так, наприклад, у випадку з колекціонуванням гранична корисність буде зростати. У випадку сукупної корисності теж є виключення. Так, якщо аналізувати анти благо, то найбільша сукупна корисність буде тоді, коли обсяг спожитого блага дорівнює нулю.

5. Система переваг споживача та її основні елементи в ординалістській теорії поведінки споживача.

Ординалістський підхід (порядковий) передбачає, що споживач, який діє раціонально, ранжує свої переваги і здатний визначити, які потреби є першочерговими, а які другорядними. Для аналізу категорії корисності з ординалістських позицій використовують криві байдужості (криві Хікса). Дані криві дозволяють відповісти на питання, як споживач бути ранжувати певні альтернативні набори благ.

6. Криві байдужості та їх основні властивості.

Крива байдужості - це лінія на площині, яка представляє собою альтернативні варіанти наборів товарів X та У, що забезпечують споживачеві однаковий рівень корисності. Тобто, кожна точка даної кривої відповідає одному і тому самому рівню корисності, при різних комбінаціях X та У.

Сукупність кривих байдужості на площині утворюють карту кривих байдужості. (Рис.3.1)

Основні властивості кривих байдужості:

-Чим далі крива байдужості знаходиться від початку координат, тим більшому рівню корисності вона відповідає.

-Криві байдужості мають спадний нахил.

-Криві байдужості можна провести через будь-яку точку на площині.

-Криві байдужості є випуклими до початку координат.

-Криві байдужості ніколи не перетинаються.

7. Бюджетне обмеження та можливості споживача.

При здійсненні споживчого вибору індивід керується не лише рівнем корисності благ, а й враховує ще й бюджетні обмеження. Графічно бюджетне обмеження відображається бюджетною лінією (Рис. 3.6) Бюджетна лінія - це пряма на площині, яка відображає різні комбінації двох благ X та У при однаковій сумі витрат на них. Тобто кожна точка даної лінії відображає однакову суму витрат на придбання різних комбінацій X та У.

Рівняння бюджетного обмеження:

I ⁼ Рхйх + Ру<2у

р_к

Нахил бюджетної лінії - -

^РУ

Точки дотику бюджетної лінії до осей координат показують максимальну кількість того чи іншою іпіііііі, яку споживач може придбати в межах свого бюджету (дохода). Таку кількість можна помірній їй формулами:

В загальному бюджетна лінія має наступні властивості:

• Має від’ємний нахил, тобто споживач готовий відмовитися від певної кількості товару заради додаткового споживання іншого.

• Зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз, відповідно збільшуючи або зменшуючи купівельну спроможність споживача.

• Зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії, що впливає на можливість купівлі одного з товарів.

Показує множину можливого вибору споживчих кошиків.