
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Політична економія»
- •Виникнення та основні етапи розвитку політичної економії як науки.
- •Предмет, методи та функції політичної економії. Місце політичної економії в системі економічних наук.
- •Економічні закони і категорії політичної економії.
- •Фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •Виробничий потенціал суспільства і межа виробничих можливостей.
- •Економічні потреби, їх сутність і класифікація. Закон зростання потреб та механізм його дії.
- •Сутність і класифікація економічних інтересів. Взаємозв’язок потреб, економічних інтересів і виробництва.
- •Економічна система, її сутність і структурні елементи.
- •Типи економічних систем та їх риси.
- •Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи.
- •Економічний зміст та юридична форма власності.
- •Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства.
- •Виникнення товарного виробництва, його сутність і основні ознаки.
- •Товар і його властивості.
- •Суть і функції грошей. Грошовий обіг та його закони.
- •Сутність, причини, види та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Прибуток як економічна категорія. Види прибутку.
- •Ринок: суть, структура, функції. Класифікація ринків.
- •Конкуренція, її сутність, види та функції. Методи конкурентної боротьби.
- •Форми конкуренції і моделі ринків.
- •Інфраструктура ринку, її елементи та функції.
- •Кредит, його функції і форми.
- •Суть і функції домогосподарства.
- •Доходи домогосподарств і їх розподіл.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств.
- •Суть підприємництва та його принципи. Види підприємницької діяльності.
- •Капітал підприємства і його кругообіг.
- •Форми заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата.
- •Земельна рента та її форми.
- •Методи та форми державного регулювання економіки.
- •Сутність і види економічного відтворення.
- •Безробіття в ринковій економіці: його види та соціально-економічні наслідки.
- •2. Види та соціально-економічні наслідки безробіття.
- •Господарський механізм, його сутність, структура та функції.
- •Закономірності і етапи розвитку капіталістичної економічної системи.
- •Сутність змішаної економіки та механізм її функціонування.
- •Соціалістична економічна система та її еволюція.
- •Сутність, риси і типи перехідної економіки.
- •Міжнародний поділ праці та його форми.
- •Міжнародна економічна інтеграція та її форми.
- •Міжнародні економічні зв’язки та їх форми.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Мікроекономіка»
- •Предмет і метод мікроекономіки. Мікросистема, її роль у функціонуванні ринкової економіки.
- •Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів.
- •Корисність в теорії поведінки споживача: кардиналістський та ординалістський підходи.
- •Динаміка зміни сукупної і граничної корисності. Перший закон Госсена.
- •Система переваг споживача та її основні елементи в ординалістській теорії поведінки споживача.
- •Криві байдужості та їх основні властивості.
- •Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •Співставлення кривих байдужості з бюджетним обмеженням.
- •Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу. Графічний аналіз лінії «дохід-споживання». Крива Енгеля. Закон Енгеля.
- •Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни товару. Побудова лінії «ціна-споживання».
- •Утворення «надлишку споживача» та його графічне зображення.
- •Попит і закон попиту як один із основних законів функціонування ринкової системи. Цінові та нецінові детермінанти попиту.
- •Цінові та нецінові детермінанти попиту.
- •Пропозиція та закон пропозиції. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції.
- •Концепція цінової еластичності попиту та пропозиції. Методологічні особливості обрахунку показників еластичності.
- •Виробництво в короткостроковому періоді. Виробнича функція з одним змінним фактором. Поняття продуктивності факторів виробництва.
- •Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, карта ізоквант. Гранична норма технологічного заміщення факторів виробництва.
- •Ринок досконалої конкуренції та його основні ознаки.
- •Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції: його графічне зображення.
- •Праця як фактор виробництва, її мобільність. Формування галузевого та ринкового попиту на працю.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Макроекономіка»
- •Об’єкт і предмет макроекономіки. Позитивна і нормативна функції макроекономіки.
- •Суть та методологічні принципи побудови системи національних рахунків. Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •Валовий внутрішній продукт (ввп) як основний і узагальнюючий показник обсягу національного виробництва та методи його обрахунку.
- •Роль ціни в обчисленні макроекономічних показників. Номінальні і реальні величини. Цінові індекси.
- •Нецінові чинники сукупного попиту
- •Суть сукупної пропозиції в національній економіці. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.
- •Сукупний попит, сукупне пропонування як модель економічної рівноваги.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
- •Періодизація історичного розвитку господарських систем.
- •Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
- •Особливості господарського розвитку Стародавніх Греції та Риму.
- •Господарська діяльність в первісній історії України.
- •Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу.
- •Економічна думка Стародавньої Греції.
- •Особливості економічної думки Стародавнього Риму.
- •Криза рабовласницької системи господарства та причини загибелі античного світу.
- •Основні риси феодального господарства. Види рентних відносин. Середньовічне місто та торгівля.
- •Господарство та пам’ятки економічної думки Київської Русі.
- •Економічні погляди фізіократів.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.
- •Промисловий переворот у провідних країнах світу.
- •Зародження, виникнення та еволюція класичної школи політичної економії.
- •Відображення економічних теорій в українській думці (ф. Прокопович, г. Сковорода, т. Степанов, і. Вернадський, д. Журавський, в. Каразін).
- •Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.
- •Маржинальний напрям економічної думки. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.
- •Господарський розвиток України у іі пол. Хіх – поч. Хх ст. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (м. Драгоманов, с. Подолинський).
- •Демократична економічна думка представників Галичини (м. Павлик, і. Франко).
- •Столипінська аграрна реформа.
- •Економічні теорії м. Туган-Барановського та економіко-математичні дослідження є. Слуцького.
- •Причини та наслідки Першої світової війни.
- •Виникнення кейнсіанства та теоретична система Дж. Кейнса. Поширення кейнсіанства у різних країнах.
- •Структурні зміни світового господарства у іі пол. Хх ст. План Маршала. Бреттон-Вудська угода.
- •Утворення та розвиток єес.
- •Зародження інституціоналізму.
- •Теорії системної трансформації капіталізму.
- •Економічне зростання у післявоєнний період. Неокейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання.
- •Актуалізація неокласики в економічній думці (монетаризм, економічні теорії пропозиції та раціональних очікувань).
- •Неоконсервативні реформи державного регулювання («рейганоміка», «тетчеризм»).
- •Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •Становлення адміністративно-командної системи срср.
- •Застійні явища в радянській економіці у 70-х – першій половині 80-х рр. Пошук шляхів реформування господарської системи срср у другій половині 80-х рр.
- •Проблеми реструктуризації господарського комплексу та формування основ національної системи господарства в Україні на поч. 90-х рр. Хх ст.
- •Економічні перетворення в Україні другої половини 90-х рр. Хх ст. Та їхні наслідки.
- •Перспективні напрямки господарського розвитку України.
Міжнародна економічна інтеграція та її форми.
Економічна інтеграція („інтер” з латині — цілий) — це широке міждержавне об'єднання, яке діє відповідно до спеціальних угод і має певну організаційну структуру (включаючи спільні керівні та інші установи). У межах такого об'єднання на території країн-учасниць розгортаються різні види господарської діяльності на особливих пільгових, порівняно з рештою країн, умовах. Йому притаманні глибший міжнародний поділ праці, посилений обмін товарами, послугами, капіталами, робочою силою, прискорення усуспільнення виробництва.
Розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений такими факторами:
– економічним розвитком країн, груп і регіонів світу в умовах нерівномірності розподілу ресурсів;
– закономірностями НТП;
– тенденціями демографічної ситуації;
– наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем;
– швидким розвитком транспортно-комунікаційних мереж;
– ринковою „уніфікацією” економічного розвитку.
Економічна інтеграція розвивається від простих до більш складних форм.
Найпростішою формою об'єднання є зона преференційної торгівлі, яка передбачає пільговий торговельний режим. Це означає, що дві або більше країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, одночасно зберігаючи їх відносно до інших країн. Найбільш показовим прикладом такої форми є Преференційна система Британської Співдружності (1932), яка об'єднувала 48 держав.
1. Зона вільної торгівлі — це інтеграційне об'єднання держав у сфері торговельних відносин, в якому відміняються мита, що регулюють їхні госпо дарські зв'язки.
При цьому країни — учасниці зони вільної торгівлі зберігають митні бар'єри, спрямовані проти країн, що не входять до зони. Приклади:
зона вільної торгівлі між США, Канадою і Мексикою;
Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ);
ЛАВТ (Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі — до 1980 р.).
II. Митний союз — це інтеграційне об'єднання, в якому відміняються мита між країнами-учасницями і встановлюються єдині мита стосовно третіх країн (зовнішні митні тарифи).
Митний союз поширюється лише на зовнішньоторговельну політику країн-учасниць. І зона зовнішньої торгівлі, і митний союз — це початкові форми МЕІ. Приклади:
Центральноамериканський спільний ринок — ЦАСР;
Співтовариство і спільний ринок країн Карибського басейну — КАРІКОМ;
Андська група — Болівія, Чилі, Колумбія, Еквадор та інші.
III. Спільний ринок — це інтеграційне об'єднання, в якому здійснюється вільний рух товарів, послуг, капіталів і робочої сили, відбувається господар ська взаємодія між країнами у сфері виробництва.
Приклад:
• ЄС (інших поки що немає).
IV. Економічний союз — це інтеграційне об'єднання, де поряд з вільним переміщенням капіталів, робочої сили, товарів, послуг, розвитком виробничої інтеграції здійснюється узгодження загальної економічної політики країн-учасниць.
Приклад:
• з 1999 р. в ЄС проводиться єдина грошова політика і введено спільну грошову одиницю — євро. Це полегшує взаєморозрахунки і сприяє поглиб ленню інтеграційних процесів у рамках ЄС.
Економічний союз передбачає:
уніфікацію кредитно-грошових відносин;
уніфікацію соціальної політики;
уніфікацію стратегії економічного розвитку;
уніфікацію оподаткування;
створення наднаціональних органів,
Найбільш складною формою економічної інтеграції є економічний (і валютний) союз, який об'єднує всі названі вище форми з проведенням спільної економічної і валютно-фінансової політики. Перетворення ЕЄС в Європейський Союз (ЄЄ) — крок у цьому напрямі. Економічна інтеграція повинна завершуватися політичною, що означає створення політичного союзу. Останній передбачає ліквідацію політичних кордонів між державами, тобто фактично їх об'єднання у федеративну державу.
У різних регіонах земної кулі в середині 1990-х рр. склались, за даними ГАТТ/ВТО, близько 30 інтеграційних угруповань різного типу. Вони суттєво відрізняються одне від одного як за характером відносин, що виникають між країнами-учасницями, так і за результатами діяльності.
Провідними міжнародними регіональними економічними об'єднаннями є: Європейський Союз, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Всесвітня торговельна організація — ВТО (колишня ГАТТ), Європейська Асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) та ін.
У своїй еволюції ЄС пройшов усі основні форми інтеграції: зону вільної торгівлі, митний союз, економічний союз, політичний союз (становлення ще не завершено). При цьому неодноразово змінювалась назва даного інтеграційного угруповання, що відображує його еволюцію.
Сьогодні членами ЄС є 15 країн з населенням близько 370 млн. чоловік, які прагнуть до економічної та політичної єдності, частково відмовляючись від своїх національних суверенітетів. Згідно з підписаним між ними Договором (1992 р.) в їх межах не повинно бути національних кордонів і перепон на шляху переміщень робочої сили, капіталів, товарів і послуг. З цією метою мають бути введені єдині: громадянський паспорт, система комунікацій і транспорту, спільна митна система, податки.
V. Політичний союз — це об'єднання держав, що здійснює повну економічну інтеграцію і доповнює її узгодженням політичних дій, прийняттям і виконанням спільних політичних рішень.
Повна економічна інтеграція досягається на рівні економічного союзу.
Приклад політичного союзу:
• створення Європейського парламенту, мета якого — повне об'єднання Європи (мирне співіснування, господарське співробітництво).
Формування інтеграційних угруповань у світовому господарстві здійснюється за такими напрямами:
створення національних органів, які здійснюють управління інтеграційними процесами;
укладення двосторонніх угод між зацікавленими країнами з метою розвитку взаємних інтеграційних процесів;
створення наднаціональних органів з управління інтеграційними процесами;
розвиток транснаціональних форм господарського життя (ТНК);
проведення багатосторонніх та міждержавних переговорів з проблем розвитку інтеграції;
участь у діяльності міжнародних економічних організацій;
створення й участь у розвитку міжнародних економічних інтеграційних угруповань.
У сучасних умовах розвиток МЕІ характеризується певними тенденціями. Зазначимо основні тенденції розвитку МЕІ:
динамізм процесів МЕІ (інтеграційні процеси охоплюють усі галузі економіки у все більшому масштабі);
нерівномірність розвитку і реалізації форм МЕІ (невисокими темпами розвивається інтеграція в провідних галузях господарства, які визначають НТП, що пояснюється конкуренцією);
розвиток поряд з інтеграційними дезінтеграційних процесів;
переважний розвиток регіональних міжнародних економічних угруповань;
формування реальних умов для розвитку глобальної, світової економічної інтеграції.
Основними наслідками розвитку західноєвропейської інтеграції є економія на масштабах виробництва, зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції, розширення її асортименту. Інтеграція допомогла західноєвропейському капіталу на рівні протистояти своїм основним конкурентам, перш за все США і Японії.
Другим угрупованням промислово розвинутих країн стає Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), яка об'єднала США, Канаду і Мексику і набула чинності з 1 січня 1994 р. Утворення даного союзу було ініційовано, значною мірою, адміністрацією США під натиском американських корпорацій. До нього також підштовхували радикальні зміни у політичній та економічній ситуації у світі на початку 1990-х рр.: ЄС різко прискорив розширення і поглиблення інтеграційних процесів; Японія, Китай і країни Південно-Східної Азії стрімко нарощували економічний потенціал; посилилось азіатське економічне співробітництво.
Тенденція до економічної інтеграції отримала поширення і серед країн, що розвиваються. У Латинській Америці, Африці, Азії виникло близько 20 економічних угруповань. Причини інтеграції розвинутих країн та країн, що розвиваються, різні. У випадку з розвинутими країнами інтеграція породжується високим рівнем розвитку продуктивних сил, що переросли національні межі, і прагненням підприємств розширити сферу свого панування. Щодо країн, що розвиваються, то економічна інтеграція породжується скоріше низьким рівнем розвитку економіки, прагненням завдяки об'єднанню створити кращі умови для індустріалізації і становлення національної економіки, послабити свою економічну залежність від західних держав.
У Латинській Америці ще на початку 1960-х рр. були створені два економічних угруповання — Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі (ЛАВТ), яку пізніше перетворили в Латиноамериканську асоціацію інтеграції, і Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР). Крім того, в цьому регіоні виникли Андський пакт розвитку (МЕРКОСУР), Карибське співтовариство (КАРИКОМ).
В Африці діють два економічних угруповання західноафриканських країн — ЕКОВАС і КЕАО та ряд інших. В Азії вирішальну і зростаючу роль відіграє АСЕАН. Розширюється Організація економічного співробітництва, що об'єднує країни Центральної Азії.