- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Політична економія»
- •Виникнення та основні етапи розвитку політичної економії як науки.
- •Предмет, методи та функції політичної економії. Місце політичної економії в системі економічних наук.
- •Економічні закони і категорії політичної економії.
- •Фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •Виробничий потенціал суспільства і межа виробничих можливостей.
- •Економічні потреби, їх сутність і класифікація. Закон зростання потреб та механізм його дії.
- •Сутність і класифікація економічних інтересів. Взаємозв’язок потреб, економічних інтересів і виробництва.
- •Економічна система, її сутність і структурні елементи.
- •Типи економічних систем та їх риси.
- •Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи.
- •Економічний зміст та юридична форма власності.
- •Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства.
- •Виникнення товарного виробництва, його сутність і основні ознаки.
- •Товар і його властивості.
- •Суть і функції грошей. Грошовий обіг та його закони.
- •Сутність, причини, види та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Прибуток як економічна категорія. Види прибутку.
- •Ринок: суть, структура, функції. Класифікація ринків.
- •Конкуренція, її сутність, види та функції. Методи конкурентної боротьби.
- •Форми конкуренції і моделі ринків.
- •Інфраструктура ринку, її елементи та функції.
- •Кредит, його функції і форми.
- •Суть і функції домогосподарства.
- •Доходи домогосподарств і їх розподіл.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств.
- •Суть підприємництва та його принципи. Види підприємницької діяльності.
- •Капітал підприємства і його кругообіг.
- •Форми заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата.
- •Земельна рента та її форми.
- •Методи та форми державного регулювання економіки.
- •Сутність і види економічного відтворення.
- •Безробіття в ринковій економіці: його види та соціально-економічні наслідки.
- •2. Види та соціально-економічні наслідки безробіття.
- •Господарський механізм, його сутність, структура та функції.
- •Закономірності і етапи розвитку капіталістичної економічної системи.
- •Сутність змішаної економіки та механізм її функціонування.
- •Соціалістична економічна система та її еволюція.
- •Сутність, риси і типи перехідної економіки.
- •Міжнародний поділ праці та його форми.
- •Міжнародна економічна інтеграція та її форми.
- •Міжнародні економічні зв’язки та їх форми.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Мікроекономіка»
- •Предмет і метод мікроекономіки. Мікросистема, її роль у функціонуванні ринкової економіки.
- •Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів.
- •Корисність в теорії поведінки споживача: кардиналістський та ординалістський підходи.
- •Динаміка зміни сукупної і граничної корисності. Перший закон Госсена.
- •Система переваг споживача та її основні елементи в ординалістській теорії поведінки споживача.
- •Криві байдужості та їх основні властивості.
- •Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •Співставлення кривих байдужості з бюджетним обмеженням.
- •Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу. Графічний аналіз лінії «дохід-споживання». Крива Енгеля. Закон Енгеля.
- •Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни товару. Побудова лінії «ціна-споживання».
- •Утворення «надлишку споживача» та його графічне зображення.
- •Попит і закон попиту як один із основних законів функціонування ринкової системи. Цінові та нецінові детермінанти попиту.
- •Цінові та нецінові детермінанти попиту.
- •Пропозиція та закон пропозиції. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції.
- •Концепція цінової еластичності попиту та пропозиції. Методологічні особливості обрахунку показників еластичності.
- •Виробництво в короткостроковому періоді. Виробнича функція з одним змінним фактором. Поняття продуктивності факторів виробництва.
- •Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, карта ізоквант. Гранична норма технологічного заміщення факторів виробництва.
- •Ринок досконалої конкуренції та його основні ознаки.
- •Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції: його графічне зображення.
- •Праця як фактор виробництва, її мобільність. Формування галузевого та ринкового попиту на працю.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Макроекономіка»
- •Об’єкт і предмет макроекономіки. Позитивна і нормативна функції макроекономіки.
- •Суть та методологічні принципи побудови системи національних рахунків. Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •Валовий внутрішній продукт (ввп) як основний і узагальнюючий показник обсягу національного виробництва та методи його обрахунку.
- •Роль ціни в обчисленні макроекономічних показників. Номінальні і реальні величини. Цінові індекси.
- •Нецінові чинники сукупного попиту
- •Суть сукупної пропозиції в національній економіці. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.
- •Сукупний попит, сукупне пропонування як модель економічної рівноваги.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
- •Періодизація історичного розвитку господарських систем.
- •Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
- •Особливості господарського розвитку Стародавніх Греції та Риму.
- •Господарська діяльність в первісній історії України.
- •Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу.
- •Економічна думка Стародавньої Греції.
- •Особливості економічної думки Стародавнього Риму.
- •Криза рабовласницької системи господарства та причини загибелі античного світу.
- •Основні риси феодального господарства. Види рентних відносин. Середньовічне місто та торгівля.
- •Господарство та пам’ятки економічної думки Київської Русі.
- •Економічні погляди фізіократів.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.
- •Промисловий переворот у провідних країнах світу.
- •Зародження, виникнення та еволюція класичної школи політичної економії.
- •Відображення економічних теорій в українській думці (ф. Прокопович, г. Сковорода, т. Степанов, і. Вернадський, д. Журавський, в. Каразін).
- •Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.
- •Маржинальний напрям економічної думки. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.
- •Господарський розвиток України у іі пол. Хіх – поч. Хх ст. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (м. Драгоманов, с. Подолинський).
- •Демократична економічна думка представників Галичини (м. Павлик, і. Франко).
- •Столипінська аграрна реформа.
- •Економічні теорії м. Туган-Барановського та економіко-математичні дослідження є. Слуцького.
- •Причини та наслідки Першої світової війни.
- •Виникнення кейнсіанства та теоретична система Дж. Кейнса. Поширення кейнсіанства у різних країнах.
- •Структурні зміни світового господарства у іі пол. Хх ст. План Маршала. Бреттон-Вудська угода.
- •Утворення та розвиток єес.
- •Зародження інституціоналізму.
- •Теорії системної трансформації капіталізму.
- •Економічне зростання у післявоєнний період. Неокейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання.
- •Актуалізація неокласики в економічній думці (монетаризм, економічні теорії пропозиції та раціональних очікувань).
- •Неоконсервативні реформи державного регулювання («рейганоміка», «тетчеризм»).
- •Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •Становлення адміністративно-командної системи срср.
- •Застійні явища в радянській економіці у 70-х – першій половині 80-х рр. Пошук шляхів реформування господарської системи срср у другій половині 80-х рр.
- •Проблеми реструктуризації господарського комплексу та формування основ національної системи господарства в Україні на поч. 90-х рр. Хх ст.
- •Економічні перетворення в Україні другої половини 90-х рр. Хх ст. Та їхні наслідки.
- •Перспективні напрямки господарського розвитку України.
Економічні закони і категорії політичної економії.
Економічна категорія — це найбільш загальні, логічні поняття, теоретичне вираження економічних явищ і процесів, які реально існують.
Сутність економічної категорії визначається такими критеріями:
– відображає не природні властивості речей і предметів, а характерну властивість певної системи (елементу, ланки) економічних відносин людей;
– має об'єктивний характер, оскільки відбиває об'єктивну дійсність;
– має історичний характер, оскільки значна частина категорій політичної економії на певному етапі розвитку суспільного виробництва відмирає.
Політичної економії широко використовує такі категорії: власність, товар, вартість, гроші, капітал, капіталістична економіка, ринок, наймана праця, заробітна плата.
Економічний закон виявляє суттєві, стійки і необхідні причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності даного економічного процесу. Економічні закони, як і закони природи, мають об’єктивний характер, тобто виникають та існують незалежно від волі та свідомості людей, однак вони відрізняються від законів природи тим, що виникають лише в процесі економічної діяльності людей і діють не вічно.
Економічна наука класифікує економічні закони наступним чином:
– всезагальні закони, які властиві будь-якому типу економічної системи (закон зростання потреб, закон продуктивності праці, закон відтворення);
– особливі економічні закони — виражають такі особливості економічних відносин, які є спільними для декількох типів економічних систем. До них належать насамперед закони товарного виробництва і ринку;
– специфічні економічні закони — діють лише в умовах певного економічного ладу, наприклад капіталістичного чи соціалістичного.
У сукупності всі ці закони формують систему законів економіки та закономірності її розвитку.
Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що містять певні допущення, усереднення, які відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. Як і економічні закони, вони також віддзеркалюють взаємозв’язки економічних явищ, але менш стійкі і мають менш обов’язковий характер.
Таким чином, ми вияснили, що економічна категорія — це узагальнююче поняття, яке виражає істотні сторони економічних явищ і процесів, відбиває глибинні процеси економічного розвитку, економічний закон — це стійкий, істотний, причинно-наслідковий зв’язок і взаємозалежність у явищах і процесах економічного життя, економічний принцип — узагальнення, яке лежить в основі певного економічного явища, становить його першооснову.
Фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
Суспільне виробництво - це цілеспрямована діяльність людей по створенню матеріальних і нематеріальних благ (послуг), необхідних для їх існування і розвитку.
Основні риси виробництв:
завжди є суспільним виробництвом;
має безперервний характер розвитку, постійно повторюється, тобто відтворюється
у процесі виробництва виникають економічні відносини між людьми;
є важливою складовою частиною тієї чи іншої соціально-економічної системи.
Благо - це все те, що може задовольняти потреби людини. Вони поділяються на економічні і неекономічні. Економічні блага створюються людиною, а неекономічні – даються природою.
Послуга це – діяльність, благо, що задовольняє потреби індивіда і може мати і не мати матеріальну форму.
Особливості послуги:
1)послуга полягає в певному корисному ефекті трудової діяльності.
2)послугу не можна накопичити чи транспортувати.
3)процес виробництва послуги збігається з моментом її споживання.
Найважливішими елементами процесу виробництва у будь – якому суспільстві є: праця, предмети праці, засоби праці (рис. 1.).
Праця - свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб. Праця виступає як процес функціонування робочої сили.
Робоча сила — це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує у процесі праці. Іншими словами, робоча сила — це здатність до праці, а праця є процесом функціонування робочої сили.
Предмети праці — всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.
Засоби праці — це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.
Сукупність предметів і засобів праці складають засоби виробництва, які є одним з елементів продуктивних сил.
Фактори виробництва — це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.
В економічній науці поряд з поняттям "фактори виробництва" використовується і така категорія як "ресурси виробництва". Вони становлять сукупність природних, капітальних і людських сил, які потенційно можуть бути використані в процесі виробництва. Фактори виробництва, на відміну від ресурсів, це вже реально використані в процесі виробництва ресурси. Інакше кажучи, фактори виробництва — це "працююч іресурси".
В економічній науці є різні підходи до класифікації факторів виробництва.
Так, марксистська теорія поділяла всі фактори виробництва на дві великі групи: особистий фактор виробництва
речовий фактор виробництва.
Під особистим фактором виробництва розуміють робочу силу як сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини до праці.
Під речовим фактором виробництва розуміють сукупність засобів праці, предметів праці та природних умов.
Однак такий розподіл факторів виробництва не визнається сучасною економічною наукою. У другій половині XIX ст. ряд західних економістів всупереч марксистській класифікації ввели в науковий обіг три фактори виробництва: працю, капітал, землю, кожен із них створює його власнику певний вид доходу.
На початку X X ст. засновник неокласичної теорії А. Маршалл поряд з названими трьома факторами визначив четвертий— підприємницькі здібності щодо організації та управління виробництва.
Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до факторів суспільного виробництва відносить:
землю
працю
капітал
підприємницькі здібності
інформацію
науку
7) екологію
Земля – як фактор виробництва розглядається в 3 аспектах: в промисловості, як місце де розміщують об’єкти торгівлі і виробництва, в с/г як предмет праці, а також як ресурс.
При цьому сама земля в цій сукупності факторів розглядається як основоположний фактор виробництва, що має ряд специфічних ознак:
земля є кількісно обмеженим фактором виробництва;
земля є невідтворюваним фактором виробництва;
земля, на відміну від інших факторів виробництва, є фізично непереміщуваним фактором виробництва;
земля як фактор виробництва при належному її використанні на основі досягнення науково-технічного прогресу та агротехніки має здатність не зношуватись фізично та не старіти морально;
земля широко використовується і в несільськогосподарському виробництві як територія для будівництва виробничих будівель, розміщення транспортних та інших комунікацій, добування корисних копалин та ін.
Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг.
Людський капітал — сформований у результаті інвестицій і накопичений людиною певний запас знань, навичок, здібностей, мотивацій і стан здоров'я, які доцільно й ефективно використовуються в тій чи іншій сфері суспільного виробництва.
Капітал - сукупність технічних, матеріальних засобів, що використовуються для виробництва товарів чи послуг. Цей фактор виявляється в основному в двох формах: натурально-речовій та грошовій. Натурально-речовий склад капіталу представлений машинами, станками, обладнанням, спорудами, транспортними засобами, сировиною, матеріалами, які за діяні у процесі виробництва. Крім того, капітал виступає у вигляді певної суми грошей, необхідної підприємцю, який розпочинає свою діяльність, для придбання матеріально-речових елементів виробництва та наймання робочої сили.
Підприємницькі здібності – це специфічні фактори виробництва, що відображають діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та отримання прибутку.
Інформація - система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності.
Наука - специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання і систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.
Екологічний фактор - система спеціальних видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.