
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Політична економія»
- •Виникнення та основні етапи розвитку політичної економії як науки.
- •Предмет, методи та функції політичної економії. Місце політичної економії в системі економічних наук.
- •Економічні закони і категорії політичної економії.
- •Фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •Виробничий потенціал суспільства і межа виробничих можливостей.
- •Економічні потреби, їх сутність і класифікація. Закон зростання потреб та механізм його дії.
- •Сутність і класифікація економічних інтересів. Взаємозв’язок потреб, економічних інтересів і виробництва.
- •Економічна система, її сутність і структурні елементи.
- •Типи економічних систем та їх риси.
- •Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи.
- •Економічний зміст та юридична форма власності.
- •Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства.
- •Виникнення товарного виробництва, його сутність і основні ознаки.
- •Товар і його властивості.
- •Суть і функції грошей. Грошовий обіг та його закони.
- •Сутність, причини, види та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Прибуток як економічна категорія. Види прибутку.
- •Ринок: суть, структура, функції. Класифікація ринків.
- •Конкуренція, її сутність, види та функції. Методи конкурентної боротьби.
- •Форми конкуренції і моделі ринків.
- •Інфраструктура ринку, її елементи та функції.
- •Кредит, його функції і форми.
- •Суть і функції домогосподарства.
- •Доходи домогосподарств і їх розподіл.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств.
- •Суть підприємництва та його принципи. Види підприємницької діяльності.
- •Капітал підприємства і його кругообіг.
- •Форми заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата.
- •Земельна рента та її форми.
- •Методи та форми державного регулювання економіки.
- •Сутність і види економічного відтворення.
- •Безробіття в ринковій економіці: його види та соціально-економічні наслідки.
- •2. Види та соціально-економічні наслідки безробіття.
- •Господарський механізм, його сутність, структура та функції.
- •Закономірності і етапи розвитку капіталістичної економічної системи.
- •Сутність змішаної економіки та механізм її функціонування.
- •Соціалістична економічна система та її еволюція.
- •Сутність, риси і типи перехідної економіки.
- •Міжнародний поділ праці та його форми.
- •Міжнародна економічна інтеграція та її форми.
- •Міжнародні економічні зв’язки та їх форми.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Мікроекономіка»
- •Предмет і метод мікроекономіки. Мікросистема, її роль у функціонуванні ринкової економіки.
- •Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів.
- •Корисність в теорії поведінки споживача: кардиналістський та ординалістський підходи.
- •Динаміка зміни сукупної і граничної корисності. Перший закон Госсена.
- •Система переваг споживача та її основні елементи в ординалістській теорії поведінки споживача.
- •Криві байдужості та їх основні властивості.
- •Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •Співставлення кривих байдужості з бюджетним обмеженням.
- •Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу. Графічний аналіз лінії «дохід-споживання». Крива Енгеля. Закон Енгеля.
- •Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни товару. Побудова лінії «ціна-споживання».
- •Утворення «надлишку споживача» та його графічне зображення.
- •Попит і закон попиту як один із основних законів функціонування ринкової системи. Цінові та нецінові детермінанти попиту.
- •Цінові та нецінові детермінанти попиту.
- •Пропозиція та закон пропозиції. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції.
- •Концепція цінової еластичності попиту та пропозиції. Методологічні особливості обрахунку показників еластичності.
- •Виробництво в короткостроковому періоді. Виробнича функція з одним змінним фактором. Поняття продуктивності факторів виробництва.
- •Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, карта ізоквант. Гранична норма технологічного заміщення факторів виробництва.
- •Ринок досконалої конкуренції та його основні ознаки.
- •Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції: його графічне зображення.
- •Праця як фактор виробництва, її мобільність. Формування галузевого та ринкового попиту на працю.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Макроекономіка»
- •Об’єкт і предмет макроекономіки. Позитивна і нормативна функції макроекономіки.
- •Суть та методологічні принципи побудови системи національних рахунків. Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •Валовий внутрішній продукт (ввп) як основний і узагальнюючий показник обсягу національного виробництва та методи його обрахунку.
- •Роль ціни в обчисленні макроекономічних показників. Номінальні і реальні величини. Цінові індекси.
- •Нецінові чинники сукупного попиту
- •Суть сукупної пропозиції в національній економіці. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.
- •Сукупний попит, сукупне пропонування як модель економічної рівноваги.
- •Питання до державного екзамену з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
- •Періодизація історичного розвитку господарських систем.
- •Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
- •Особливості господарського розвитку Стародавніх Греції та Риму.
- •Господарська діяльність в первісній історії України.
- •Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу.
- •Економічна думка Стародавньої Греції.
- •Особливості економічної думки Стародавнього Риму.
- •Криза рабовласницької системи господарства та причини загибелі античного світу.
- •Основні риси феодального господарства. Види рентних відносин. Середньовічне місто та торгівля.
- •Господарство та пам’ятки економічної думки Київської Русі.
- •Економічні погляди фізіократів.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.
- •Промисловий переворот у провідних країнах світу.
- •Зародження, виникнення та еволюція класичної школи політичної економії.
- •Відображення економічних теорій в українській думці (ф. Прокопович, г. Сковорода, т. Степанов, і. Вернадський, д. Журавський, в. Каразін).
- •Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.
- •Маржинальний напрям економічної думки. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.
- •Господарський розвиток України у іі пол. Хіх – поч. Хх ст. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (м. Драгоманов, с. Подолинський).
- •Демократична економічна думка представників Галичини (м. Павлик, і. Франко).
- •Столипінська аграрна реформа.
- •Економічні теорії м. Туган-Барановського та економіко-математичні дослідження є. Слуцького.
- •Причини та наслідки Першої світової війни.
- •Виникнення кейнсіанства та теоретична система Дж. Кейнса. Поширення кейнсіанства у різних країнах.
- •Структурні зміни світового господарства у іі пол. Хх ст. План Маршала. Бреттон-Вудська угода.
- •Утворення та розвиток єес.
- •Зародження інституціоналізму.
- •Теорії системної трансформації капіталізму.
- •Економічне зростання у післявоєнний період. Неокейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання.
- •Актуалізація неокласики в економічній думці (монетаризм, економічні теорії пропозиції та раціональних очікувань).
- •Неоконсервативні реформи державного регулювання («рейганоміка», «тетчеризм»).
- •Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •Становлення адміністративно-командної системи срср.
- •Застійні явища в радянській економіці у 70-х – першій половині 80-х рр. Пошук шляхів реформування господарської системи срср у другій половині 80-х рр.
- •Проблеми реструктуризації господарського комплексу та формування основ національної системи господарства в Україні на поч. 90-х рр. Хх ст.
- •Економічні перетворення в Україні другої половини 90-х рр. Хх ст. Та їхні наслідки.
- •Перспективні напрямки господарського розвитку України.
Предмет, методи та функції політичної економії. Місце політичної економії в системі економічних наук.
Об'єктом політичної економії є економічне життя суспільства, тобто його економіка, а економіка — це суспільне виробництво.
Політекономія – це вивчення законів, що регулюють виробництво (спосіб поєднання ресурсів), обмін (виробник – споживач), розподіл (доходи підприємства, робітників), і споживання матеріальних життєвих благ(використання доходу) і нематеріальних у людському суспільстві.
Тобто вивчення виробничих відносин з цього приводу.
Політекономія – має бути наукою про економіку як цілісну систему, в якій все пов’язане, взаємообумовлене й субординоване.
Об’єкт досліджується на мікро - , макро – і глобальних рівнях.
Макрорівень охоплює господарство країни в цілому.
Глобальний рівень – розглядає міждержавні об’єднання та світове господарство.
Мікрорівень – розглядає домогосподарство, фірму.
Люди як носії економічних відносин водночас є носіями системи інших суспільних відносин: політичних, національних, сімейних, ідеологічних, з якими економічні відносини теж пов'язані і взаємодіють. Політична економія досліджує економічні відносини обов'язково в їх зв'язку і взаємодії з іншими суспільними відносинами та інститутами.
Предметом політичної економії є економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства.
Вона, пізнаючи закони, показує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари та послуги, розподіляти і обмінювати їх з метою досягнення максимального задоволення потреб людини.
Під час вивчення економіки важливе значення має розмежування двох її складових. Перша отримала назву „економіка позитивна”, друга — „економіка нормативна”.
Позитивна політична економія передбачає проведення такого аналізу, в процесі якого розкриваються об’єктивні основи економічного розвитку і дається наукове обґрунтування функціонування певної економічної системи. Позитивна політична економія має справу з фактами об’єктивної дійсності та уникає суб’єктивних оцінних суджень.
Нормативна політична економія — така, що спирається на оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економічна система суспільства.
Отже, ми з’ясували, що предметом політекономії виступають виробничі відносини, що виникають між людьми в процесі функціонування суспільного виробництва, об’єктом вивчення політекономії є суспільне виробництво, а основними функціями — пізнавальна, методологічна, практична, виховна, прогностична.
Метод економічної теорії – це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.
Політична економія застосовує як загальнонаукові, так і специфічні для даної науки методи пізнання економічних явищ і процесів.
Загальнонаукові методи:
– діалектичний метод — базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності, у безперервному розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей;
– структурно-функціональний метод — розглядає будь-яке економічне явище як системне з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Однією з ознак системи є її цілісність. Цей метод зосереджує свою увагу на функціональних зв'язках між структурними елементами системи та кількісних характеристиках їх;
– емпіричний метод. За цим методом усі науки — емпіричні. Це означає, що вони базуються на фактах, тобто на спостереженнях, що піддаються перевірці через відомі факти або певні явища.
– формаційний метод — дозволяє розкрити соціально-економічний характер капіталістичного, соціалістичного та інших суспільств. Існують також інші загальні методи пізнання.
До спеціальних (конкретних) методів пізнання належать:
– наукова абстракція — полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очищених (абстрагованих) від всього випадкового, неістотного, одиничного. Результатами застосування методу наукової абстракції є формування понять, економічних категорій, виявлення і формування законів.
– індукція і дедукція. Індукція — це метод пізнання, коли на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. Дедукція означає перехід від загального до окремого. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв’язок одиничного, особливого і всезагального.
Також політична економія використовує такі методи: статистичні спостереження; моделювання процесів; економіко-математичні методи; принципи єдності логічного і історичного; аналіз і синтез; метод порівнянь; терміни і поняття; узагальнення, припущення та спрощення; графіки і таблиці; поєднання якісного та кількісного аналізу; збирання та узагальнення фактів.
Завершальною ланкою методу політекономії виступає суспільна практика — процес пізнання реальної дійсності починається з практики й завершується практикою, яка визначає істинність або хибність теоретичних положень. Значна роль в економічному аналізі належить соціально-економічному експерименту, в якому особливе місце відводиться економічним реформам.
Політекономія виконує такі основні функції:
1) пізнавальну — полягає в розкритті сутності економічних законів та категорій і форм їх вияву, механізму їхньої дії;
2) методологічну — політекономія виступає як теоретичний фундамент цілого комплексу економічних;
3) практичну — зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання;
4) виховну (ідеологічну) — вона покликана формувати новий тип економічного мислення, сучасний світогляд людини;
5) прогностичну — виявляться у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку в майбутньому.
Таким чином, політична економія використовує різноманітний інструментарій для дослідження економічного життя суспільства: загальні методи та різні конкретні способи і прийоми, а саме: метод наукової абстракції, індукція і дедукція, принципи єдності логічного і історичного, статистичні спостереження, моделювання процесів та інші.
Політична економія є фундаментальною базою усього комплексу економічних наук — галузевих, міжгалузевих і функціональних.
Галузеві економічні науки — економіка промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі.
Міжгалузеві економічні науки — економічна географія, демографія, теорія управління, економіка природокористування.
Функціональні економічні науки — фінанси, кредит, прогнозування, маркетинг, менеджмент.
Однак найбільш тісно політична економія пов’язана з іншими теоретичними економічними науками, тобто з мікроекономікою та макроекономікою.
Також політична економія пов’язана з історико-економічними (історія, економічна історія, історія економічних вчень), інформаційно-аналітичними (статистика, інформатика), соціально-політичними (філософія, соціологія), природничими (математика, фізика) науками.
Політична економія досліджує природу, глибинну суть економічних явищ і процесів, базисні соціально-економічні відносини і господарську поведінку людей у певній економічній системі.
Разом з тим, тільки спираючись на знання конкретних економічних наук, а також на здобутки інших соціально-політичних наук (соціології, філософії, політології, права, історії) політична економія спроможна об’єктивно висвітлити суть та закономірності розвитку економічних систем.