15. Суть і функції грошей. Грошовий обіг та його закони.

Гроші — це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з при­воду виробництва та обміну товарів.

Все це свідчить про те, що гроші є об'єктивною категорією ринкової економіки, яка не може бути скасована чи змінена за згодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і вони не мо­жуть бути введені там, де таких відносин не існує. Дії держави і відповідно її юридичні норми і грошова політика мають бути адекватними цим об'єктивним умовам і утворювати механізм їх реалізації.

Основні властивості грошей

Гроші виконують роль загального еквівалента, своєрідного "економічного метра", за допомогою якого решта това­рів вимірюють свою вартість

Гроші набувають загальної споживчої вартості, яка полягає у їхній здатності обмінюватися на всі інші товари, тобто вони мають абсолютну ліквідність

Гроші виражають певні економічні відносини, які виникають між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок

Зауважимо, що витоки деяких сучасних концепцій грошей (особливо монетаристських напрямів) починаються в теоріях, які зародилися ще у XVII—XVIII ст. — металевій, номіналі­стичній, кількісній.

Теорії грошей.

Металева. Представники — Т. Ман, У. Стаффорд, Д. Норе - визнавали лише металеві гроші з благородних металів. Стверджували, що золото й срібло є грошима завдяки своїм природним властивостям, а не розвитку відносин обміну.

Номіналістична. Прихильники — Дж. Берклі, Дж. Стюарт — вважали гроші суто умовними номінальними знаками, вартість яких не залежить від матеріального змісту, а визначається лише найменуванням.

Кількісна. Основоположники — Дж. Локк, Д. Юм, ПІ. Монтеск'є — стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу.

Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.

Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів, засобу платежу, світових грошей.

Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей.

Гроші як міра вартості широко використовуються як рахун­кові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного відтво­рення, без чого не можлива їх організація й управління. Тому суспільна роль грошей як міри вартості виходить далеко за межі надання вартості всіх товарів однакової форми ціни.

Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повно­цінних паперових грошей реалізується через масштаб цін.

Масштаб цін — це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.

У функції засобу обігу — гроші виконують роль посеред­ника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.

Процес товарного обміну з участю грошей виражається фор­мулою Т — Г — Т. Функція грошей засіб обігу завжди поєднуєть­ся з попередньою функцією міра вартості. Тільки в єдності вони забезпечують абстрактну визначеність категорії грошей. Це зу­мовлено тим, що мінова вартість товару набуває загального ви­значення тільки в результаті обміну товару на гроші. Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і па­перових грошей.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні гро­шима погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.

Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, і погашенні боргу, так і поза ним при погашенні різноманітних зобов'язань (заробітна плата, сплата по­датків, орендна і квартирна плата, повернення позик тощо).

На основі цієї функції виникли кредитні гроші — вексель, банкнота, чек.

Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які ви­ходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагрома­джуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній "плоті".

Ця функція пов'язана зі здатністю золотих чи срібних гро­шей бути засобом збереження вартості, представником абстракт­ної форми багатства. Поряд із безпосереднім нагромадженням скарбів у золотомонетній формі відбувається нагромадження їх і в естетичній формі (ювелірні вироби, предмети розкоші з золо­та). Це пояснюється тим, що золото має стабільну вартість і ха­рактеризується досконалою, абсолютною ліквідністю. Іншим видам грошей та активам стабільність вартості й ліквідність при­таманні лише більшою або меншою мірою.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні гро­шима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операцїі, наданням кредитів та іншими угодами.

Первісно цю функцію виконувало тільки золото. У цій фун­кції гроші виступають у трьох значеннях:

• як загальний платіжний засіб (розрахунки за зовніш­ньоторговельним та платіжним бала пси ми країни);

• як загальний купівельний засів (купівля таких товарів, як зброя, зерно, енергоресурси з негайною готівковою оплатою);

як загальне втілення суспільного багатства нації у разі переміщення золота з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу (надання позик, сплата контрибуцій, передача золота на збереження тощо).

Сучасна західна економічна наука неоднозначно встановлює кількість виконуваних грошима функцій, але більшість учених вважають, що гроші сьогодні виконують три основні функції: засобу обігу, міри вартості, засобу нагромадження. Функція гро­шей як засобу платежу не виділяється окремо, оскільки вона по­єднується з функцією засобу обігу, а світові гроші виконують ті ж самі функції, що й гроші в національному ринковому госпо­дарстві.

Грошовий обіг та його закони.

Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безго­тівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і не­товарні платежі в господарстві.

Обіг грошей здійснюється на основі властивих йому законів. Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:

КГ = СЦ – К + П – ПВ / О (1)

де, КГ — кількість грошей, необхідних для обігу;

СЦ — сума цін товарів, реалізованих протягом року;

К — сума цін товарів, прода­них у кредит;

П — платежі за кредити минулого року;

ВП — платежі, які взаємно погашаються;

О — швидкість обороту однієї гро­шової одиниці за рік.

В минулому за умови паралельного обігу золотих і паперо­вих грошей діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу папе­рових грошей полягає в тому, що їх випуск має дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення ка­налів обігу паперовими грошима неминуче призводить до зне­цінення їх, тобто веде до інфляції.

Більшість сучасних західних економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, базуються на неокла­сичній теорії рівняння грошової і товарної мас, запропонованої американським економістом І. Фішером:

M * V = P * Q (2)

де , М — маса грошей в обігу;

V — середня швидкість обігу грошей;

Р — середній рівень цін на товари та послуги;

Q — кількість то­варів та послуг, представлених на ринку.

З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необ­хідних для обігу:

M = P * Q / V (3)

Однак у сучасних умовах потреба в грошах не обмежується лише товарними угодами. Вона доповнюється попитом па гроші, зумовленим заощадженнями готівкових грошей населенням, придбанням комерційних та державних цінних паперів тощо. Якщо позначити цей попит на гроші показником L(r) фор­мула кількості грошей набуде такого вигляду:

M = (P * Q / V) + L(r)

Різноманітність грошових засобів, які функціонують у су­часній економіці, потребує виміру грошової маси.

Грошова маса — це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалі­зацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.

До грошової маси входять готівкові гроші (розмінні монети, банкноти, казначейські білети), безготівкові гроші ( чекові внески, депозитні сертифікати, державні цінні папери тощо).