1.Охарактеризувати види регулювання бухгалтерського обліку

Соціальне регулювання являє собою комплекс заходів, за до­помогою яких суспільство, використовуючи свої внутрішні мож­ливості, впливає на те чи інше явище, у даному випадку — на бух­галтерський облік. Залежно від способів, що застосовуються, і цілей впливу соціальне регулювання бухгалтерського обліку поділяється на види: економічне, правове, морально-етичне та ін.

Економічне регулювання бухгалтерського обліку здійснюєть­ся за допомогою Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, обміну досвідом.

Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється державою, що, діючи в інтересах суспільства, встановлює право­ві норми, які окреслюють межі можливої поведінки суб’єктів.

Морально-етичне регулювання охоплює всі сфери громадсь­кого життя, у тому числі бухгалтерський облік. Ряд суспільних відносин, врегульованих правом, регулюється також і мораллю.

Загальнолюдські норми і принципи моралі — це моральні цінності. Захист цих цінностей поєднує суспільство чи, принайм­ні, його значну частину. Ці норми і принципи мають як зовнішню санкцію — суспільна думка, оцінки поводження суб’єкта з боку інших осіб, так і внутрішню — індивідуальну інтелектуально- психологічну санкцію, іменовану совістю.

2.Поняття "Стандарт обліку" та його суть.

У багатьох країнах світу діє чітка система норм і правил ведення обліку, основами якої є стандарти бухгалтерського обліку. Стандарт (від англ. standard — норма, зразок, мірило) у широкому розумінні цього слова — зразок, еталон, модель, які приймаються за початкові для зіставлення з ними інших об'єктів; нормативно-механічний документ зі стандартизації, з комплексного встановлення норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації та затвердження комплексної організації1. Стосовно нормативної документації з бухгалтерського обліку стандарт означає комплекс документально оформлених правил ведення обліку. Кожне з таких правил визначає термінологію, методи, засоби, сутність обліку у відображенні того чи іншого явища. Під бухгалтерськими стандартами розуміють вимоги до методів та процедур ведення бухгалтерського обліку. Стандарти бухгалтерського обліку базуються на трьох елементах: прецеденти; державні процедури-інструкції, які регулюють порядок встановлення стандартів; вплив з боку недержавних (громадських) бухгалтерських організацій. Національні стандарти — це нормативи з бухгалтерського обліку, які створюють для внутрішнього користування в окремій країні. Розробка й удосконалення стандартів є важливим елементом системи обліку та звітності в країнах із розвинутою економікою. Це відбувається тому, що по-перше, вони забезпечують зістав-леність бухгалтерської документації як між будь-якими підприємствами, так і за окремі звітні періоди, а по-друге, стандарти є умовою доступності звітної інформації для різних її користувачів.

3.Охарактеризувати форми організації бухгалтерського обліку.

Форма бухгалтерського обліку (ФБО) – це сукупність взаємопов’язаних облікових регістрів, а також способів відображення в них господарських операцій підприємства з урахуванням особливостей його діяльності та технології обробки інформації.      Сьогодні виділяють такі ФБО:       Меморіально-ордерна форма використовується переважно в бюджетних організаціях.

     При використанні журнальної форми обліку інформація з первинних та зведених документів переноситься в журнали й відомості.

Спрощена форма бухобліку може вестися малими підприємствами за їх вибором. Вона передбачає два варіанти: проста та ФБО з використанням регістрів обліку майна.

За автоматизованої ФБО збір, систематизація та обробка облікової інформації відбувається зі спеціально розробленим програмним забезпеченням.