- •1. Предмет, методи та завдання курсу«Історії економіки та економічної думки"
- •2. Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни
- •3. Підходи та критерії до проблеми періодизації історії економіки як господарської практики
- •4. Методологія історико-економічних досліджень. Методи традиційної та нової економічної історії
- •5. Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції
- •6. Палеолітична та неолітична революції. Їх причини та наслідки
- •7. Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси «азіатського» способу виробництва
- •8. Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій
- •9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності
- •10. Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
- •11. Економічний розвиток античного світу
- •12. Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу
- •13. Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в ііі ст. До н.Е.
- •14. Криза рабовласницької системи господарства (на прикладі Римської імперії)
- •15. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація
- •16. Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (алод, бенефіцій, феод)
- •17. Характеристика основних господарських форм феодального ладу
- •18. Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі
- •19. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •20. 'Революція цін" XVI ст., п суть, причини, наслідки та значення
- •21. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати
- •22. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу
- •24. Голландія в XVI-XVII ст. Як країна первісного нагромадження капіталу
- •25. Англія XVI-XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу
- •26. Передумови, хід. Складові та наслідки аграрного перевороту в Англії
- •27. Промисловий переворот в Англії, його джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки
- •28. Промисловий переворот та його особливості у Франції, Німеччині, сша.
- •29. Основні тенденції розвитку світової економіки на рубежі хіх-хх ст.
- •30. Причини втрати Англією світової економічної першості
- •31. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу
- •32. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині XIX - на початку XX ст.
- •33. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на рубежі хіх-хх ст.
- •34. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX- на початку XX ст.
- •35. "Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві
- •36. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність
- •37. Передумови громадянської війни в сша та її економічні наслідки
- •38. Економічні причини та наслідки Першої світової війни
- •39. Версальська система та її економічна суть
- •40. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета
- •41. Світова економічна криза 1929 -1933 рр та шляхи виходу з неї. «Новий курс» ф.Рузвельта.
- •42. Особливості економічної кризи 1929-1933 pp. Для Німеччини, Англії, Франції
- •43. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни
- •44. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства
- •45. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа Макаргура і відмінності між ними
- •46. Розпад феодалізму та ґенеза капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі"
- •47. Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50-60-ті роки.
- •48. Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в70-ті - на початку 80-х років. «Рейганоміка» та її результати.
- •49. Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках XX ст.
- •50. Фактори економічного зростання Японії в 50-70-ті роки XX ст.
- •51.Причини економічного спаду в Японії на рубежі хх-ххі століть
- •52. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку
- •53. Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть.Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки
- •54. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві
- •55. Роль Великобританії у світовому господарстві на сучасному етапі
- •56. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку
- •57. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії
10. Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
Першою соціально-економічною формою існування людства був первіснообщинний лад, який проіснував сотні тисяч років. Основний економічний закон первіснообщинного ладу полягає в урівнювальному розподілі життєво необхідних засобів існування для всіх членів общини на основі відносин спільної (общинної) власності на засоби існування в умовах застосування примітивних знарядь праці. Причиною розпаду первіснообщинних відносин був суспільний розподіл праці.
Історична наука знає два основні різновиди рабовласницького ладу: східні, або, як їх ще називають, ранньорабовласницькі суспільства, і античні, або пізньорабовласницькі суспільства. Основний економічний закон рабовласницького суспільства полягає у присвоєнні рабовласниками додаткового продукту, виробленого працею рабів, на економічній основі відносин приватної власності на засоби виробництва і на рабів.
11. Економічний розвиток античного світу
В економічній історії Стародавньої Греції можна виділити чотири періоди економічного розвитку: крито-мікенський (XXX—XIIст. до н. е.), гомерівський (XI—IXст. до н. е.), архаїчний (VII—VIIст. до н. е.), класичний (V—IVст. до н. є.)
Криза рабовласництва на Близькому Сході призвела до занепаду Вавілонського царства і Єгипту, які стали жертвою перських завоювань. Але цей режим відроджується в нових країнах Середземномор'я, куди поступово перемістилися центри Стародавнього світу. Це проявилося в економічному піднесенні Греції та Риму.
У світовій історії розпочався новий період, відомий під умовною назвою «античний». Хронологічно він охоплював першу половину І тис. до н.е. — першу половину І тис. н.е. Рабовласництво в період античності досягло повного розвитку. Рабство тут перетворилося у класичне.
У І тис. до н.е. навколо Греції зосередилася культура народів трьох континентів. Це було зумовлено тим, що Греція займала вигідне географічне положення. Із стародавніх часів торгові шляхи проходили по Середземному морю. Егейським, Мармуровим та Чорним морями ці шляхи вели на північ, у басейн Дніпра, Дунаю, Дону. В Греції були зручні бухти, природні багатства, будівельні матеріали. Географічні чинники сприяли ранньому розвитку ремесел і торгівлі. Греки стали ремісниками і крамарями в період, коли народи інших країн ще займалися полюванням, скотарством або в кращому разі землеробством.
Численні маленькі острови, роз'єднані гірськими хребтами, прибережні родючі землі на материках, сила-силенна заток і гаваней спонукали до відокремленого життя кожної общини, її економічної автономії. Тому антична община, на відміну від сільської східної общини, виступала в основному як місто. Ця община з центром у місті була окремою державою (місто-держава, грецькою - поліс), в якій повноправними громадянами були тільки землевласники.
Відбувалася концентрація населення у містах. Уперше в світовій історії місто витісняє і підпорядковує собі село. У Греції не вистачало зерна власного виробництва, оскільки сільське господарство було другорядним.
У VIII-VI ст. до н.е. в Греції сталися зміни у господарстві: подальший прогрес у землеробстві призвів до відокремлення ремісництва від сільського господарства та розвитку торгівлі; торговий обмін зумовив появу грошей, торгового капіталу, класу купців.
Греки навчилися виплавляти залізо та інші метали. Значно розвинулися будівництво жител, ткацтво, суднобудування, кераміка, яку виготовляли у спеціальних майстернях по всій Греції. Розбудовувалися міста. У цих містах процвітало ремесло і будівельна справа. У VII—VI ст. до н.е. нові споруди зводилися з каменю, а не з дерева, як раніше.
Повільніше розвивалося сільське господарство, в якому переважало двопілля. Розвиток ремесел привів до спеціалізації виробників. З'явилися художники, різьбярі, малярі, ливарники і т. д. Спеціалізація стала характерною ознакою розвитку господарства. Зокрема, в Мілеті виробляли тканини, в Корінфі — кераміку, панцирі, у Халкідяні — зброю. У результаті відокремлення ремесел від сільського господарства, диференціації виробництва виникла потреба в обміні товарами. Такий стан справ зумовив інтенсифікацію мореплавства, посилення суднобудування. Грецькі міста в Малій Азії, Мілет і Корінф, стали великими центрами середземноморської торгівлі.