- •1. Предмет, методи та завдання курсу«Історії економіки та економічної думки"
- •2. Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни
- •3. Підходи та критерії до проблеми періодизації історії економіки як господарської практики
- •4. Методологія історико-економічних досліджень. Методи традиційної та нової економічної історії
- •5. Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції
- •6. Палеолітична та неолітична революції. Їх причини та наслідки
- •7. Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси «азіатського» способу виробництва
- •8. Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій
- •9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності
- •10. Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
- •11. Економічний розвиток античного світу
- •12. Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу
- •13. Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в ііі ст. До н.Е.
- •14. Криза рабовласницької системи господарства (на прикладі Римської імперії)
- •15. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація
- •16. Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (алод, бенефіцій, феод)
- •17. Характеристика основних господарських форм феодального ладу
- •18. Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі
- •19. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •20. 'Революція цін" XVI ст., п суть, причини, наслідки та значення
- •21. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати
- •22. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу
- •24. Голландія в XVI-XVII ст. Як країна первісного нагромадження капіталу
- •25. Англія XVI-XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу
- •26. Передумови, хід. Складові та наслідки аграрного перевороту в Англії
- •27. Промисловий переворот в Англії, його джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки
- •28. Промисловий переворот та його особливості у Франції, Німеччині, сша.
- •29. Основні тенденції розвитку світової економіки на рубежі хіх-хх ст.
- •30. Причини втрати Англією світової економічної першості
- •31. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу
- •32. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині XIX - на початку XX ст.
- •33. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на рубежі хіх-хх ст.
- •34. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX- на початку XX ст.
- •35. "Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві
- •36. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність
- •37. Передумови громадянської війни в сша та її економічні наслідки
- •38. Економічні причини та наслідки Першої світової війни
- •39. Версальська система та її економічна суть
- •40. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета
- •41. Світова економічна криза 1929 -1933 рр та шляхи виходу з неї. «Новий курс» ф.Рузвельта.
- •42. Особливості економічної кризи 1929-1933 pp. Для Німеччини, Англії, Франції
- •43. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни
- •44. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства
- •45. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа Макаргура і відмінності між ними
- •46. Розпад феодалізму та ґенеза капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі"
- •47. Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50-60-ті роки.
- •48. Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в70-ті - на початку 80-х років. «Рейганоміка» та її результати.
- •49. Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках XX ст.
- •50. Фактори економічного зростання Японії в 50-70-ті роки XX ст.
- •51.Причини економічного спаду в Японії на рубежі хх-ххі століть
- •52. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку
- •53. Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть.Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки
- •54. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві
- •55. Роль Великобританії у світовому господарстві на сучасному етапі
- •56. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку
- •57. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії
4. Методологія історико-економічних досліджень. Методи традиційної та нової економічної історії
Важливу роль у систематизації історико-економічних досліджень та залу ченні фахівців до дискусій щодо значущості теоретичного спадку попередни ків в сучасних економічних розробках відігравали також наукові конференції. Окремо слід виділити напрацювання українських економістів в зарубіжних осередках еміграції, де знайшли відображення проблеми економічного роз витку України в другій половині XIX — початку XX ст. та аналіз зазначених процесів українською економічною думкою того часу. Проте на сьогодні нау ковий доробок українського зарубіжжя (О. Анциферов, О. Білимович. М. Бернацький, С. Бородаєвський, О. Мицюк, В. Голубничий, В. Тимошенко. Р. Роздольський, П. Струве та інші) ще не досліджений належним чином. Великий масив інформації, яка могла б суттєво доповнити картину економічного роз витку України на рубежі XIX — XX ст., потребує подальшого скрупульозного аналізу, систематизації та узагальнень. В загальнотеоретичному аспекті проблема необхідності нових методоло гічних підходів до економічного аналізу вперше була поставлена відомими до слідниками А. Гриценком і С. Мочерним, хоча в поняття новітньої методології кожен з них вкладав своє бачення. Що стосується історико-економічного аналізу, то однією з найбільш вдалих спроб висвітлення проблем важливої ролі методології, критеріїв, згідно з якими оцінюються економічні доктрини, особливостей застосування наукових моделей до вивчення світової та української економічної думки, є монографія відомого фахівця в галузі історико-економічних досліджень та методології економічної теорії П. Леоненка [9].
Виходячи з новітніх методологічних підходів до історико-економічних досліджень, цей автор вважає, що в історії економічної думки особливе місце має посісти вивчення тих ідей і теорій, які найбільш значущі для її поступального розвитку і котрі знайшли наукове та практичне підтвердження в еволюції сучасної економічної системи, зокрема, її ринкових аспектів. При цьому парадигмальні зрушення в методології досліджень, актуалізуючи історико-економічну тематику, стають підґрунтям більш глибокого аналізу не тільки історико-економічних проблем, а й актуальних питань сучасного економічного розвитку.
5. Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції
Первісна доба — найбільш тривалий період розвитку людини. Вона розпочинається з часу появи людства на Землі (близько 5 млн. років до н. є.) і завершується формуванням класового суспільства і виникненням держави (IV—III тис. до н. е.). Значна частина історії людства припадає на епоху первісного людського стада, коли людина ще практично ніяк не виділялась із тваринного світу. Завершується ця епоха виникненням людини сучасного типу (близько 100 тис. років тому).
Розвиток первісного суспільства поділяють на кілька етапів, але в цілому він має такі ознаки:
— низький темп розвитку продуктивних сил і повільне їх удосконалення;
— низький темп розвитку суспільства;
— колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва;
— рівномірний розподіл і соціальна рівність;
— відсутність приватної власності, експлуатації, класів і держави.
В історії відомо декілька варіантів періодизації первіснообщинного ладу. Найчастіше користуються археологічною схемою — періоди пов'язують з матеріалами, з яких виготовлялися знаряддя праці:
кам'яний вік: 5 млн років тому — кінець III тис. до н. е.; бронзовий вік: кінець III тис. — І тис. до н. е.; залізний вік: І тис. до н. є.
Перші державні утворення з'являються вже на останніх двох етапах, тому хронологічно первісне суспільство збігається з кам'яним віком. У ньому можна виділити три періоди:
1) палеоліт (давній кам'яний вік): 5 млн — 12 тис. років до н. е.;
2) мезоліт (середній кам'яний вік): 12—8 тис. років до н. е.;
3) неоліт (новий кам'яний вік): 8—3 тис. до н. є.
У різних частинах світу, в різних племен і народів поява певної форми праці і суспільного життя відбувається у різні періоди. Проте їх об'єднує низка загальних рис: господарство привласнення (користування природними благами); колективна, общинна власність на засоби виробництва.
Із завершенням льодовикового періоду і встановленням близького до сучасного клімату (35—10 тис. років тому) почалось утвердження людини сучасної. Використання вогню для приготування їжі, вдосконалення знарядь праці, а також перші спроби упорядкувати міжстатеві стосунки суттєво змінили фізичний тип людини. Саме в цей час закінчився процес антропогенезу — перетворення передлюдини у "людину розумну". Тоді ж, напевно, в результаті пристосування до природного середовища сформувались європеоїдна, негроїдна, монголоїдна раси, що існують і донині. Люди заселили усі континенти, проникли в Австралію й Америку. Густота населення становила 0,1 людини на 1 км2, а загальна його чисельність навряд чи перевищувала 2—3 млн. осіб.
Пошуки й освоєння первісними общинами джерел харчування, менша залежність від природи зумовили зменшення переселень з місця на місце. Перші ознаки регулярного збору деяких злаків та осілості віднайдені в Палестині. Тут у X—IX тис.
Основні етапи розвитку й особливості первісного господарства до н. є. жили мисливці та рибалки, які вже не кочували, а проводили значну частину часу на одному місці. Жили вони у поселеннях, які складалися з невеликих круглих будинків, заглиблених трохи у землю й обмазаних глиною, змішаною з піском і камінчиками. Підлогу вистилали кам'яною плиткою. В епоху мезоліту закінчилося заселення Євразії. Люди проникали все далі на північ до берегів Балтики і Льодовитого океану. Зародилася піктографія (малюнкове письмо). Люди навчилися фіксувати, зберігати і передавати інформацію.
У мезоліті було накопичено значні обсяги інформації, знань з метеорології, медицини. Були відомі трепанація черепа й ампутація пошкоджених кінцівок. Широко застосовувався гіпноз.
У період мезоліту всередині рас виділилися гілки: європеоїдної — південна і північна, монголоїдної — азіатська й американська, негроїдної — африканська й австралійська. Почався процес формування народів. Відмінність у темпах і характері господарського розвитку окремих людських спільнот посилювалася.
Неоліт став періодом завершення переходу до вищих форм присвоювального господарства і переходу до відтворювального господарства, тобто базованого на виробництві матеріальних благ, необхідних для життя і діяльності людей. Структура присвоювального господарства принципово відрізнялася від структури відтворювального господарства. Основними галузями економіки стали землеробство, скотарство і ремесла. Вперше стало можливим постійне, а не епізодичне, як раніше, отримання додаткового продукту.