- •1. Предмет, методи та завдання курсу«Історії економіки та економічної думки"
- •2. Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни
- •3. Підходи та критерії до проблеми періодизації історії економіки як господарської практики
- •4. Методологія історико-економічних досліджень. Методи традиційної та нової економічної історії
- •5. Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції
- •6. Палеолітична та неолітична революції. Їх причини та наслідки
- •7. Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси «азіатського» способу виробництва
- •8. Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій
- •9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності
- •10. Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
- •11. Економічний розвиток античного світу
- •12. Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу
- •13. Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в ііі ст. До н.Е.
- •14. Криза рабовласницької системи господарства (на прикладі Римської імперії)
- •15. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація
- •16. Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (алод, бенефіцій, феод)
- •17. Характеристика основних господарських форм феодального ладу
- •18. Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі
- •19. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •20. 'Революція цін" XVI ст., п суть, причини, наслідки та значення
- •21. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати
- •22. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу
- •24. Голландія в XVI-XVII ст. Як країна первісного нагромадження капіталу
- •25. Англія XVI-XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу
- •26. Передумови, хід. Складові та наслідки аграрного перевороту в Англії
- •27. Промисловий переворот в Англії, його джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки
- •28. Промисловий переворот та його особливості у Франції, Німеччині, сша.
- •29. Основні тенденції розвитку світової економіки на рубежі хіх-хх ст.
- •30. Причини втрати Англією світової економічної першості
- •31. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу
- •32. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині XIX - на початку XX ст.
- •33. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на рубежі хіх-хх ст.
- •34. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX- на початку XX ст.
- •35. "Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві
- •36. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність
- •37. Передумови громадянської війни в сша та її економічні наслідки
- •38. Економічні причини та наслідки Першої світової війни
- •39. Версальська система та її економічна суть
- •40. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета
- •41. Світова економічна криза 1929 -1933 рр та шляхи виходу з неї. «Новий курс» ф.Рузвельта.
- •42. Особливості економічної кризи 1929-1933 pp. Для Німеччини, Англії, Франції
- •43. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни
- •44. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства
- •45. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа Макаргура і відмінності між ними
- •46. Розпад феодалізму та ґенеза капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі"
- •47. Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50-60-ті роки.
- •48. Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в70-ті - на початку 80-х років. «Рейганоміка» та її результати.
- •49. Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках XX ст.
- •50. Фактори економічного зростання Японії в 50-70-ті роки XX ст.
- •51.Причини економічного спаду в Японії на рубежі хх-ххі століть
- •52. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку
- •53. Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть.Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки
- •54. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві
- •55. Роль Великобританії у світовому господарстві на сучасному етапі
- •56. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку
- •57. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії
44. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства
Війна і чотирирічна окупація завдали значних збитків економіці країни. Промислове виробництво скоротилось на 70 %, а продукція сільського господарства порівняно з довоєнним періодом зменшилась вдвічі. Під час війни загинуло 1100 тис. осіб. У 1944 р. було сформовано тимчасовий уряд на чолі з Шарлем де Голлем (1890—1970), який діяв до 1946 р. і ставив завдання ліквідації економічної розрухи та відбудови промислового і сільськогосподарського виробництва. До складу уряду ввійшли представники різних партій, які відображали інтереси окремих прошарків населення.
Протягом 1945—1947 pp. було націоналізовано 1/5 французької промисловості: електроенергетику, вугільну промисловість, газові підприємства, значну частину авіаційної промисловості, автомобільні заводи фірми "Рено", морське судоплавство, повітряний транспорт. Як і в інших розвинутих країнах Заходу, націоналізація не зачепила основних і прибуткових галузей промисловості. Для управління націоналізованими підприємствами створювались адміністративні ради за участю представників робітничого класу, розширювались права фабрично-заводських профспілкових комітетів. Ухваленим законом відновлювались 40-годинний робочий тиждень, двотижневі оплачувані відпустки для робітників і тритижневі — для службовців. Особи, що працювали за наймом, отримували право на пенсії у зв'язку зі старістю з 65 років і у зв'язку з інвалідністю. Введено систему виплат для стимулювання народжуваності та ін.
У післявоєнний період у Франції завдяки оновленню основного капіталу і зміні структури промисловості виробництво засобів виробництва переважало над виробництвом предметів споживання. До кінця 50-х років у країні склались три сектори у промисловості: традиційні галузі (текстиль, металургія, машинобудування, виробництво предметів розкоші), нові галузі (автомобілебудування, авіапромисловість, нафтопереробка) і найновіші (атомна енергетика, електроніка, виробництво пластичних мас).
За роки Другої світової війни країна втратила 25 % національного багатства, зменшився обсяг промислової продукції, який у 1946 р. становив 90 % від рівня 1937 р. У результаті війни посилилась залежність Великобританії від США, було втрачено значну частину ринку, куди все більше проникав американський капітал. Частка Великобританії у світовому капіталістичному експорті знизилася з 11,3 % у 1937 р. до 9,8 % у 1947 р.
Прискореному розвитку економіки Англії у 50-ті роки сприяли науково-технічна революція, удосконалення методів управління, великі капіталовкладення держави у виробництво, структурні зміни у промисловості. Поліпшенню економічного стану країни також сприяли поставки воєнно-стратегічної сировини і виконання військових замовлень США у зв'язку з війною в Кореї. Нагромадження золота і валюти дало змогу урядові лейбористів наприкінці 1950 р. відмовитись від американської допомоги за планом Маршалла.
За темпами розвитку в 50-ті роки Великобританія відставала від решти розвинутих європейських країн. До початку 70-х років від Британської імперії залишились тільки кілька островів у Світовому океані, а сама вона перетворилась у Британську співдружність — міжурядову організацію країн, які раніше до неї входили і визнавали зв'язки з колишньою метрополією. Здобуття незалежності колоніями поставило перед країною питання участі в європейській інтеграції.
Внаслідок Другої світової війни Німеччина опинилась у надзвичайно тяжкому стані. Країна у 1946 р. виробляла менше половини продукції від рівня 1936 р. До того ж Німеччина мала виплатити репарації союзникам у розмірі 20 млрд дол. Державний борг зріс із 27,2 млрд марок наприкінці 1938 р. до 377,2 млрд марок у травні 1945 р. Інфляція досягла 600 % довоєнного рівня. Все це вело до натуралізації господарства і продуктообміну. Елементи натуроплати вводилися навіть на транспорті, у сфері обслуговування тощо.
На тяжкий стан економіки Німеччини, крім воєнної розрухи, впливав демонтаж оснащення промислових підприємств як компенсація втрат згідно з рішенням Потсдамської конференції глав урядів держав — переможниць у війні 2 серпня 1945 p., a також поділ країни. Існування двох систем — центрального управління і планування окупаційної влади і німецьких органів самоврядування — дезорганізувало господарське життя країни. Обидві виявились неспроможними забезпечити раціональне ведення господарства.