
- •1. Предмет, методи та завдання курсу«Історії економіки та економічної думки"
- •2. Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни
- •3. Підходи та критерії до проблеми періодизації історії економіки як господарської практики
- •4. Методологія історико-економічних досліджень. Методи традиційної та нової економічної історії
- •5. Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції
- •6. Палеолітична та неолітична революції. Їх причини та наслідки
- •7. Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси «азіатського» способу виробництва
- •8. Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій
- •9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності
- •10. Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу
- •11. Економічний розвиток античного світу
- •12. Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу
- •13. Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в ііі ст. До н.Е.
- •14. Криза рабовласницької системи господарства (на прикладі Римської імперії)
- •15. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація
- •16. Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (алод, бенефіцій, феод)
- •17. Характеристика основних господарських форм феодального ладу
- •18. Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі
- •19. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •20. 'Революція цін" XVI ст., п суть, причини, наслідки та значення
- •21. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати
- •22. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу
- •24. Голландія в XVI-XVII ст. Як країна первісного нагромадження капіталу
- •25. Англія XVI-XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу
- •26. Передумови, хід. Складові та наслідки аграрного перевороту в Англії
- •27. Промисловий переворот в Англії, його джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки
- •28. Промисловий переворот та його особливості у Франції, Німеччині, сша.
- •29. Основні тенденції розвитку світової економіки на рубежі хіх-хх ст.
- •30. Причини втрати Англією світової економічної першості
- •31. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу
- •32. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині XIX - на початку XX ст.
- •33. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на рубежі хіх-хх ст.
- •34. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX- на початку XX ст.
- •35. "Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві
- •36. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність
- •37. Передумови громадянської війни в сша та її економічні наслідки
- •38. Економічні причини та наслідки Першої світової війни
- •39. Версальська система та її економічна суть
- •40. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета
- •41. Світова економічна криза 1929 -1933 рр та шляхи виходу з неї. «Новий курс» ф.Рузвельта.
- •42. Особливості економічної кризи 1929-1933 pp. Для Німеччини, Англії, Франції
- •43. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни
- •44. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства
- •45. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа Макаргура і відмінності між ними
- •46. Розпад феодалізму та ґенеза капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі"
- •47. Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50-60-ті роки.
- •48. Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в70-ті - на початку 80-х років. «Рейганоміка» та її результати.
- •49. Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках XX ст.
- •50. Фактори економічного зростання Японії в 50-70-ті роки XX ст.
- •51.Причини економічного спаду в Японії на рубежі хх-ххі століть
- •52. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку
- •53. Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть.Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки
- •54. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві
- •55. Роль Великобританії у світовому господарстві на сучасному етапі
- •56. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку
- •57. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії
43. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни
Німеччина обрала свій шлях розвитку економіки в 30—40-х роках — мілітаристський. 30 січня 1933 p. уряд Німеччини очолив А. Гітлер. Він та його оточення взяли курс на мілітаризацію країни. Такими заходами нацисти обіцяли вивести Німеччину з економічної кризи. У 1936 p. був узаконений чотирирічний план мобілізації економічних ресурсів, масового виробництва озброєння, нагромадження дефіцитних матеріалів. Робилося все можливе для того, щоб за чотири роки армія "була готова до дій". Американо-німецькі заводи з виготовлення синтетичного каучуку і бензину працювали на повну потужність. За кордоном Німеччина закуповувала стратегічну сировину і метали.
Лозунг "гармати замість масла" став наріжним каменем внутрішньої політики фашистської Німеччини. За так зване працевлаштування робітники і службовці мали працювати по 10—14 годин на день, переважно без відпусток. Вони оголошувалися "солдатами праці" на чолі з керівниками (фюрерами), що одержали диктаторські повноваження. За найменший прогул, брак, непослух працівників суворо карали, в тому. числі вивозили до концтаборів.
Врахувавши сумний досвід першої світової війни, коли Німеччина вже в 1916 p. голодувала, гітлерівці провели роботу в аграрному секторі. Земля законодавче була закріплена за поміщиками (юнкерами) та заможними селянами (гросбауерами). Найменший наділ дорівнював 7, 5 га, найбільший — 125 га. Будь-який перерозподіл землі був суворо заборонений. Ферми за спадковим правом передавалися, як правило, найстаршому синові. На господарство накладалися примусові натуральні повинності щодо поставок певної кількості сільськогосподарської продукції.
Розвиток економіки Франції у 30-х роках не був схожий на поступ англійської, німецької, американської. Він виявився особливо повільним, затяжним. Застій у головних галузях був тривалішим порівняно з іншими країнами. Збереглося дрібне виробництво, де працювало 40% робітників та службовців. Це були в основному висококваліфіковані фахівці найрізноманітніших професій (парфюмери, ювеліри, дегустатори тощо).
У Франції найсильнішим був процес концентрації фінансово-кредитних установ. До 1939 p. 6 найбільших банків контролювали 86% усіх капіталів країни. Французькі монополії підтримували взаємовигідні відносини з іноземними корпораціями. Банки охоче вкладали капітали в промисловість. До початку другої світової війни успішно діяли десятки франко-німецьких картелів. Під час першої світової війни та в роки економічної кризи зовнішні економічні зв'язки Франції із зарубіжними країнами були значно послаблені. Проте наприкінці 30-х років становище змінилося. Французький капітал експортували в Центральну і Південно-Східну Європу, значну частину направляли в колонії. З 4, 2 млрд франків іноземних інвестицій 500 млн надійшло у французькі колонії.
Частка Франції у випуску промислової продукції скорочувалася. До першої світової війни вона становила 7 %, у 1937 p. знизилась до 4%. Це пов'язано з повільним оновленням обладнання, технічною відсталістю економіки. Наприклад, заміна обладнання в США відбувалася кожні 5 — 7 років, у Німеччині — 3—4, Великобританії — 7—8, а у Франції — кожні 25 років.
Похитнулася національна валюта — франк. Його золотий вміст нестримно знижувався. Не останньою причиною такого становища була так звана втеча капіталів з країни. Лише в 1936—1938 pp. з Франції вивезли 100 млрд франків. Внаслідок цього вдвічі скоротився національний золотий запас Французького банку. Зразу ж знизився курс продажу акцій на біржах, здійснювалась емісія облігацій, інших цінних паперів, скоротилися вклади громадян у банки.
У 30-х роках сільське господарство також не модернізувалося. Хоч обсяг його виробництва порівняно з 1913 p. зріс на 10 %, однак цього було замало, щоб забезпечити країну харчовими продуктами. Франція почала ввозити їх з-за кордону.
США, подолавши економічну кризу завдяки "новому курсу" Ф. Д. Рузвельта, в 1936—1937 pp. у промисловому |виробництві досягли рівня 1929 p. Цей процес не відбувався успішно. Спостерігалися етапи спаду, застою та піднесення. Проте справно працював механізм державного контролю над господарством країни, впроваджений президентом.
30-ті роки — це період подальшого поглиблення монополізації економіки. Вона панувала у всіх галузях господарства. Таким чином підприємці страхували від можливих криз свої фабрики і заводи. Хоча частка США в ці роки у світовому промисловому виробництві дещо знизилася, однак в цілому економіка стабілізувалася. У деяких районах світу монополії США успішно конкурували зі своїми суперниками (Японією, Великобританією, Італією, Німеччиною). Відчутними стала присутність корпорацій США в Латинській Америці, Африці, Західній Європі, на Близькому Сході. У ці райони американці вкладали свої капітали, вивозили промислову продукцію. У 1939 p. США, як і у минулому, знову по праву зайняли перше місце у світі з випуску індустріальних товарів. Оздоровилися фінансовокредитна система, сільське господарство, торгівля. Все це свідчило про зростаючу економічну могутність цієї держави. Індекс промислового виробництва порівняно з 1932 p. підвищився в 1939 p. на 90%. Діяли закони державного регулювання економіки країни.
Великобританія, як і США, подолала наслідки економічної кризи. Проте виходила вона з неї дуже повільно. Наприкінці 30-х років у країні панувало значне безробіття. Англійська промисловість залишалася на рівні 1929 p. У багатьох галузях депресію не було ліквідовано, спостерігалися суперечливі тенденції розвитку старих і нових галузей. Так, у вугільній, металургійній, текстильній галузях був застій, а в автомобільній, хімічній, енергетичній, верстатобудівній — прогрес, значний приріст продукції. В 1938 p. у Великобританії виплавляли сталі у 2, 1 раза менше, ніж у Німеччині, і в 2, 8 раза менше, ніж в США. Виробництво англійської електроенергії становило 56 % рівня Німеччини і 20 % рівня США.
У Великобританії, щоб уникнути негативних наслідків економічної кризи, посилився процес концентрації виробництва. Великі монополії "Віккерс", "Імперський хімічний трест" поширили свій вплив не лише на вітчизняні та європейські підприємства, а й на всіх континентах земної кулі.