32. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині XIX - на початку XX ст.

22 монархи і три вільні міста після Франко-прусської війни об'єдналися в Німецьку імперію на чолі з імператором, яким за конституцією 1871 р. міг бути тільки прусський король. Об'єднання німецьких земель створило умови для докорінних змін (ліквідовано митні бар'єри, введено єдину грошово-фінансову систему, прийнято загальнодержавну систему мір і ваг та ін.) — у країні почався промисловий підйом. Німеччина здійснювала технічне та енергетичне переозброєння промисловості. До 90-х років у країні завершилась промислова революція. Вона була дещо запізнілою, але, як і у США, давала низку переваг, зокрема можливість широкого використання передового зарубіжного досвіду. Німецька промисловість, особливо важка, будувалась на основі сучасної техніки, тоді як в Англії і Франції наявність численних застарілих підприємств збільшувала витрати виробництва. Індустріалізація на новітній техніці та технології сприяла різкому зростанню обсягу випуску продукції (насамперед у важкій індустрії), підвищенню продуктивності праці, збільшенню розмірів внутрішньої торгівлі.

Важливу роль в економічному піднесенні Німеччини кінця XIX ст. відіграли захоплення Ельзасу і Лотарингії з їх величезними запасами залізних руд і сплата 5-мільярдної контрибуції переможеною Францією. Наприкінці 70-х років відкриття Томаса (обезфосфорювання фосфорних руд) перетворило ці поклади на головну сировинну базу Німеччини. В цих же районах знаходилась розвинена бавовняна промисловість.

За темпами економічного розвитку, які зросли у 6 разів, Німеччина поступалась тільки США (в 9 разів). Високими темпами розвивались галузі важкої промисловості, особливо нові. Різко зросло у Німеччині військове виробництво, обсяги якого у 1913 р. були в чотири рази більшими, ніж у Франції, яка до цього утримувала лідерство.

33. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на рубежі хіх-хх ст.

- Уряд Франції продовжив проведення освітньої революції, зробивши наголос на розвиток університетської та технічної освіти, що дало свої позитивні наслідки для вагомих відкриттів у галузі біології, хімії та фізики.

- Юридично-правові кодекси, які були прийняті у Франції на початку XIX ст., продовжують діяти й активно впливати на розвиток ринкових відносин у період монополістичної конкуренції.

- До середини XIX ст. Франція за обсягом промислового виробництва займала друге місце у світі після Англії.

- Однією з головних причин уповільнення темпів економічного розвитку Франції був парцелярний характер її сільського господарства. Воно вирізнялося, з одного боку, слабким становленням товарності, проявом дрібновласницьких інтересів селян, ізольованістю господарств одне від одного, відсутністю поділу праці, застосуванням машин, досягнень науки, швидким процесом дроблення парцел та їх розоренням, а з іншого боку — утворенням великих господарств.

- Відносна вузькість внутрішнього ринку Франції стримувала розвиток промисловості та торгівлі

- З'являються фабрики, які працюють на електричній енергії, виникають нові галузі промисловості: автомобільна, електротехнічна, суднобудівельна, проте процес утворення монополій у Франції відбувається повільно, і в цілому вони не відігравали провідної ролі в промисловості країни.

- У Франції переважало виробництво предметів споживання: товарів легкої промисловості, парфумерії, дорогих тканин, меблів, ювелірних прикрас, взуття.

- Щодо технічного аспекту французька промисловість також значно відставала. її устаткування, в основному, було морально й фізично застаріле. У промисловості недостатньо впроваджувалися останні досягнення науки й техніки, передові технології, енергетичну базу промисловості переважно становили парові машини, а не електричні двигуни, що негативно позначалося на собівартості та конкурентоздатності французьких промислових товарів на світовому ринку.

- Вузькість внутрішнього ринку країни призводила до того, що у Франції рано набули широкого розвитку банківський капітал, біржова спекуляція, випуск цінних паперів у обігу, який активно підтримувала держава

- У Франції була дуже розгалужена банківська система.

- Акціонерні банки внаслідок монополістичної конкуренції та централізації капіталів займалися випуском і продажем акцій і одержували великі прибутки.

- Велика роль у фінансових операціях належала фондовій біржі, — ринку цінних паперів. Через неї йшла мобілізація тимчасово вільних грошей підприємств та населення шляхом продажу цінних паперів, на які можна було отримати прибуток

- Характерною особливістю економічного та політичного життя Франції було панування фінансової олігархії — «200 сімей», в руках яких було зосереджено величезне багатство й керівництво «Французьким банком», що активно підтримував створення нових акціонерних товариств та емісію різних акцій підприємствами.

- Отже, на межі XIX—XX ст. в економіці Франції яскраво проявилися протиріччя в господарській системі, які полягали в тому, що країна основні прибутки одержувала не від промисловості, сільського господарства та торгівлі, а від лихварських операцій, експорту за кордон великої кількості капіталу у вигляді займів