1. Предмет, методи та завдання курсу «Історії економіки та економічної думки"

2. Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни

3. Підходи та критерії до проблеми періодизації історії економіки як господарської практики

4. Методологія історико-економічних досліджень. Методи традиційної та нової економічної історії

5. Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції

6. Палеолітична та неолітична революції. їх причини та наслідки

7. Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси «азіатського» способу виробництва

8. Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій

9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.

10. Особливості розпаду первіснообщинного паду і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу

11. Економічний розвиток античного світу

12. Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу

13. Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в ІІІ ст. до н.е.

14. Криза рабовласницької системи господарства (на прикладі Римської імперії)

15. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація

16. Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (алод, бенефіцій, феод)

17. Характеристика основних господарських форм феодального ладу

18. Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.

19. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів

20. 'Революція цін" XVI ст., п суть, причини, наслідки та значення

21. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати

22. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу

24. Голландія в XVI-XVII ст. як країна первісного нагромадження капіталу

25. Англія XVI-XVIII ст. як класична країна первісного нагромадження капіталу

26. Передумови, хід. складові та наслідки аграрного перевороту в Англії

27. Промисловий переворот в Англії, його джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки

28. Промисловий переворот та його особливості у Франції, Німеччині, США.

29. Основні тенденції розвитку світової економіки на рубежі ХІХ-ХХ ст.

30. Причини втрати Англією світової економічної першості

31. Перетворення США у провідну індустріальну державу світу

32. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині XIX - на початку XX ст.

33. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на рубежі ХІХ-ХХ ст.

34. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX- на початку XX ст.

35. "Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві

36. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність

37. Передумови громадянської війни в США та її економічні наслідки

38. Економічні причини та наслідки Першої світової війни

39. Версальська система та її економічна суть

40. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета

41. Світова економічна криза 1929 -1933 рр та шляхи виходу з неї. «Новий курс» Ф.Рузвельта.

42. Особливості економічної кризи 1929-1933 pp. для Німеччини, Англії, Франції

43. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни

44. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства

45. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа Макаргура і відмінності між ними

46. Розпад феодалізму та ґенеза капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі"

47. Основні тенденції економічного розвитку США після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50-60-ті роки

48. Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток США в 70-ті - на початку 80-х років. «Рейганоміка» та її результати.

49. Причини економічного піднесення ФРН в 50-х роках XX ст.

50. Фактори економічного зростання Японії в 50-70-ті роки XX ст.

51. Причини економічного спаду в Японії на рубежі ХХ-ХХІ століть

52. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку

53. Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть. Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки

54. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві

55. Роль Великобританії у світовому господарстві на сучасному етапі

56. Економічна суть Європейського Союзу, його виникнення, еволюція, розширення складу та перспективи розвитку

57. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії

Список використаної літератури

1. Предмет, методи та завдання курсу«Історії економіки та економічної думки"

Предметом економічної історії вчені другої половини XIX ст. вважали еволюцію господарської діяльності народів від первісної епохи до сучасності. Українські вчені (М.Х. Бунге, В.Ф. Левитський та ін.) підкреслювали доцільність викладання історії господарського побуту спільно з історією економічних учень з метою кращого розуміння обох наук. За більше ніж 150 років існування науки змінилося декілька її назв: історія господарського побуту, історія народного господарства, історія економіки. В Україні в останнє десятиріччя прижилась назва "економічна історія". Для автора пропонованого видання "економічна історія" — це наука, яка вивчає економічне життя людей у всій його багатогранності, з найдавніших часів до наших днів. Об'єктом аналізу є економіка на різних її рівнях (макро-, мезо-, мікро- та глобальному). Сфера вивчення — економічні моделі (типи), в яких організовується господарська діяльність людини, механізм функціонування, взаємодія і взаємовплив економічних систем. Такий підхід, на наш погляд, дасть змогу зберегти у дослідженнях спадковість історичного процесу і розкрити багатоваріантність його розвитку.

2. Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни

Економічна історія — наука відносно молода. її зародження припадає на XVIст. ("Трактат про аса" Гільйома Бюде (1514 р.)). Однак відтоді й аж до середини XIXст. це були окремі історико-галузеві описи і дослідження (історія фінансів, торгівлі, сільського господарства, ремісничого виробництва, промислової діяльності, а також дослідження певних економічних інститутів (цін, податків тощо). Вони сприяли формуванню історико-економічної науки, але лише з розвитком капіталізму дослідження історико-економічного напрямку стали більш регулярними і фундаментальними. В середині XIXст. ця наука сформувалась у самостійну галузь. Біля її джерел стояли англійці А. Тойнбі, Т. Роджерс, Дж. Ешлі, німці К. Бюхер, М. Вебер, В. Зомбарт, українці В. Левитський, М. Ковалевський, Д. Багалій, росіяни П. Виноградов, В. Воронцов, І. Кулішер. В останній третині XIXст. в окремих вищих навчальних закладах Європи та США розпочали регулярно читати лекційні курси з нової науки. В Україні вперше такий курс прочитав професор Харківського університету В.Ф. Левитський.

3. Підходи та критерії до проблеми періодизації історії економіки як господарської практики

Достатньо дискусійним у вітчизняній і зарубіжній історіографії є питання про періодизацію економічної історії. Слід зауважити, що і в XIX ст. у поглядах на це питання також не було єдності. За час існування історико-економічної науки розроблено багато варіантів періодизації господарської історії людства. Проте на сьогодні переважають три основні підходи до цієї проблеми:

— трактування економічної історії людства як сходження по висхідній (прихильники — С. Десніцький, Б. Гільдебрант, У. Ростоу, К. Маркс, Д. Белл, О. Тоффлер та ін. );

— теорія історичного кругообігу (Дж. Віко, І. Гердер, Е. Майєр та ін.);

— теорія цивілізацій (М. Данилевський, П. Сорокін, А. Тойнбі та ін.).

Останнім часом в Україні та за кордоном все більше прихильників здобуває цивілізаційний підхід до вивчення історії, в тому числі економічної. Цивілізації — це прогресивний рух суспільства, рух від простого до складного, а соціально-економічні формації — сходинки цивілізації, які з часом, зживши себе, вимагають заміни. Невипадково в сучасній західній літературі цивілізаційний фактор розглядається не як історичне явище, а як найважливіша обставина, яка визначає розвиток.

У навчальному посібнику автор структурно визначає розділи, взявши за основу розвиток виробничих відносин та деталізуючи його в умовах становлення ринкових відносин (первісне нагромадження капіталу, вільна конкуренція, монополістичний розвиток і моделі трансформації світу в епоху соціального ринкового господарства). В розрізі цієї еволюції розглядається економічний розвиток провідних країн. Разом з тим, хронологічний і покраїнний підходи пов'язані з формаційним — приділено увагу особливостям старосхідного (азіатського) способу виробництва і античного рабства; феодального способу виробництва, що сформувався у Середньовіччі; капіталізму, тобто ринкового господарства, яке бере свій початок від епохи Великих географічних відкриттів при переході до Нового часу (періоди вільної конкуренції і монополістичного капіталізму). Відображені особливості сучасної стадії розвитку економіки розвинених капіталістичних країн (соціального ринкового господарства). Проаналізовано досвід СРСР у галузі будівництва соціалістичного суспільства і показано причини його краху, проблеми трансформації економіки України в сучасний період.