- •Тема 1. Вступ до мікроекономіки
- •1.2. Предмет мікроекономіки.
- •1.3. Проблема обмеженості ресурсів та необмеженість потреб.
- •Тема 2. Корисність економічного блага.
- •1. Корисність в економічній теорії.
- •Тема 3. Аналіз поведінки споживача. Уданій темі ми розглянемо 3 питання :
- •Тема 4. Попит та пропозиція. У даній теті розглянемо 5 питань:
- •Тема 6. Теорія граничних продуктів. У даній темі ми розглянемо 5 питань:
- •Тема 5. Теорія еластичності. У даній темі ми розглянемо 3 питання:
- •Тема 6. Теорія граничних продуктів. У даній темі ми розглянемо 5 питань:
- •Тема 7. Витрати виробництва. У даній темі розгляне мо 4 питання:
- •1. Суть і види витрат виробництва.
- •Тема 8. Ідеальні ринкові структури.
- •Тема 9. Реальні ринкові структури. Уданій темі розглянемо 5 питань:
- •2. Ринкова поведінка монополістичного конкурента.
- •3. Олігополістичне ціноутворення.
- •Переважно використовують такі прийоми:
- •2. Самостійне ціноутворення виробників.
- •1. Покращення якості продукції.
- •2. Покращення вигляду товару за допомогою реклами та етикетки.
- •5. Оцінка економічної ефективності монополістичної конкуренції та олігополії
- •1. Попит на ресурси та його види.
- •2. Визначники попиту на ресурсу та його еластичність.
- •3. Зміна ціни на товари замінники.
- •Тема 11. Ринок праці.
- •1. Особливості ринку праці.
- •3. Роль професійних спілок на ринку праці.
- •Тема 12. Ринок капіталу.
- •1. Капітал як чинник виробництва.
- •2. Стратегія інвестиційного рішення.
- •Тема 13. Аналіз державного регулювання економіки. У даній темі розглянемо 3 питання :
- •2. Дотації, субсидії та їх вплив на виробників.
- •3. Державне втручання у ринок с/г.
- •5. Підвищення кваліфікацій робітників, які працюють в аграрному секторі економіки. Тема 14. Рівновага та ефективність виробництва.
Переважно використовують такі прийоми:
1. Ламана крива попиту ( для цього прийому характерні такі риси як оволодіти ринок і отримати найбільший дохід. Для цього наприклад візьмемо два підприємства , які спеціалізуються по випіканні хліба. Кожна підприємство старається продати свій продукт дорожче і при тому повинне слідкувати за конкурентами. Для тих підприємств є такі варіанти:
якщо перше підприємство знижує ціну на хліб і друге повторює його маневр, то дохід двох підприємств буде незначним. - якщо друге підприємство підвищить ціни на хліб і перше зробить так само, то обидва підприємства будуть мати збитки ( випливаючи із закону про попит: чим вища ціна тим менший попит і навпаки ). - якщо перше підприємство підвищить ціни на хліб, а його конкурент ні, то пеше буде мати збитки, а друге збільшить продажі за допомогою продажу першого і навпаки.
При цьому прийомі є дуже жорстка політика самих виробників, в їхньому випадку виграє сильніший ( той, хто матиме дешевшу та якіснішу продукцію).
2. Самостійне ціноутворення виробників.
Цей прийом характеризує подільність виробників у продажах своїх товарів. Наприклад на ринку є 4 підприємства, які виготовляють однакову продукцію ( витрати на виробництво для всіх є приблизно однакові). Тому підприємства можуть змовитися на єдину ціну і поділити ринок на частини впливу по 25% кожному. Такий ринок вже набуватиме чистої монополії.
Але для того, щоб між виробниками не були домовленості про цілковиту монополізацію ринку використовують певні дії:
Адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність учасників змови з боку держави.
Головною ознакою не функціонування такої системи є те, що кожен виробник для виготовлення товарів затрачає різну кількість затрат. У цій змові виграють ті, які мають найменші затрати.
При жорсткій олігополії може існувати змова, при м"якій домовитись дуже важко через велику кількість виробників.
Лідерство в цінах.
Підприємство, яке є лідером в продажах за допомогою ощадливого виробництва ( мінімальні затрати праці та новітнє техоснащення), має можливість змінювати ціну на товари і при тому знищувати своїх конкурентів.
4. Нецінова конкуренція.
Як ми знаємо існує кілька способів у виробника завоювати ринок і отримати максимальний прибуток. Велику роль кількості продажу товарів відіграє ціна. Ціна товару включає в себе всі види затрат, які були задіяні для виготовлення певного товару. Тому товаровиробники стараються певним чином зменшити витати на виробництво при цьому зробти свій товар кращий.
Існують такі методи нецінової конкуренції виробників:
1. Покращення якості продукції.
Покращення якості продукції підніме рейтинг товаровиробника і збільшить довіру до цього продукту. Для покращення якості продукції потрібно застосовувати кращу сировину, яка може призвести до здороження продукції. Здороження продукції може призвести до того, що на ринку не буде потреба в тому товарі. Отже найкращим способом покращення якості продукції краще використовувати не дуже дорогі ресурси.